Хорватія в липні 1999 року подала до Міжнародного суду позов проти Сербії, звинувативши її в скоєнні геноциду — через шість років після того, як це зробила Боснія та Герцеговина. Та вирок Міжнародного суду в справі позову Боснії, який ухвалили в понеділок, стверджує, що офіційний Белград не несе відповідальності за геноцид під час війни у Боснії та Герцеговині. Відтак юридичний представник Хорватії у процесі проти Сербії Іван Шимонович вважає, що Хорватія має відступити від позову.
Хорватський позов, за словами Шимоновича, у кількох важливих моментах відрізняється від боснійського, бо у Хорватії була присутня регулярна бойова одиниця — Перша гвардійська бригада тодішньої Югославської армії у місті Вуковарі, яке було зруйноване, спустошене та пограбоване.
Краще домовлятися поза судом?
Проте Шимонович стверджує, що в хорватському випадку буде набагато важче довести факт геноциду. Причиною є дуже високі критерії для визначення геноциду, які поставив Міжнародний суд у процесі Боснії та Герцеговини проти Сербії, і так само високі критерії для утвердження відповідальності держави за геноцид, каже він.
Якби Сербія та Хорватія домовились поза судом, це, на думку Шимоновича, було б не відступом від процесу, а досягненням мети іншим шляхом.
Він вважає, що передусім треба визначити відповідальність за страждання в Хорватії, покарати всіх відповідальних за злочини, встановити долю зниклих осіб та повернути пограбоване культурне добро. У позові Хорватії проти тодішньої Союзної Республіки Югославії, правонаступником якої є нині Сербія, наведено дані, що під час «агресії» загинули 11 тисяч людей, 3 тисячі зникли безвісти та близько 55 тисяч було поранено.
Шимонович додав, що остаточне слово в справі хорватського позову проти Сербії матиме уряд Хорватії.
«Автор» позову не згоден
Офіційний Загреб іще не реагував на пропозицію Івана Шимоновича, що Хорватії слід відмовитися від позову проти Сербії за геноцид. На заяву Шимоновича поки що відгукнувся лише «автор» хорватського позову, колишній міністр правосуддя Звонимир Шепарович.
Він вважає, що вирок Міжнародного суду у процесі позову Боснії і Герцеговини проти Сербії не є причиною, щоб Хорватія відступила від свого процесу. Додатковим аргументом, на його думку, є те, що в Міжнародному кримінальному трибуналі в справах колишньої Югославії в Гаазі ще тривають процеси проти сербських генералів та вождів, які брали участь у скоєнні злочинів або не перешкоджали їхньому виконанню.
Оглядачі сумніваються в дієвості хорватського позову
У Хорватії зараз сумніваються, що позов проти Сербії закінчиться успіхом. Песимізм висловили і хорватські ЗМІ.
Водночас на державному хорватському телебаченні показували відеозаписи з солдатами тодішньої Югославської армії у місті Вуковарі. «Нам відомо, що Вуковар зруйнувала Перша гвардійська бригада, яка була військовою одиницею тодішньої держави», — нагадав Іво Йосипович, фахівець із міжнародного права.
А на думку Тибора Варади, представника Белграда в Міжнародному суді ООН, мало ймовірно, що суд ухвалить інше рішення, коли йдеться про війну в Хорватії. Тим більше, додає він, що позов Загреба проти Белграда стосується і періоду, коли Стєпан Месич, сучасний Президент Хорватії, був головою Президії тодішньої СФРЮ з центром у Белграді.
Матеріали до теми:
Вирок Міжнародного суду в Гаазі у справі геноциду в Боснії – прецедент у міжнародному правосудді. Міжнародний суд у Гаазі виніс вирок у справі позову Боснії і Герцеґовини проти Сербії.
Хорватський позов, за словами Шимоновича, у кількох важливих моментах відрізняється від боснійського, бо у Хорватії була присутня регулярна бойова одиниця — Перша гвардійська бригада тодішньої Югославської армії у місті Вуковарі, яке було зруйноване, спустошене та пограбоване.
Краще домовлятися поза судом?
Проте Шимонович стверджує, що в хорватському випадку буде набагато важче довести факт геноциду. Причиною є дуже високі критерії для визначення геноциду, які поставив Міжнародний суд у процесі Боснії та Герцеговини проти Сербії, і так само високі критерії для утвердження відповідальності держави за геноцид, каже він.
Якби Сербія та Хорватія домовились поза судом, це, на думку Шимоновича, було б не відступом від процесу, а досягненням мети іншим шляхом.
Він вважає, що передусім треба визначити відповідальність за страждання в Хорватії, покарати всіх відповідальних за злочини, встановити долю зниклих осіб та повернути пограбоване культурне добро. У позові Хорватії проти тодішньої Союзної Республіки Югославії, правонаступником якої є нині Сербія, наведено дані, що під час «агресії» загинули 11 тисяч людей, 3 тисячі зникли безвісти та близько 55 тисяч було поранено.
Шимонович додав, що остаточне слово в справі хорватського позову проти Сербії матиме уряд Хорватії.
«Автор» позову не згоден
Офіційний Загреб іще не реагував на пропозицію Івана Шимоновича, що Хорватії слід відмовитися від позову проти Сербії за геноцид. На заяву Шимоновича поки що відгукнувся лише «автор» хорватського позову, колишній міністр правосуддя Звонимир Шепарович.
Він вважає, що вирок Міжнародного суду у процесі позову Боснії і Герцеговини проти Сербії не є причиною, щоб Хорватія відступила від свого процесу. Додатковим аргументом, на його думку, є те, що в Міжнародному кримінальному трибуналі в справах колишньої Югославії в Гаазі ще тривають процеси проти сербських генералів та вождів, які брали участь у скоєнні злочинів або не перешкоджали їхньому виконанню.
Оглядачі сумніваються в дієвості хорватського позову
У Хорватії зараз сумніваються, що позов проти Сербії закінчиться успіхом. Песимізм висловили і хорватські ЗМІ.
Водночас на державному хорватському телебаченні показували відеозаписи з солдатами тодішньої Югославської армії у місті Вуковарі. «Нам відомо, що Вуковар зруйнувала Перша гвардійська бригада, яка була військовою одиницею тодішньої держави», — нагадав Іво Йосипович, фахівець із міжнародного права.
А на думку Тибора Варади, представника Белграда в Міжнародному суді ООН, мало ймовірно, що суд ухвалить інше рішення, коли йдеться про війну в Хорватії. Тим більше, додає він, що позов Загреба проти Белграда стосується і періоду, коли Стєпан Месич, сучасний Президент Хорватії, був головою Президії тодішньої СФРЮ з центром у Белграді.
Матеріали до теми:
Вирок Міжнародного суду в Гаазі у справі геноциду в Боснії – прецедент у міжнародному правосудді. Міжнародний суд у Гаазі виніс вирок у справі позову Боснії і Герцеґовини проти Сербії.