Доступність посилання

ТОП новини

Рятувальник, електронник, технолог. Історії трьох білорусів, які після виборів втратили роботу через політичну позицію


(ілюстраційне фото)
Роман Васюкович

Після президентських виборів у Білорусі близько 13 тисяч осіб стали жертвами репресій за участь у мирних протестах: вони були затримані, отримали арешти або штрафи, залишилися без роботи через свої політичні погляди. Допомагати один одному білоруси стали самі.

(відео російською мовою)

Как белорусы помогают друг другу справиться с репрессиями
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:12 0:00

Сергій

Сергій Немогай втратив роботу на мінському заводі «Інтеграл», де виробляють електроніку, – через те, що відкрито виступив проти міліцейського насильства і фальсифікацій під час президентських виборів. Свій перший робочий день після виборів хлопець пам’ятає досі.

«Після 9 серпня не тільки зі мною, але й у всій країні все змінилося. Все стало по-іншому. Дев’ятого серпня почався наш із колегою страйк, і через три дні я був звільнений», – згадує він.

Страйк Сергія тривав лише три дні і не став масовим, але його звільнили з заводу за статтею. Також керівництво заводу заявило, що хлопець не відпрацював обов’язковий час розподілу після навчання у виші, а це значить, що Немогай залишається винен державі майже 2 тисячі доларів.

Сергій признається, що, якби не підтримка білорусів, йому довелося б важко.

«Солідарність білорусів дуже відчувається: в допомозі фінансовій, у підтримці друзів, людей, які мене абсолютно не знають. Це видно на всіх мітингах, акціях, – каже Немогай. – Це видно не тільки за тим, як люди до мене ставляться, але і загалом одне до одного: суспільство змінилося».

Сергій каже, що не шкодує, що залишився без роботи: оволодіває новою професією і вірить у зміни на краще.

«Зараз я студент. Після роботи на «Інтегралі» вирішив, що буду вчитися. Зараз я вчуся в двох місцях: у Київській семінарії і в БДУІР (Білоруський державний університет інформатики і радіоелектроніки) на заочному, – каже він. – Зі мною, в принципі, все добре: я ходжу на протести, підтримую нову Білорусь. У принципі, все добре».

Максим

Мінського рятувальника Максима Сташуленка теж звільнили зі служби через його громадянську позицію. Пожежник попередив жителів одного зі столичних районів, що в їхній двір їдуть співробітники МНС і міліція знімати біло-червоно-білий прапор.

«Я написав, щоб попередити мешканців, тому що постійно ці конфлікти відбуваються, – розповідає Максим. – Співробітники ОМОНу приїжджають на зняття прапорів, навіть кілька людей затримали. До абсурду це все доходить».

Білоруських співробітників МНС після виборів 9 серпня регулярно залучають до зняття біло-червоно-білої символіки, яку в себе у дворах вивішують місцеві жителі. У тих пожежників, хто відмовляється це робити, виникають проблеми на службі. Але, незважаючи на репресії, знімати невгодний для влади прапор погоджуються не всі.

Максима Сташуленка після його вчинку з роботи звільнили того ж дня і протягом трьох діб зажадали звільнити службову квартиру: в ній чоловік жив із вагітною дружиною і маленьким сином.

Максим згадує, що найважче дня нього було розповісти дружині про звільнення.

«Я купив букет квітів, їхав додому. Коли я під’їхав, під вікнами вже стояли люди, яких, знову ж таки, я не знав. Пара знайомих людей була. Вони стояли, співали пісні, ліхтариками світили. Тут навіть якийсь музичний інструмент був, міні-оркестр був», – згадує Максим.

«Я відчиняю двері: стоїть Максим весь такий засмучений. Я питаю: що сталося? Відповідь була: я звільнений, – розповідає його дружина Уляна. – Я обійняла його і сказала: «Все йшло до цього: ти завжди за справедливість, за чесність, за правду. Коли-небудь це мало статися».

Максим каже, що вже в день звільнення отримав десятки дзвінків із пропозиціями про допомогу – від зовсім незнайомих людей. Такої солідарності родина Сташуленків не очікувала.

«Кількість дзвінків була – я й не порахую. У мене два дні телефон просто… ну, без дзвінків він не був. Постійні дзвінки, смс, – розповідає Максим Сташуленок. – Я на повідомлення у «ВКонтакте», вайбері, в інстаграмі, що мені приходили, відповідав уже після 11-ї години вечора, коли припинялися дзвінки».

Зараз Максим працює в IT-компанії і разом із адвокатами домагається поновлення на службі. Він підкреслює, що не шкодує, що написав повідомлення і попередив людей.

«Звичайно, образа є, засмучений, що звільнили. Працюєш – а в одну мить ти стаєш непотрібним. Усі твої якості перекреслюються в одну мить, коли ти стаєш іншим або стаєш незгодним», – нарікає він.

Катерина

Про солідарність білорусів розповідає і колишній технолог Катерина Гапоненко. Вона ще в серпні попросила керівництво свого підприємства організувати страйк, але їй відмовили. У відповідь дівчина написала заяву на звільнення. Зараз Катерина бере участь у мирних акціях протесту і активно підтримує працівників заводу.

«Вийти на страйк особисто для мене – це значить висловити свою думку проти насильства, проти беззаконня. Проти того, що ми не можемо вільно вийти на вулицю і висловити свою думку, – каже Катерина. – Що ми не маємо права вийти в одязі певного кольору, в браслетах певного кольору. Нас арештовують, нас б’ють люди в одностроях, невідомо, хто це, за що. Я вважаю, що це беззаконня, а право в демократичній країні – це пріоритет».

Катерина каже, що про звільнення не шкодує, хоча і признається, що йшла в нікуди. Зараз вона опановує IT і так само, як Максим і Сергій, сподівається на краще.

«Підтримка неймовірних білорусів була і до виборів, і під час виборів, а після них вона набула величезних неймовірних масштабів, – каже Гапоненко. – Особисто мені була надана і матеріальна підтримка, і підтримка в перекваліфікації в сфері, яка мені цікава, яка розвивається. Кожен білорус зараз робить усе можливе, щоб тут залишитися. Для того, щоб не прокидатися з думкою, що десь краще, а прокидатися і засинати з думкою, що тут краще, що я роблю максимум. І жити в неймовірній країні з неймовірними людьми в маленькій Швейцарії».

Білорусам, які залишилися без роботи через політичні причини, допомагає, в тому числі, Фонд солідарності BYSOLL. Гроші для підтримки потерпілих приходять із усього світу, зараз на рахунку фонду близько 2 мільйонів доларів.

«Білоруське суспільство зараз живе під знаком солідарності. І ця солідарність полягає не тільки в тому, що люди переказують гроші на рахунки благодійних фондів, лайкають і шерять пости якихось людей, які пишуть про ситуацію в країні, але і допомагають фактично, – каже правозахисник Андрій Стрижак. – Якщо людина потрапила в біду, то їй надають допомогу у вигляді перенавчання чи перекваліфікації. Весь світ зараз дивиться на Білорусь із надією. Весь світ дуже залучений у ситуацію в Білорусі, такої уваги до нашої країни не було ніколи і навряд чи ще коли-небудь буде. І ми повинні повністю використати ці можливості для того, щоб зміни в країні відбулися якомога швидше і вони були мирні».

Після виборів допомогу від фонду отримали близько трьохсот жителів Білорусі, які потрапили під репресії. Понад тисячу заявок зараз перебуває на розгляді.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG