Заява ватажка угруповання «ДНР» Захарченка про створення «Малоросії», і заперечення цього від лідера луганських сепаратистів свідчить, що цими угрупуваннями опікуються різні структури в Москві, наголошує експерт тижневика «Країна». Угруповання «ЛНР» контролюється головним розвідуправління міноборони Росії, а «ДНР» – Федеральна служба безпеки. Кремль – дракон із багатьма головами. Головна – Путін. Він любить мати на столі кілька варіантів, зазначає експерт. От одна з голів запропонувала йому такий розвиток стосовно Донбасу. Прощупують, як народ відреагує. Видання пише, що Путіну так і не вдалося розкачати ситуацію в Україні до бунтів та перевиборів. Ідеологія третього Майдану – «ваш ворог не у Кремлі, а на Банковій» – провалилася. Про те, чи варто українцям очікувати політичного загострення восени, «Країна» прогнозує в публікації «У Криму і на Донбасі вирішується, яким буде ХХІ століття».
Не зважаючи на післяопераційний стан і тяжку хворобу сенатор Джон Маккейн прийшов на роботу в сенат США. Такі люди є і в Україні, однак далеко не всі вони представлені в парламенті, констатує експерт газети «День». Серед причин – недосконале виборче законодавство, яке дозволяє кандидатам через підкуп виборців у мажоритарних округах отримувати місця в парламенті. Тому українським виборцям нарешті треба визначитися із власними переконаннями і шукати ті персоналії та партії, які їм близькі за світоглядом, а не вестися на гроші та яскравий передвиборчий піар. Абстрагування від власної відповідальності підштовхує до повторення помилок, наголошує експерт газети. Стаття називається «Приклад Маккейна».
Тема українського втручання в американські вибори набирає обертів. Про те, як Києву реагувати на звинувачення Трампа у саботуванні його виборчої компанії розмірковують експерти газети «День». У статті «Як «націоналізувати» зовнішню політику», видання зазначає, що подібна тактика контратакувати Україну робить позиції Києва у Вашингтоні однозначно вразливішими.
«Гроші на «оборонку» виділені, головне – правильно ними розпорядитися», – у статті під таким заголовком газета «Голос України» стверджує, що цього року при формуванні військового бюджету вдалося уникнути пастки «грошей Януковича» і не прив'язувати до тих коштів, як це сталося у 2016-му, виробників озброєння та військової техніки. Адже тоді на папері конфіскат президента-втікача було враховано, і навіть скеровано на фінансування державного оборонного замовлення, а ось реально ці мільйони до державної скарбниці не потрапили. Видання пише, що у секторі ОПК необхідно виходити на ринкові відносини і тендерні прозорі процедури. Нині існуючі проблеми у галузі та у забезпеченні армії з'являються через те, що в країні немає зв'язку між тим, що приймається на озброєння, і тим, що фінансується. Так, за Програмою розвитку ОПК на боєприпасне виробництво в цьому році необхідно майже 5 мільярдів гривень, а в бюджеті закладено лише 785 мільйонів, зазначають експерти газети «Голос України».
