19 серпня минуло п'ять років від часу бою під Іловайськом. За офіційними даними української влади, під час боїв за місто і спроби виходу з оточення загинули 366 українських військовослужбовців, 429 – були поранені, 300 – потрапили в полон. Про втрати з боку бойовиків немає точних даних. За інформацією тодішнього керівника цивільно-військового співробітництва Збройних сил України Олексія Ноздрачева, понад 200 людей загинули, близько 300 були поранені. Офіційний Кремль свою участь в Іловайських боях і присутність на сході України заперечує.
Через п'ять років група британських дослідників опублікувала докази участі російської армії в битві під Іловайськ, серед яких – безліч супутникових фотографій російських військових конвоїв на території України і кадри танків T-72Б3, нової моделі, яка в той час була тільки у Росії.
Олексій Кириченко, боєць 57-ї бригади ЗСУ, в 2014 році теж брав участь в боях під Іловайськом. Після поразки він пішки виходив з оточення у Волновасі, але потрапив у полон на блокпосту неподалік від Старобешевого. У полоні бойовиків він провів 3,5 роки.
В ефірі програми «Вечір» Олексій Кириченко розповів, яку техніку бачив тоді, чи бачив танки Т-72Б3 та російських військових.
– Ми з вами бачилися, коли вас схопили, на наступний день після того, як ви потрапили в полон, ви пробули там дуже довго. Але того разу в Старобешевому, здається, це було, ви говорили, що ви бачили багато російської техніки і військових. Ви можете зараз розповісти, що ви бачили?
– Так можу. Я потрапив у полон 1 вересня. Напередодні, два дні перед цим наша група, яка виходила з Саур-Могили, вона виявила поламану російську техніку.
Чому російську, чому я зробив такий висновок? Тому що я безпосередньо в неї заліз: це був БТР, на жорсткому зчепленні його тягнула інженерна машина. Коли я заліз в БТР, я побачив, по-перше, номер частини. По пам’яті номер частини не скажу, вибачте, багато часу минуло. Але я точно пам’ятаю, що це був п’ятизначний номер, а це все-таки характерно для військ Російської Федерації. Але сепаратисти мені заперечували, коли я з ними про це говорив: «У вас теж п’ятизначні номери частини чомусь».
Але там була фанерна табличка, на якій був графік обслуговування цієї техніки, воно проводилося з інтервалом в один місяць. І там було близько 8-10 записів, вони були свіжі. Я подивився, що цю техніку недавно обслуговували. Тобто це була російська техніка, і там були вказані прізвища людей екіпажу.
– Що було з екіпажем, вже було незрозуміло? Це був підбитий БТР?
– Ні, він був поламаний. І, до речі, на виході, наша група пройшла буквально метрів 300 і потрапила в полон. Я тоді зумів втекти, а ось хлопці, які потрапили в полон, мені потім розповідали, що ті, хто їх брав в полон, – це був спецназ, з Оренбурга хлопці.
– Вони це з'ясували в спілкуванні якось?
Моїм хлопцям дуже пощастило, що ця частина Російської Федерації, яка зайшла на територію України, не брала участі в серйозних боях, у них не було втрат. І тому ставлення до хлопців військовополонених було відносно гуманним
– Так, в спілкуванні. Моїм хлопцям дуже пощастило, що ця частина Російської Федерації, яка зайшла на територію України, не брала участі в серйозних боях, у них не було втрат. І тому ставлення до хлопців військовополонених було відносно гуманним.
– Скажіть, будь ласка, ви бачили танки Т-72Б3? Або, можливо, ви їх потім коли-небудь бачили?
– Особисто – ні. По нас вели вогонь на Савур-Могилі. Ми так підозрюємо, це були або танки, або «Нони», щось таке дуже серйозне, тому що величезний комплекс Савур-Могили, який там стояв, висотою близько 30 метрів, впав на нас.
Ще по нас стріляли з території Російської Федерації, тому що Савур-Могила стоїть на стику двох українських областей – Донецької та Луганської – і Російської Федерації. І ми бачили, що по нас стріляють звідти «Гради».
– З території Російської Федерації?
– Це було видно, так.
– Тепер питання про полон. Ви зустрічали там людей, яких можна було б однозначно визначити за приналежністю до російської армії?
– Так, зустрічав. Вони неохоче визнавали це, вони не говорили мені свій номер частини або [якусь інформацію], за якою можна було б ідентифікувати.
– Депутат російської Держдуми висловив припущення, що немає доказів, поки немає підбитої техніки. З тієї обстановки, яка була в Іловайську, можна було б витягнути хоча б один танк Т-72Б3 чи це було технічно неможливо зробити? Якщо ні, то поясніть чому, як учасник цих подій.
– Наша група пройшла близько 40 кілометрів за сім днів. Ночами. Ми їли кукурудзу сиру, ми виходили з оточення. Витягнути якось підбиту техніку не було ні найменшої можливості.
Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время»
