Кількість білорусів, яких вчені відносять до категорії «абсолютної бідності» (стан, при якому індивід на свій дохід не в змозі задовольнити навіть першочергові потреби) досягла 29% населення.
Такий висновок робить науковий співробітник Центру економічних досліджень BEROC Олег Мозоль, автор дослідження «Визначення бідності в період економічного зростання і його відсутності. Оцінка динаміки бідності в Білорусі в 2009-2016 роках».
В роботі досліджувалися рівень і фактори, що впливають на рівень бідності в Білорусі, на підставі даних Белстата за вибірковими обстеження домашніх господарств за рівнем життя за період 2009-2016 років.
Дослідження показало, що з 2009 по 2016 року найвищий рівень абсолютної бідності спостерігався в 2011 році і становив 32,58% населення країни.
Протягом 2012-2014 року відбулося значне зменшення масштабів бідності -- в 2014 році рівень абсолютної бідності знизився до 14,87% населення, що було досягнуто в основному за рахунок зростання доходів населення (на 39%).
Однак в 2015-2016 роки рівень бідності знову почав зростати і за два роки зріс удвічі -- в 2016 році він становив 29,3% населення, що, згідно дослідження, зумовлене економічною кризою в Білорусі.
Протягом всього періоду дослідження встановлено, що рівень абсолютної бідності в сільській місцевості постійно вище, ніж в містах: наприклад, в 2016 році він склав 40,55% населення в сільській місцевості, в той час як в містах -- 25,27% населення.
Як кажуть автори опитування, це пов'язано з тим, що доходи сільських жителів значно нижче, ніж в містах, а також з обмеженими можливостями працевлаштування на селі.
Також результати вказують на наявність великих регіональних відмінностей в рівні бідності.
Зокрема, рівень бідності населення для північно-західної Гродненської області в 2016 році приблизно на 3% нижче середньої по країні, а для південно-західної Брестської та східної Могильовської областей -- відповідно на 31% і 21% вище, ніж середній по країні.
Оригінал публікації на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода.
