Олександра Жиліна
Новий спікер парламенту Томіо Окамура заявив, що у 2026 році Чехія готує зміни до міграційного законодавства, які торкнуться й українських біженців. За його словами, необхідно «суттєво переглянути пільги», бо на першому місці мають бути чехи. А продовження тимчасового захисту для мігрантів з України до березня 2027-го він назвав «диктатурою з боку Брюсселя».
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» проаналізував заяви Окамури з представниками громадських організацій, які працюють з українським біженцям. Вони наголошують: мігранти з України не є привілейованою групою, а визначений правовий статус зменшує простір для тіньової економіки, експлуатації та злочинності в країні – що вигідно й чеському суспільству.
Зміни в міграційній політиці
Нова парламентська коаліція в Чехії планує підготувати зміни до міграційного законодавства країни, заявив в інтерв’ю iDNES спікер парламенту та лідер руху SPD Томіо Окамура. Зокрема, корективи мають внести й до сьомої редакції Це спеціальний чеський закон, ухвалений після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, який регулює правовий статус українців, що втекли від війни. Закон втілює політику загальноєвропейської директиви. Його продовження ухвалюється щороку окремим рішенням парламенту.
Закон надає українцям право легально перебувати в Чехії, працювати, користуватися базовою медичною допомогою, доступом до освіти та отримувати соціальну підтримку. Водночас цей статус відрізняється від візи – він не гарантує довгострокового проживання, не дає автоматичного права на возз’єднання сім’ї і не дозволяє легко перейти на інший тип перебування..
За словами Окамури, «потрібно суттєво переглянути деякі бенефіти», однак він не уточнив, про що саме йдеться – соціальні виплати, правила перебування чи інші норми.
«Неможливо, щоб безпека громадян Чеської Республіки залишалася на другому плані, а ми продовжували надавати захист людям, які повторно порушують закон, і вдавати, що закон не поширюється на певну привілейовану групу людей. Закон має діяти однаково для всіх».
Крім того, спікер парламенту розкритикував рішення Європейського Союзу автоматично продовжити тимчасовий захист для українців до березня 2027 року. Він назвав це «диктатурою з боку Брюсселя» та заявив, що SPD із таким підходом не погоджується.
Проблемні українці?
Керівниця юридичного відділу Інтеграційного центру в Празі (ICP Praha) Павла Розумовська розповідає: попри відсутність конкретики у заявах політиків щодо змін для українців, мігранти вже починають хвилюватися за своє майбутнє і перебувають у «підвішеному» стані.
«Це пов’язано і з невизначеним тимчасовим захистом, і з політичними заявами, які цей закон відкрито критикують. Біженці відчувають, що настрій у суспільстві змінюється, і є ризик, що й досі позитивне ставлення держави до них може суттєво змінитися.
Відчуття «непрошеного гостя» серед українських біженців і серед іноземців загалом останнім часом посилюється. Це створює додатковий тиск не лише на самих людей, а й на організації, які з ними працюють».
Станіслава Сладекова з Організації допомоги біженцям (OPU) додає: часто тема мігрантів стає політичним інструментом.
«Як велику проблему я сприймаю те, що деякі політики свідомо розпалюють ненависть до української спільноти, подаючи її як причину певних проблем чеського суспільства – стверджують, що нібито саме українці винні в недоступності житла чи системи охорони здоров’я, що вони забирають роботу в чехів, підвищують рівень злочинності тощо. При цьому нічого з цього не відповідає дійсності, що підтверджують відкриті публічні дані».
Українці як «загроза для безпеки»?
Директор організації InBáze Олександр Зпевак каже: пов’язування міграції з «ризиками безпеки» – тактика політиків, які прагнуть викликати в людей страх чи ненависть до іноземців.
Захист чеських громадян і захист біженців не суперечать один одномуОлександр Зпевак
«Рівень злочинності серед іноземців загалом – і серед українських біженців зокрема – не вищий, ніж серед чеських громадян. Ми стикалися зі зловживанням виплат, але, на нашу думку, це не поширене явище. Коли ми виявляємо такі випадки, завжди попереджаємо людей, що так поводитися неприпустимо і що воно кидає погане світло на всю українську спільноту. І це аж ніяк не можна узагальнювати як звичну практику.
Захист чеських громадян і захист біженців не суперечать один одному. Навпаки: передбачуваний правовий статус, можливість легально працювати, доступ до медицини та чіткі правила суттєво зменшують простір для тіньової економіки, експлуатації й злочинності. Це сприяє безпеці всього суспільства, у тому числі й чеських громадян».
Павла Розумовська погоджується з твердженням, що тимчасовий захист дає державі інструменти контролю та чіткі правила.
Ми маємо обов’язок захищати жертв агресіїПавла Розумовська
«Як демократична держава ми маємо правовий і моральний обов’язок не порушувати ці правила та надавати захист людям, які тікають від війни. Збереження тимчасового захисту принаймні до 2027 року відповідає реаліям триваючої російської агресії. Для людей, які тут знайшли прихисток, важливо мати хоча б середньострокову впевненість і можливість планувати своє майбутнє.
Українцям насамперед потрібна зрозуміла й стабільна інформація про те, чого очікувати, а не сигнали, що їхня присутність – проблема. Ми маємо обов’язок захищати жертв агресії, а ненависні або популістські заяви шкодять не тільки українській спільноті, а й нашому суспільству загалом. Вони підривають солідарність, захист прав людини – базові принципи демократії – і це поганий сигнал для усіх нас».
Українці «привілейовані»?
Станіслава Сладекова розповідає, що багато українських біженців намагаються якнайшвидше інтегруватися та знайти роботу. Водночас є й ті, хто без державної допомоги та соціальних виплат не зміг би вижити в новій країні – це, зокрема, пенсіонери, люди з інвалідністю, матері, що доглядають за дітьми.
Доведеться вирішувати наслідки бідностіОлександра Сладекова
«Крім того, поступові законодавчі зміни звужують доступ до деяких виплат. Наприклад, остання зміна в правилах призвела до суттєвого зменшення суми виплати для вразливих категорій, що ставить їх у фінансову скруту. Чесно кажучи, я не можу уявити, що будуть обмежувати далі. Говориться, наприклад, про те, що ті, хто не працює, можуть втратити тимчасовий захист.
Але так робити не можна: умови, за яких особа має право на тимчасовий захист, не встановлює Чеська Республіка – вони випливають із рішення ЄС, і не дозволяє прив’язувати тимчасовий захист до того, чи працює біженець. І якщо обмежити розмір гуманітарної виплати, доступ до ринку праці або до медичного страхування, це не лише ускладнить життя біженцям, а й громадським організаціям, і, звісно, для державної адміністрації, оскільки доведеться вирішувати наслідки бідності та соціального виключення».
Олександр Зпевак додає, що не варто забувати, що й Чехія отримує значні переваги від присутності українських мігрантів.
«Першою метою переважної більшості є знайти роботу – вони хочуть нормально жити в Чехії і не залежати від державної допомоги. Статистика свідчить, що абсолютна більшість біженців працездатного віку працює, вони приносять до державного бюджету вдвічі більше податків, ніж держава витрачає на гуманітарну допомогу.
Ми не вважаємо, що йдеться про привілейоване становище. Статус тимчасового захисту має свої переваги – наприклад, швидший доступ на ринок праці, – але водночас і недоліки: передусім тимчасовість перебування та необхідність щорічного продовження статусу, що приносить із собою невизначеність. З нашої точки зору, це прагматичне рішення для надзвичайної ситуації, а не надання привілеїв».
Згідно з даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії, починаючи з третього кварталу 2023 року, доходи від українських біженців до чеського бюджету стабільно перевищують витрати на їхню підтримку. Так, у третьому кварталі 2025 року мігранти з України сплатили податків на суму 8,2 мільярда чеських крон, тоді як витрати на їхню підтримку становили 3,9 мільярда крон.
У міністерстві також виокремлюють зростання економічної самостійності біженців. А кількість осіб, які потребують допомоги, зменшилася із 234 тисяч у квітні 2022-го до 83 тисяч у першому кварталі 2025-го.
За даними УВК ООН, станом на кінець 2025-го тимчасовий захист в країні отримали понад 396 тисяч українців.
Форум