У Хотинській фортеці, що розташована на березі Дністра у Чернівецькій області, днями раптово обвалилася частина одного з мурів Державного історико-архітектурного заповідника.
- Як відновити частину стіни?
- Що спричинило обвал?
- І чи є ще такі ризики?
Відповіді на ці запитання має дати спеціальна комісія у складі представників Міністерства культури, обласної адміністрації, науковців, проєктантів.
Утім, загалом в Україні непроста ситуація зі збереженням давніх фортифікаційних споруд, палаців, замків.
Заповідник «Хотинська фортеця» відкритий для відвідувачів. Обгороджена лише частина території, де стався раптовий обвал стіни.
За словами директорки Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця» Єлизавети Буйновської, працівники постійно моніторять ситуацію і більше обвалів немає. Люди відвідують замок.
Оскільки був дощовий рік, сильні морози, то воно просто замерзло, тому і стався цей обвалЄлизавета Буйновська
«Раніше від сторони Дністра дійсно бачили великі тріщини, казарма всередині почала тріщати. Ми ставили маяки, спостерігали і били на сполох. Там висота і альпіністи спускались на люльках. А ось стіна, яка обвалилась недавно, не є монолітною. Вона має так звану тришарову структуру. Зовні має обличкування, а всередині все заповнене цем’янкою – а це подрібненою цеглою, вапном, камінням, піском. Оскільки був дощовий рік, сильні морози, то воно просто замерзло і, умовно, розмерзлось, тому й стався цей обвал. Тобто, утворились мікротріщини, куди потрапляла вода, а внаслідок морозів вона замерзла – і кладка розмерзла, і стався обвал. Але це одна з наших попередніх думок», – каже Радіо Свобода Єлизавета Буйновська.
Ще однією з причин обвалу називають обміління Дністра. Фахівці говорять, що річка відступила від фортеці на пів сотні метрів. Не виключають і вплив війни, коли під час польоту літаків фортеця відчуває вібрацію. Остаточний висновок мала б зробити спеціальна комісія.
Раніше на частині стіни фортеці було зауважено велику пляму, що видно зі світлин.
Потрібні спеціалісти, адже стіна має 40 метрів висотиЄлизавета Буйновська
Наразі працівники заповідника, а їх загалом – 16, фіксують стан фортеці і надіслали фотографії проєктантам. Фортифікаційний комплекс розташований на 18 гектарів землі.
Скільки потрібно коштів, щоб відреставрувати стіну, хто виконуватиме роботи – на сьогодні невідомо.
«Головне – знати, як технологічно зробити і скласти кошторис. Тоді будемо відштовхуватися від суми. До того ж, потрібні спеціалісти, адже стіна має 40 метрів висоти. Багато фахівців зараз воює», – зауважила директорка заповідника.
У 2019 і 2021 роках реставрували аварійну стіну з боку річки Дністер. Тоді візуально обстежили всі стіни.
Руїни ми сприймаємо лише як проблему, але їх рідко сприймають як можливість дізнатися щось нове про пам'яткуФіліп Гавриленко
Філіп Гавриленко, дослідник замків, керівник проєкту «Замки і фортеці України» вважає, що не слід швидко засипати обвалений мур, а варто спершу уважніше придивитися до утвореного розриву в стіні фортеці, тому що там можна побачити цікаві деталі.
«Тут можна вивчати конструкцію (обшивку) стін, писати статті про будівельну техніку, зразки рішень, оцінити якість кладки. Не кажучи про те, що такі аварії створюють цікаві прецеденти для нестандартних реставраційних рішень, а це також може дати основу для цікавих публікацій. Руїни ми сприймаємо лише як проблему, але їх рідко сприймають як можливість дізнатися щось нове про пам'ятку», – наголошує фахівець.
За словами Філіпа Гавриленка, найпопулярніші в Україні замки і фортеці мають десятки аварійних місць, через які стаються обвали.
«Обвали веж, мурів були поширеними навіть у часи, коли підкріплення ще використовувалися за призначенням. Здавалося б, треба було слідкувати за їх станом, бо тоді міцність укріплень була питанням життя і смерті, але є багато записів і описів того, в якому жахливому стані перебували багато важливих укріплень України. Іноді і там обвал ставав сюрпризом для гарнізонів, а іноді вони бачили проблему, але коштів на її виправлення не було», ‒ зауважує дослідник.
У 1740 році в описі укріплень Кам’янець-Подільської фортеці мовиться:
«Не тільки стіни руйнуються через навали дощу та снігу, але й у підвалах ніякі боєприпаси не можуть утримувати через вологість, і в багатьох місцях стіни незабаром обваляться повністю».
Обвал стіни у Хотинській фортеці – не поодинокий випадок в Україні.
У 2011 і 2018 роках обсипалась Західна вежа фортеці Кам’янець-Подільського заповідника.
У 2018-го стався обвал частини Поморянського замку на Львівщині. Ця пам’ятка у руйнівному стані загалом.
У 2023 році обвалилася частина однієї з башт пам’ятки архітектури національного значення – Пнівського замку, що у Надвірнянському районі Івано-Франківщини. Цей замок зазнавав руйнувань і в 2008 році, коли через повені знесло одну з веж.
Нещодавно, 13 квітня цього року, обвалилась частина Дубенського форту, відомого як Тараканівський форт, архітектурна пам’ятка XIX століття. Зруйнована частина центральної казарми.
Втім, це лише невеликий перелік тих пам’яток архітектури, які зазнали руйнувань. Список значно більший.
Цінність фортеці
Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» був створений у 2020 році. Від 2011 року він належить до сфери управління Міністерства культури.
Хотинська фортеця є поєднанням фортеці баштово-стіннового типу ХІІІ-ХVІІІ століть і фортеці бастіонного типу ХVІІІ-ХІХ століть. У комплекс входять башти замку, комендантський палац замку, замкова церква, казарма замку, замкова криниця, брами нової фортеці, міст, гарнізонні майстерні.
Хотинська фортеця, розростаючись, утворила місто Хотин.
Український археолог, дослідник Хотинської фортеці із Чернівців Борис Тимощук (помер у 2003 році) описував:
«Галицький князь Данило Романович, хоч і змушений був підкоритися золотій Орді, але не відмовився від боротьби з нею. Він посилено будував нові фортеці й укріплював старі фортеці. Ці заходи не обминули і Хотин. Тут у 40-50 роках ХІІІ століття замість дерев’яних збудували кам’яні укріплення». Виявилося, що ця фортеця стояла на тій же монолітній кам’яній глибі, що слугувала фундаментом для важких кам’яних стін пізнішої фортеці».
Згідно з писемними згадками, із середини XVII до XVIII століть поряд із кам’яним замком вже існували земляні укріплення, які мали стратегічне оборонне значення. Як пояснюють дослідники, у 1621 році була Хотинська війна. Тоді союзна армія Речі Посполитої, зокрема у складі якої було тисячне військо українських козаків під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного, зупинила наступ в рази більшої армії турецького султана Османа ІІ.
Тобто, на цьому місці заздалегідь була побудована, за наказом польського короля, фортеця. Історичні джерела вказують, що звели укріплення за проєктом нідерландського фортифікатора Вільгельма Аппельмана. Хотинську фортецю називають «архітектурною перлиною України». Вона розташовувалась у дуже вигідному місці, на перетині торговельних шляхів і приваблювала багатьох, тому й вели за неї війни.
Хотинська фортеця пережила різні часи і різних правителів.
В Україні вона – у списку «Семи чудес України».
Ще перед великою війною, за даними українського Міністерства культури, серед замків та палаців було близько 150, які потребували негайної реставрації, але було й багато таких, які вже стали руїною. Причому, деякі об’єкти ззовні виглядали більш-менш, але всередині, зауважували у Міністерстві культури, зовсім занедбані. Головною проблемою, звісно, називали брак фінансування.
Станом на початок квітня 2026 року, за даними Мінкульту, через російську агресію в Україні зруйновані та пошкоджено 1723 пам’ятки культурної спадщини та 2524 об’єкти культурної інфраструктури: «Міністерство та його партнери продовжують спільно працювати над подоланням наслідків руйнувань і відновленням культурного потенціалу України.
Комітет Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) 2024 року вперше засудив повномасштабну агресію Росії та цілеспрямоване знищення культурної спадщини України, повідомило в кінці липня того року Міністерство закордонних справ України. Комітет ухвалив рішення, в яких закликав Росію утриматися від будь-яких дій, які б завдавали шкоди об’єктам культурної спадщини в цілому та об’єктам, включених до Попереднього списку ЮНЕСКО, а також виконувати свої зобов'язання за міжнародним правом.
- П’ятий рік російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Керівництво Росії заперечує цілеспрямовані удари під час повномасштабної війни по цивільній інфраструктурі міст і сіл України.
Форум