Ведучі: Кирило Булкін, Юлія Жмакіна(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
Кирило Булкін: Якою ціною дається Україні діалог влади та опозиції? Хто або що може змусити їх пристати на компроміси? Чи може зробити це народ? Якщо так, то яким чином, за допомогою яких механізмів, і в чому цей компроміс полягатиме?
Ось уже тривалий час як влада, так і опозиція щось обіцяє: чи то покращення нашого життя вже сьогодні, чи то настання весни...
Пане Колесніченко, коли настане сьогодні? Пане В’язівський, коли настане весна? Вадим Колесніченко: Ці питання дійсно належать до парламентської роботи і роботи гілок влади виконавчої, тобто Кабміну.
Коли йде мова про те, що нібито дві сили між собою воюють, то забувають, що Камін, виконавча влади, — це окрема гілка влади, тому співпраця законодавчої та виконавчої влади сьогодні існує, вона показує, яким чином ми добре працюємо.
А щодо того, яким чином і коли ми будемо краще жити, то вже Кабмін вніс законопроект, що з 1 квітня будуть підвищуватися мінімальні пенсії, мінімальні зарплати. Розписано по місяцях, по етапах, яким чином...
Юлія Жмакіна: Сьогодні почнеться 1 квітня.
Кирило Булкін: Пане В’язівський, а коли весна почнеться?
Володимир В’язівський: Я думаю, що весна вже почалася, особливо політична, я сказав би, що “накал” політичний вже більше відповідає, мабуть, літній температурі, аніж весняній.
У контексті цьому не можу погодитися з опонентом. Співпраця між гілками влади — це зрозуміло, але не врахувати у законодавчому форматі суб’єкт як опозицію, з якою вважають за недоцільне рахуватися, а просто для рамочки поставити її в куточку і сказати, що у нас демократія, бо у нас є опозиція, при тому, що 239 голосів здебільшого з’являється на табло...
Сьогодні ми покинули ВР. Можна було побачити, що і 200 голосів не було у ВР, щоб голосувати за закони. Тому, однозначно, що правильно було б, коли б і опозиція, і більшість виробляли такі системні підходи до вирішення питань в держав...
Юлія Жмакіна: Пане В’язівський, важко з Вами погодитися, тому що так, як голосно ми чуємо нині опозицію, що вона не для рамочки, я б сказала.
Вчора і сьогодні всі обговорюють 17 вимог, які висунула опозиційна пара “Наша Україна” і БЮТ до антикризової коаліції, до уряду.
Давайте ближче до цих подій, до діалогу влада-опозиція, як він відбувається.
Ви є депутатами-початківцями, наскільки я розумію. У вас немає відчуття, що день за днем ви, зокрема, живете в борг, тому що порожній парламентський день – це життя в борг. Чи не так?
Вадим Колесніченко: Спочатку я хотів репліку щодо того, що мені казав колега, що, начебто, хтось щось “деребанить”. Я ці дурниці вже чую півроку, але ніхто не сказав, що конкретно хто “дерибанить”. Все це популізм і дешеві розповіді...
Юлія Жмакіна: Це система стримання і противаг, знаєте...
Вадим Колесніченко: По-друге, я про це казав ще влітку минулого року, коли спочатку “помаранчеве весілля” ніяк не могло відбутися, після того Президент ніяк не міг можливості вирішити, хто буде Прем’єр-міністром... Це, на жаль, така складова частина нашої політики.
Але я не сказав би, що ми живемо в борг.
Я своєму колезі хотів би нагадати, що минулої сесії ми переважну більшість законів приймали більше ніж 300 голосів. Тому розповіді про те, що немає співпраці чи щось інше, то це все, знаєте, для когось такого, хто не розуміє, що відбувається в парламенті.
Володимир В’язівський: Я можу погодитися, що ми живемо в борг. Якби хоча б якийсь момент діалогу був між опозицією і антикризовою коаліцією чи, по крайній мірі, намагався цей діалог витримувати Президент, як демократичний Президент всієї держави, доти ще можна було приймати закони у ВР і працювати не в борг.
Зараз починаються такі закони, або які суттєво не вирішують питань наших громадян, популістські просто закони, закони для галочки, щоб рахувалося, скільки ми законів прийняли. А направду, щоб сказати, що ми дійсно покращуємо життя наших громадян, я думаю, що не мені говорити, а громадянам, які дзвонять до нас.
Кирило Булкін: Шановні гості, яке Ваше бачення, яким може бути найкращий і найгірший для України варіант розвитку стосунків між владою і опозицією в цій ситуації?
Володимир В’язівський: Я думаю, що найкращий варіант в даному випадку, щоб від того, що вверху пани б’ються, внизу чуби не тріщали, було б правильно сісти за стіл переговорів і максимально розглянути ті вимоги, які представлені, і на них відреагувати.
В іншому випадку, я точно знаю, що опозиція в Україні не погодиться на статус “рамкової” опозиції. Ми точно маємо всі можливості вийти на ЗМІ, а також напряму до людей, щоб через їхню активність вдатися до того, щоб антикризова коаліція дослухалася до нас і до вимог, якщо треба, безпосередньо народу. Певні вимоги ми ставимо навіть...
Юлія Жмакіна: Дослухалася – це погодилася на перевибори?
Володимир В’язівський: По крайній мірі ми ставимо питання в одній із вимог, якою державу бачать громадяни завтра: парламентською чи президентською.
Юлія Жмакіна: Референдум — це теж недешева штука?
Володимир В’язівський: Так.
Юлія Жмакіна: Це запитання про борг, до речі, життя в борг. Ви весь час пропонуєте якісь недешеві способи залагодження своїх стосунків...
Володимир В’язівський: Ми пропонуємо дешеві. Тобто, сісти за стіл переговорів, як розумний з розумним, домовлятися в межах тих політичних програм, з якими ми йшли. Я переконаний, що ми маємо можливість це зробити.
В іншому випадку, якщо хтось перед собою стіну ставить і не хоче до нас дослухатися, то я думаю, що це їхня проблема. Ми нагадаємо їм про себе всіма можливими способами.
Кирило Булкін: Пане Колесніченко, який найкращий варіант і найгірший варіант розвитку?
Вадим Колесніченко: По-перше, ніхто не буде розглядати ніякі ультиматуми.
По-друге, ми взагалі будемо працювати таким чином, щоб покращити життя українського народу.
По-третє, ми ніколи не підемо на те, щоб заради Юлії Тимошенко починати нові вибори. Через 4 роки будуть вибори, і люди скажуть своє слово....
Кирило Булкін: За умови, що вибори будуть чесними...
Вадим Колесніченко: А що, в 2006 році були нечесні вибори? Вся світова спільнота признала, що вибори були...
Юлія Жмакіна: Тепер такі люди повернулися.
Кирило Булкін: Якщо пани Попков, Корнієнко і Плеханов забезпечать, то...
Володимир В’язівський: Тому що був демократичний уряд і демократичний Президент.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіозапису.)
