Регламентний комітет Верховної Ради розглянув подання про зняття депутатської недоторканості з п'яти народних обранців. Шосте подання, стосовно представника «Опоблоку» Михайла Добкіна, згодом також обговорять на комітеті. Тижневик «Дзеркало тижня» вирішив розібратися, які перспективи в кожного з подань. Видання пише, що зараз із цих шести подань своєрідний «вододіл» проходить між тими, за кого «підписались» представники топ-політикуму, і тими, кого не шкода «пустити під ніж». За інформацією дописувача видання, емоційний розгляд подання щодо Євгена Дейдея ніяк не вплине на підтримку політиків-важковаговиків. За нього вступився все ще могутній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Другим, хто, на думку автора, уникне зняття недоторканності, може стати соратник Ляшка Андрій Лозовий. Щодо нього ситуація проста, зауважує видання, – доказова база більше відповідає статті про незаконне збагачення, ніж про несплату податків. До того ж, Лозовий далеко не остання людина для Олега Ляшка, а тому вони спробують вкотре поторгуватись, згодом розрахувавшись голосуванням за президентські ініціативи. Про те, хто стане найпростішою мішенню для зняття недоторканності, йдеться в статті «Дейдей бабака».
Чи наважаться парламентарії відмовитися від одного зі своїх головних привілеїв – недоторканності, аналізує «Український тиждень». Видання зазначає, що критики скасування недоторканності якоюсь мірою мають рацію, коли кажуть, що дозвіл на позбавлення депутатів імунітету може зашкодити розвитку українського парламентаризму, бо робить обранця надто вразливим до впливу силових структур, підконтрольних виконавчій владі. Але це лише припущення, переконує тижневик. Куди більшої шкоди українському парламентаризму завдає перетворення Верховної Ради на біржу й прихисток пройдисвітів, а вибори депутатів – на перегони спритників і фур гречки. Знищення цього огидного іміджу навряд чи комусь зашкодить. Навпаки. Позбавлення депутата імунітету від відповідальності за кримінал, основної притягальної родзинки статусу, нарешті зменшить престиж мандата в очах нечистих на руку гравців, охочих сховатися, бо зробить його менш привабливим і створить кращі умови для зростання професійних політиків, наголошує тижневик у статті «Синдром депутатського імунодефіциту».
Корінь зла в нинішній політичній системі – старі правила на виборах, коли половина парламенту обирається за списками, а половина – в округах. Саме через «мажоритарку» в політику після Майдану повернулася корупція, переконує дописувач тижневика «Новое время». Він вважає, що використовуючи саме мажоритарну систему, в Раду пройшли всі фігуранти гучних розслідувань – від Борислава Розенблата до Олександра Онищенка, наголошує автор статті «Хвора Рада».
Для колишніх власників «Приватбанку» настав час Х, коли потрібно сплачувати борги, констатує тижневик «Новое время». У дописувача видання не було сумнівів, що колишні власники «Приватбанку» не виконають свої обіцянки. Зрештою, якби вони були готові реструктуризувати борг, націоналізації вдалося б уникнути. Відтак, піде другий етап, який включає в себе юридичне переслідування колишніх власників. Як з метою забрати активи на 500 мільйонів американських доларів особистих гарантій, які все ще в банку, так і заради компенсації всіх втрат українських платників податків. Більше про те, що вимагає держава і яким може виявитися результат, тижневик розповідає в статті «Всім Приват».
