Доступність посилання

ТОП новини
13 Жовтень 2019, Київ 23:02

Снаряди за зразком НАТО: коли дійдуть до України?


Війна і вибухи на військових арсеналах створили дефіцит деяких боєприпасів у Збройних силах України

Війна і вибухи на військових арсеналах створили дефіцит деяких боєприпасів у Збройних силах України. Наприклад, артилерійських – калібру 152 міліметри. Їхнє виробництво запустили ще рік тому, але на куплених за бюджетні гроші верстатах виробляти боєприпаси серійно так і не почали. Чому так сталося і коли в Україні з’явиться натовський калібр – розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

На те, щоб привести в бойове положення 152-міліметрову гармату «Гіацинт-Б», необхідно щонайменше 3–4 хвилини. Після введення всіх координат обслуга готова відкривати вогонь.

«Це не стрілецьке озброєння, як ви розумієте. 46 кілограмів снаряд і 28 кілометрів із хвостиком. Тобто це – серйозна область ураження, ворогові завдається серйозна шкода. І живій силі, і техніці», – пояснює характеристики гармати військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман Гільов.

Бійці 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ показують, як запускається гармата «Гіацинт-Б»
Бійці 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ показують, як запускається гармата «Гіацинт-Б»

Артилерійські обслуги гармат таких калібрів в останні роки воюють від випадку до випадку. Вони, як правило, або в зоні відведення озброєнь, або на навчаннях. На початку бойових дій такі системи екстрено повертали до ладу, адже до війни їх масово скорочували.

«Локальний конфлікт такого рівня – це війна артилерії. Особливо це чітко проявилося в трьох знакових подіях війни: Дебальцевська операція, оборона Донецького аеропорту, яка трималася виключно на артилерії, і кінець серпня 2014 року, коли було зупинено російський наступ, який ішов від кордону», – розповідає військовий експерт та історик Михайло Жирохов.

Гармата «Гіацинт-Б» готова до бою (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:35 0:00

У ці періоди боїв артилерія працювала цілодобово, випускаючи сотні снарядів на годину, розповідає військовий історик. Але навіть на точкові цілі витрачають не один десяток боєприпасів.

«За один раз ми виїжджали, це була темна ніч тоді. Було чотири гармати, ціль була одна. На одну ціль у нас було 92 снаряди. Якщо брати з 2016 року до сьогодні – більше від тисячі снарядів «полетіло», – каже військовослужбовець 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Павло Попов.

Дефіцитні снаряди

Меншою мірою війна, більшою – вибухи на складах із боєприпасами зробили амуніцію для гармат такого калібру критичним дефіцитом, зауважують експерти.

В арсеналах практично немає саме повного заряду
Михайло Жирохов

«Для 152 міліметрів існують снаряди двох типів: зменшеного і повного заряду. З повним зарядом будь-яка артилерійська система стріляє на максимальну дальність. І у нас всі втрати, і в арсеналах практично немає саме цього повного заряду. І вона в повній мірі не може реалізувати свої тактико-технічні характеристики. Зменшеного заряду є, їх вистачить на певний час», – зауважує військовий експерт Михайло Жирохов.

Щоб покрити дефіцит осколково-фугасних боєприпасів цього калібру, минулого літа на державному підприємстві «Артем», що входить до складу «Укроборонпрому», запустили лінію їхнього виробництва. Урочистим натисканням на кнопку символічного старту з участю тодішнього президента Петра Порошенка. Тоді обіцяли, що на підприємстві зможуть виробляти до 14 тисяч дефіцитних боєприпасів калібру 152 міліметри. Але насправді останні боєприпаси випустили ще в серпні минулого року, і їх було лише 80, зауважують на «Артемі».

Президент Петро Порошенко на відкритті виробничої лінії для виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів ДАХК «Артем». Київ, 9 серпня 2018 року
Президент Петро Порошенко на відкритті виробничої лінії для виготовлення артилерійських снарядів великих калібрів ДАХК «Артем». Київ, 9 серпня 2018 року
З нами не ведуться переговори щодо підписання контракту
Марина Грищенко

Крім того, додають на підприємстві, за рік там так і не отримали замовлення на виробництво боєприпасів.

«У листопаді випущений наказ міністра оборони на піддослідну експлуатацію. З цього моменту підприємство за власні кошти придбало матеріал, виготовило близько 600 корпусів, із яких 50 були направлені в Шостку на спорядження, інші зберігаються на підприємстві. У нас немає інформації, що вони відмовилися. Просто з нами не ведуться переговори щодо підписання контракту», – каже президент державної холдингової компанії «Артем» Марина Грищенко.

Вона також додає: переговори припинилися у грудні 2018 року.

Чому устаткування простоює?

Запуск лінії – це частина держпрограми створення виробництва боєприпасів і спецхімії. Устаткування, яке простоює рік, закупили за бюджетні гроші. У скільки це обійшлося, в Мінекономрозвитку України Донбас.Реалії не відповіли, пославшись на секретність. А в Міноборони свій аргумент: знайшли дешевші боєприпаси.

Устаткування для виробництва боєприпасів і спецхімії у ДАХК «Артем»
Устаткування для виробництва боєприпасів і спецхімії у ДАХК «Артем»

«Згідно з реєстром виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких становить державну таємницю, потенційними виконавцями оборонного замовлення з поставки снарядів були два підприємства», – мовиться у відповіді на запит Донбас.Реалії.

Це друге підприємство – «Рубін-2017». Приватне. Ним, майже в рівній мірі, володіють дві інші приватні компанії – «Українська бронетехніка» (51%) і корпорація «Таско» (49%). Обидві працюють у сфері оборони.

«Наскільки я знаю, дві партії вже поставив цих виробів, вони пройшли вдалі випробування. Вони самі роблять корпус снарядів, у них є виробнича база, партнери є. Ну, а споряджають їм інші постачальники», – розповів президент корпорації «Таско» Валерій Павлюков.

На цьому відео снаряд розривається за 70 метрів над гарматою. Його опублікувала координатор «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова. Вона стверджує, що це осінь минулого року – випробування снаряда виробництва компанії «Рубін-2017», і таких випадків було чотири.

За словами Павлюкова, підприємство поставляє боєприпаси на 15–20% дешевше від «Артема». Точна ціна не відома, але останні стверджують: їхній «постріл» коштує 30–40 тисяч гривень за одиницю.

Що з «Богданою»?

Хоча обладнання для виробництва снарядів калібру 152 міліметри простоює, вже внесений аванс ще за одну партію верстатів, і їх уже виробляють, розповідають на підприємстві «Артем». Їх налаштують на виробництво натовського калібру – 155 міліметрів.

155-міліметровий гарматний снаряд
155-міліметровий гарматний снаряд

«Виконуються дослідно-конструкторські роботи, які фінансуються Міністерством оборони України. Контракт підписаний у грудні минулого року. Станом на червень ми закінчили розробку документації, здали її до Міністерства оборони. Документація прийнята замовником. І зараз ми перебуваємо на другому етапі, коли буде виготовлена дослідна партія і проводитися дослідні випробування, які ми плануємо закінчити до кінця року», – продовжує президент державної холдингової компанії «Артем» Марина Грищенко.

Якщо підприємство може виробляти 152 мм, то воно може і 155 мм. Попит на ринку на ці калібри є
Валерій Павлюков

Але той же «Рубін» минулого літа так само показував аналогічний боєприпас.

«Якщо підприємство може виробляти 152 міліметри, то воно може і 155 міліметрів. Попит на ринку на ці калібри є. Обов’язково потрібно проводити не тільки на внутрішній ринок, а й на зовнішній. Тільки у цьому випадку для Міністерства оборони буде вигідно, тому що буде низька ціна», – каже президент корпорації «Таско» Валерій Павлюков.

Минулого року на параді на честь Дня Незалежності показали українську самохідну гаубицю «Богдана» з гарматою калібру 155 міліметрів.

Самохідна гаубиця «Богдана»
Самохідна гаубиця «Богдана»

Адже саме у самохідної артилерії радянського зразка проблема зі зносом жерл, які нічим замінити. Хоча і перспективи «Богдани» поки що туманні, припускають аналітики.

«Розгортається, перш за все, виробництво жерл у Краматорську, але на цей момент ці жерла не мають необхідної кількості настрілу. Тобто якщо радянське жерло, грубо кажучи, кілька десятків тисяч снарядів, то, на жаль, українське – точні цифри я сказати не можу, тому що це секретна інформація, але на цей момент вона дуже і дуже слабка. І зараз про постановку на озброєння колісної гаубиці «Богдана» мова не йде», – каже Михайло Жирохов.

Перехід на натовський калібр затягується. Водночас хоч снаряди радянського зразка і почали надходити у війська, але їхня кількість не відома. А куплене за кордоном за бюджетні гроші обладнання майже рік стоїть вимкнене.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG