Доступність посилання

ТОП новини
22 Вересень 2019, Київ 12:48

«По нас стріляли «Гради» – учасник боїв під Іловайськом про російську армію на Донбасі


Підірваний фугасом танк української армії. Село Грабське під Іловайськом, 17 серпня 2014 року

19 серпня минуло п'ять років від часу бою під Іловайськом. За офіційними даними української влади, під час боїв за місто і спроби виходу з оточення загинули 366 українських військовослужбовців, 429 – були поранені, 300 – потрапили в полон. Про втрати з боку бойовиків немає точних даних. За інформацією тодішнього керівника цивільно-військового співробітництва Збройних сил України Олексія Ноздрачева, понад 200 людей загинули, близько 300 були поранені. Офіційний Кремль свою участь в Іловайських боях і присутність на сході України заперечує.

Через п'ять років група британських дослідників опублікувала докази участі російської армії в битві під Іловайськ, серед яких – безліч супутникових фотографій російських військових конвоїв на території України і кадри танків T-72Б3, нової моделі, яка в той час була тільки у Росії.

Олексій Кириченко, боєць 57-ї бригади ЗСУ, в 2014 році теж брав участь в боях під Іловайськом. Після поразки він пішки виходив з оточення у Волновасі, але потрапив у полон на блокпосту неподалік від Старобешевого. У полоні бойовиків він провів 3,5 роки.

В ефірі програми «Вечір» Олексій Кириченко розповів, яку техніку бачив тоді, чи бачив танки Т-72Б3 та російських військових.

Ми з вами бачилися, коли вас схопили, на наступний день після того, як ви потрапили в полон, ви пробули там дуже довго. Але того разу в Старобешевому, здається, це було, ви говорили, що ви бачили багато російської техніки і військових. Ви можете зараз розповісти, що ви бачили?

– Так можу. Я потрапив у полон 1 вересня. Напередодні, два дні перед цим наша група, яка виходила з Саур-Могили, вона виявила поламану російську техніку.

Чому російську, чому я зробив такий висновок? Тому що я безпосередньо в неї заліз: це був БТР, на жорсткому зчепленні його тягнула інженерна машина. Коли я заліз в БТР, я побачив, по-перше, номер частини. По пам’яті номер частини не скажу, вибачте, багато часу минуло. Але я точно пам’ятаю, що це був п’ятизначний номер, а це все-таки характерно для військ Російської Федерації. Але сепаратисти мені заперечували, коли я з ними про це говорив: «У вас теж п’ятизначні номери частини чомусь».

Але там була фанерна табличка, на якій був графік обслуговування цієї техніки, воно проводилося з інтервалом в один місяць. І там було близько 8-10 записів, вони були свіжі. Я подивився, що цю техніку недавно обслуговували. Тобто це була російська техніка, і там були вказані прізвища людей екіпажу.

– Що було з екіпажем, вже було незрозуміло? Це був підбитий БТР?

– Ні, він був поламаний. І, до речі, на виході, наша група пройшла буквально метрів 300 і потрапила в полон. Я тоді зумів втекти, а ось хлопці, які потрапили в полон, мені потім розповідали, що ті, хто їх брав в полон, – це був спецназ, з Оренбурга хлопці.

– Вони це з'ясували в спілкуванні якось?

Моїм хлопцям дуже пощастило, що ця частина Російської Федерації, яка зайшла на територію України, не брала участі в серйозних боях, у них не було втрат. І тому ставлення до хлопців військовополонених було відносно гуманним

– Так, в спілкуванні. Моїм хлопцям дуже пощастило, що ця частина Російської Федерації, яка зайшла на територію України, не брала участі в серйозних боях, у них не було втрат. І тому ставлення до хлопців військовополонених було відносно гуманним.

– Скажіть, будь ласка, ви бачили танки Т-72Б3? Або, можливо, ви їх потім коли-небудь бачили?

– Особисто – ні. По нас вели вогонь на Савур-Могилі. Ми так підозрюємо, це були або танки, або «Нони», щось таке дуже серйозне, тому що величезний комплекс Савур-Могили, який там стояв, висотою близько 30 метрів, впав на нас.

Ще по нас стріляли з території Російської Федерації, тому що Савур-Могила стоїть на стику двох українських областей – Донецької та Луганської – і Російської Федерації. І ми бачили, що по нас стріляють звідти «Гради».

– З території Російської Федерації?

– Це було видно, так.

– Тепер питання про полон. Ви зустрічали там людей, яких можна було б однозначно визначити за приналежністю до російської армії?

– Так, зустрічав. Вони неохоче визнавали це, вони не говорили мені свій номер частини або [якусь інформацію], за якою можна було б ідентифікувати.

– Депутат російської Держдуми висловив припущення, що немає доказів, поки немає підбитої техніки. З тієї обстановки, яка була в Іловайську, можна було б витягнути хоча б один танк Т-72Б3 чи це було технічно неможливо зробити? Якщо ні, то поясніть чому, як учасник цих подій.

– Наша група пройшла близько 40 кілометрів за сім днів. Ночами. Ми їли кукурудзу сиру, ми виходили з оточення. Витягнути якось підбиту техніку не було ні найменшої можливості.

Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки» «Настоящее время»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG