Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 08:07

Київ – Безпліддя серед людей, які мешкають у радіаційно забруднених зонах, збільшується. Такого висновку дійшла група дослідників, які працювали над книгою «Чорнобиль – 25 років: інкорпоровані радіонукліди Cs-137 та здоров’я людей». Дослідження, зокрема, свідчать про зростання безпліддя серед жінок у два рази з моменту аварії на ЧАЕС. Безплідність та різке зниження репродуктивної функції спостерігається також і в чоловіків.

Спеціалісти науково-дослідницького Інституту педіатрії, акушерства та гінекології констатували, що за період після аварії на ЧАЕС безпліддя серед жінок, які мешкають на радіаційно-забруднених територіях, збільшилась у два рази. Фахівці також стверджують, що безпліддя все частіше розвивається і в чоловіків.

Пов’язане це з ураженням щитовидної залози та несвоєчасної профілактики йодом, говорить Наталія Дубова, один зі співавторів книги «Чорнобиль – 25 років: інкорпоровані радіонукліди Cs-137 та здоров’я людей». Також мешканці радіаційно-уражених територій безконтрольно вживають у їжу продукти, які містять радіонукліди, і це теж негативно позначається на їхній репродуктивній системі.

«Якщо в 1987-му кількість втрат плодів під час вагітності була на рівні трьох відсотків, то в 1991-му це вже 25 відсотків», – зауважує дослідниця. Також багато жінок відмовлялись від пологів, переривали вагітність і відклали народження дітей, додає Наталя Дубова. Жінки переривали вагітність як добровільно, так і примусово. Вони змушені були робити це згідно з медичними показниками, адже багато дітей отримували опромінення вже в утробі матері.

Втрати цих вагітностей відбувались на тлі загального погіршення здоров’я вагітних. Нині, за даними дослідників, у 10 разів збільшилась кількість анемії у вагітних, які мешкають на радіаційно забруднених територіях.

Психологічний бар’єр як одна з причин зниження народжуваності

Згубність радіаційного опромінення безперечно вплинула на народжуваність, каже Ганна Голубовська, президент екологічної організації «Мама-86».

Але існує ще один фактор, який стримував жінок народжувати. «Я думаю, що, скоріше, знання про цю небезпеку є одним із факторів, які вплинули на зниження народжуваності», – зауважує Ганна Голубовська. Психологічний бар’єр, який утворився після Чорнобиля, та страх народити нездорову дитину також стримував від бажання стати матерями жінок із радіаційно забруднених територій.

Загалом вже у 1987 році народжуваність на цих територіях зменшилась на третину. Потім вона стала поступово підвищуватись. Вже від 2002 року в репродуктивний вік вступили жінки, народжені з 1983-го по 1986 роки, тож народжуваність і підвищилась, зазначають дослідники.

Із 2005 року в Україні проводиться політика стимуляції народжуваності, і це збільшило кількість дітей, зокрема і в радіаційно-забруднених територіях, наголошує дослідниця Наталія Дубова. Але про зміни у динаміці народжуваності внаслідок державної підтримки можна буде говорити лише через 5–10 років. Нині ж на доаварійний рівень народжуваність так і не повернулась.

На народжуваність по Україні загалом Чорнобиль не вплинув – науковець

Водночас директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова зауважує, що народжуваність на радіаційно-забруднених територіях зменшилась насамперед через скорочення кількості жінок дітородного віку.

«Народжуваність зменшилась усюди. Треба дивитися на вікову структуру населення. Якщо молодь поїхала з сіл, то, звичайно, і народжуваність зменшилась», – зауважує експерт.

А загалом на народжуваність по Україні тінь Чорнобиля не вплинула, вважає Елла Лібанова. За її словами, народжуваність в країні реально зростає з 2002 року, хоча смертність продовжує переважати.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG