Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 21:30

Захід посилає військових радників на допомогу повстанцям у Лівії


Молоді громадські активісти закликають Захід продовжити військове втручання у збройний конфлікт у Лівії, Місурата, 19 квітня 2011 року

Прага – Франція й Італія оголосили, що посилають військових радників для допомоги повстанцям Лівії. Цим кроком Париж і Рим підтримали Велику Британію, котра вже зобов’язалася послати своїх радників до цієї північноафриканської країни, де повстанці воюють з авторитарним режимом та волають до Заходу про допомогу їм вже у наземних воєнних операціях.

Париж теж посилає «невелику кількість» своїх військових фахівців для допомоги Тимчасовій національній раді Лівії «в організації захисту мирного населення». Про це оголосили після зустрічі президента Франції Ніколя Саркозі у середу з представниками лівійської опозиції.

Речник французького уряду також заявив, що це робиться у відповідь на прохання опозиції Лівії і зовсім не означає, що Франція має намір посилати до цієї країни свої наземні війська.
Реактивна система залпового вогню «Град» лівійських повстанців на лінії фронту поблизу міста Адждабія, 19 квітня. Такими ж користуються і війська Каддафі

Тим часом і Італія повідомила, що посилає до Лівії 10 своїх військових радників для допомоги опозиції.

Напередодні про відправку на допомогу повстанцям до Лівії 20 військових радників з метою «збільшити зусилля для захисту цивільного населення від нападів військ Каддафі» оголосив речник британського уряду. При цьому речник Міністерства оборони Великої Британії запевнив, що їхні військові радники в Лівії «не братимуть участі у вишколі повстанців та в боях».

Опозиція хотіла б допомоги і в наземних операціях

Представники Тимчасової національної ради Лівії звернулися до Заходу про допомогу у наземних операціях у їхній країні після того, як війська лівійського лідера Муаммара Каддафі знову вдалися до артилерійських обстрілів та ракетних ударів із установок залпового вогню «Град».
Лівійський повстанець демонструє сигарети з карикатурою на Каддафі, 18 квітня 2011 року

Якщо раніше опозиція була проти присутності іноземних військових на території Лівії, то тепер вона волає про допомогу, «виходячи з гуманітарних і мусульманських принципів».

Президент Тимчасової національної ради Лівії Мустафа Абдель Джаліль заявив напередодні в Римі: «Без авіаційних ударів, котрі почалися 19 березня, у Бенгазі могла статися різанина. Лівійці ніколи не забудуть про це. Ми сподіваємося на допомогу наших італійських друзів, щоб посилити воєнний тиск на Каддафі та примусити його покинути країну».

Ця поїздка глави лівійської опозиції до арабських країн і Європи має на меті заручитися підтримкою Франції, Італії, Великої Британії, Катару та інших країн у боротьбі проти режиму Каддафі.
Лівійські повстанці поблизу міста Адждабія, 18 квітня 2011 року

Опозиція в Лівії ледь витримує натиск сил Каддафі

Армія Каддафі штурмує третє за величиною місто країни – Місурату. Тут режим застосовує міномети, ракети. Представник ВООЗ заявив, що ситуація в Місураті вже означає «гуманітарну катастрофу», бо лікарні не в змозі функціонувати і є необхідність евакуації понад 100 пацієнтів.

Лідери повстанців у місті вже закликали Велику Британію і Францію до військової допомоги з метою подолати Каддафі та запобігти «гуманітарній катастрофі» в Лівії.

Союз НАТО, який командує міжнародною операцією в Лівії, заявляє про досить значну ефективність повітряних ударів по військах режиму Каддафі, про знищення до третини воєнної потужності диктатора. Але речники Каддафі тим часом запевняють, що вони переможуть, а втручання ззовні, за їхніми словами, лише «продовжить» бої та збільшить непотрібні втрати.
Під час перестрілки на вулицях міста Адждабія, 18 квітня 2011 року
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG