Доступність посилання

ТОП новини

Імперативний мандат— кара за політичну міграцію?


Олексій Крапивко, Юлія Рацибарська, Галина Терещук Київ — Дніпропетровськ — Львів, 29 січня 2007 (RadioSvoboda.Ua) — Імперативний — значить категоричний, такий, що не припускає жодних заперечень. Мандат — значить доручення. Імперативний мандат — це, якщо, відкинути тонкощі політико-правової казуїстики, — доручення, сутність якого змінити не можна. Якщо перевести це в площину української політичної реальності, то це значить: якщо депутат пройшов до ради за списком якоїсь партії, то має виконувати її програму, в яку повірили виборці. А якщо міняєш політичну орієнтацію, то повинен полишити раду.

Депутати місцевих рад, виборці, які уповноважили їх представляти свої інтереси, очікують на набуття чинності норм про запровадження імперативного мандату. Але вже зараз дехто з високопосадовців вказує на недоліки цього нормативно-правового акту.

Заступник голови Секретаріату Ігор Пукшин наголошує: «Щодо закону, ухваленого Верховною Радою, про внесення змін щодо статусу депутатів Верховної Ради Республіки Крим та місцевих рад, я вважаю, що у Президента є на сьогодні всі підстави повернути закон до Верховної Ради зі вмотивованими пропозиціями. Іншими словами — ветувати, оскільки зазначений закон суперечить Конституції».

Депутати-кріпаки

«Регіонал» Дмитро Святаш вважає, що імперативний мандат «закріпачить» депутатів місцевих рад: «Там є норма, яка має зворотну силу, що суперечить і загальним принципам цивільного права, і чинній Конституції. Тобто, хоча б через це Президент має всі підстави для того, щоб накласти вето на цей закон. Цей закон недосконалий, тому що навіть у Конституції, що стосується народних депутатів, визначений вичерпний перелік підстав, за яких депутата можуть позбавити мандата. Що стосується цього закону, то тут прописано, що „за рішенням вищого органу партії, який висунув цих депутатів“. Тобто, депутати перетворюються на кріпаків».

Допоки коментують політики і державні мужі, в областях імперативний мандат пробують приміряти і зрозуміти, кому ж він вигідний.

Імперативний мандат — виключно для Київради?

У Києві закон, що запроваджує імперативний мандат, опозиція очікує з нетерпінням, а міський голова вважає особистою образою. Мер говорить: запровадження імперативного мандату спрямоване персонально проти нього.

Голова фракції Черновецького в Київраді Денис Комарницький вважає, що цей закон народні депутати ухвалювати не повинні: «Він не буде працювати. Буде велика кількість судів — це стосується не тільки Київської міської ради, це стосується всієї України. Тому що депутати будуть оскаржувати ті підстави, на яких їх будуть намагатися виключати».

Тетяна Меліхова
Хоча голова фракції БЮТ у Київраді Тетяна Меліхова переконана, що перебіжчиків вдасться повернути: «У нас є заява одного з депутатів і усне бажання багатьох наших депутатів. Тому ми ухвалили таке рішення у спілкуванні з нашими депутатами, що з моменту, коли вступить закон в силу, тоді в нас відбудеться співбесіда і ми із задоволенням будемо приймати заяви. А по заявах буде ухвалювати рішення фракція».

Утікачі повертатися не бажають

Представники більшості з такими аргументами не погоджуються. Як заявив Радіо Свобода депутат Київради Ігор Доброцький, який змінив БЮТ на депутатську групу «Столичні реформи», він не збирається повертатися: «Ті, хто при владі, ніколи не вийдуть зі фракції, хто в опозиції — важко працювати. І ні один імперативний мандат не дасть депутатові працювати в опозиції, краще мати окрему думку. Причини (виходу) дуже прості: біг на місці — загально руйнівний, через це тільки ми вийшли».

Пан Доброцький додає: якщо норми про імперативний мандат набудуть чинності, він складе повноваження.

Політологи зазначають, що фракція БЮТ у Верховній Раді ініціювала зміни щодо партійної відповідальності насамперед для зміни ситуації в Київраді. Ця політична сила розраховує повернути до своїх лав утікачів і стати кількісно більшою за прибічників мера столиці.

Психологія перебіжчика – гроші

Партійні перебіжчики — поширене явище в політичному житті України. Його коріння соціальний психолог Олег Покальчук пропонує шукати у фінансовому підґрунті.

«Єдиний фактор переходу з однієї фракції до іншої — це гроші. Це абсолютно усі знають, навіть знають ціни. Заборона переходити з фракції — це єдиний розумний спосіб трохи втримати торгівлю самим собою», — вважає Покальчук.

Лідер партійної нестійкості – Дніпропетровщина

Дніпропетровщина веде перед за кількістю обранців, які змінюють партії, змінюють фракції.

Першими на Дніпропетровщині про наміри якнайшвидше застосовувати законодавство про імперативний мандат оголосили «бютівці». Голова обласної організації «Батьківщини», тітка Юлії Тимошенко — Антоніна Уляхіна — заявила, що дає шанс «бютівцям»-перебіжчикам упродовж тижня повернутися до рідних фракцій, інакше ті взагалі позбудуться своїх мандатів.

Пані Уляхіна підрахувала, що після запровадження імперативного мандату до фракції Блоку Юлії Тимошенко у Дніпропетровській обласній раді повернуться вісім членів, а до БЮТу у міськраді — двоє.

Дніпропетровські «лазаренківці» теж обома руками за імперативний мандат. Він дозволить зміцнити партійну дисципліну, мовиться у спеціально оприлюдненій заяві цієї політичної сили.

Позбавлення депутатства кількох колишніх членів своєї фракції в облраді, які не захотіли співпрацювати з «регіоналами», вийшли з лав і створили власну фракцію, дніпропетровські «лазаренківці» домагаються з осені. Єдине, чого вдалося досягти, — позбавити цих депутатів партійності. Відібрати депутатські посвідчення в судовому порядку не вдалося: суд ухвалив, що це рішення має розглянути сесія, а на сесії більшість депутатів не захотіли забирати крісла у своїх колег.

Іван Лазаренко
Голова фракції Блоку Лазаренка в облраді Іван Лазаренко вважає несправедливим те, що люди, які стали депутатами завдяки Блокові, тепер працюють на інші фракції: «Наскільки це дозволятиме закон, так ми і будемо діяти. Люди, які працювали на виборах Блоку Лазаренка, не можуть представляти інтереси в обласній раді, в той час як ті, хто був раніше у складі, вийшли і не підтримують нас. Абсолютно законно поставили питання: ці люди не можуть бути, бо вони не перебувають у лавах».

«Регіонали» не проти переходів: від них не йдуть

А от у фракції «регіоналів» в обласній раді кажуть, що цілком нормально ставляться до переходів депутатів із фракції у фракцію: від них, приміром, ніхто не тікав, навпаки — тільки прибували.

Голова Дніпропетровської обласної ради Юрій Вілкул не наполягає на позбавленні депутатства тих народних обранців, які полишили свої фракції, щоб працювати в інших: «Зараз ці депутати, депутати обласної ради, працюють. У мене немає ніяких заперечень — це фахівці своєї справи, і вони працюють, і нормально. Я вважаю, що це рішення кожної фракції».

«Я нікуди не входила, виходити теж не буду…»

Під дію імперативного мандату у разі його чинності може підпасти і голова Дніпропетровської облдержадміністрації Надія Дєєва. Вона пройшла до облради і стала депутатом за списками «Нашої України», але коли почали формувати фракцію, заявила про власну позафракційність.


Надія Дєєва переконана: у питанні входження до фракцій для голів облдержадміністрацій, які є депутатами, мають бути винятки: «Щодо виходу з фракції: я нікуди не виходила, бо я туди й не заходила. Я була нефракційний депутат, і є нефракційний депутат, і я вважаю, що так повинно бути в усіх голів обласних державних адміністрацій. Тому що це посадова особа, яка відповідає за виконання законодавчих актів, і вона не має вагатися».

Одна-єдина і за ідею

У Львівській обласній раді лише один депутат із фракції Української народної партії перейшов у фракцію «Батьківщина».

Галина Юрків змінила фракцію торік у серпні на знак протесту, коли Прем’єр-міністром України став Віктор Янукович. Свою позицію вона пояснила на сесії усім колегам: «Я вважала, що на той момент БЮТ — це єдина послідовна сила, яка потребувала на той момент допомоги, яка мала дійсно чітку позицію щодо подій, які розгорталися на той момент, на відміну від позиції „Нашої України“, УНП. Через те я, як людина послідовна, вирішила, що моє місце саме там, що я маю бути саме у тій політичній силі».

Представники фракції УНП заявляють про те, що вони домагатимуться позбавлення Галини Юрків депутатського мандату, як тільки закон про імперативний мандат набере чинності.

Слово за Президентом — 5 лютого

Як повідомила сьогодні прес-служба Президента України, Віктор Ющенко має право роздумувати, ветувати чи ні закон щодо імперативного мандату для депутатів місцевих рад, до 5 лютого.

А серед підстав повернення закону на доопрацювання парламентові прес-служба голови держави називає такі:

  • не прописані усі причини, за якими депутата позбавляють мандату;згідно з Конституцією закон не має зворотної сили, а законодавці пропонують застосовувати його і до дій, вчинених до ухвалення нормативно-правового акту, а саме — до депутатів, обраних 26 березня 2006 року;документ не передбачає судового захисту депутата.


Між тим один із лідерів БЮТ Олександр Турчинов сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що в разі, якщо на закон про імперативний мандат буде накладене вето, його політична сила примушуватиме антикризову коаліцію це вето долати.

Матеріали до теми:

• Чи отримають імперативний мандат місцеві депутати? • Володимир Шаповал: “Конституція України в тій редакції, яку ми маємо сьогодні, потребує певних змін”. • Олександр Турчинов: Найближчим часом ми плануємо формувати уряд, і нам потрібні повноваження для того, щоб навести порядок в країні. • Подробиці імперативного мандату.
XS
SM
MD
LG