Історія, яка почалася три роки тому і отримала несподіване продовження. Влітку 2015 року снаряд, випущений з боку окупованого Донецька, зруйнував будинок і вбив шестимісячного малюка сім’ї Клименків. Свідчення цієї родини – зараз одне з багатьох свідчень воєнних злочинів на Донбасі, які задокументували і відправили до Гааги. Але через три роки слідчі СБУ прийшли до них вже в новий будинок. І нібито знайшли там вибухівку. Чи могла ця сім’я готувати вибухи в прифронтовому місті? Деталі заплутаної історії – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Вулиця Шахтарська, місто Курахове, Донецька область. Доволі непримітний на вигляд будинок привернув увагу Служби безпеки України.
«Вони мені кажуть: «Назвіть себе». Я говорю: «Клименко Наталія». Вони: «У вас зараз буде обшук», – розповідає жінка, до будинку якої постукали працівники СБУ.
Майже всю сім’ю, крім Наталії, – її чоловіка і трьох дітей –збирають в одній кімнаті. Обшук знімають на камеру.
«У протоколі зазначено, що було всього шестеро осіб. Але їх було не шестеро, було дуже багато людей. І на подвір’ї, і за подвір’ям, але вони були за камерами. У нас крупа, борошно лежить ось в цьому ящику. Вони закрили цей стіл і пішли до наступного. А ось тут на каструлі, в цьому ящику, був запхнутий якийсь незрозумілий для мене пакет», – розповідає Наталія.
У пакеті виявилося борошно, підконтрольного бойовикам «ДНР» виробництва. А в ньому захована вибухова речовина – пластид. Це Наталія прочитає вже потім – в протоколі обшуку – і дізнається прізвище слідчого.
Як може людина, постраждала від тероризму, стати терористом?Наталія Клименко
«Ось він «Фесенко С.С.» – той самий слідчий, який зараз намагається мене в чомусь звинуватити. Як може людина, яка постраждала від тероризму, стати терористом? В жодні рамки це не вписується!», – обурена жінка.
Це – записи старої кримінальної справи і фотографії зруйнованого будинку родини Клименків. До Курахового вони жили в Мар’їнці – це і зараз одна з найгарячіших точок на лінії фронту.
Влітку 2015 року танковий снаряд зруйнував їхнє житло. Разом з Наталією в будинку були чоловік і троє їхніх дітей.
«У вухах все дзвенить, все чорне, нічого не видно. Все сиплеться зверху, все засипає. Перша думка – треба відкопувати дітей. Під цими завалами ледве Ваню знайшли, в підвал спустилася, Ванюха на руках. Потім побігла за Льольою, прибігаю в підвал, запалюю свічку і дивлюся, що повністю весь животик розрізаний – все зверху, все зовні. Я взялася за голову, думаю, все», – пригадує ті драматичні дні Наталія.
П’ятимісячну дівчинку врятувати не вдалося. У восьмирічного Вані досі видно сліди від опіків.
«До кістки вигнивало у нього, ми, напевно, місяці чотири – мазями-мазями, він кричав щоразу», – каже жінка.
У 2016-му свідчення Наталії Клименко про трагедію записали представники громадської організації Truth Hounds.
«Постріли по будинку були з боку Кремінної, ми чули звук пострілу. В Кремінній на той час перебували «ДНР», і зараз вони там знаходяться», – ці свідчення стали одним з двохсот свідчень, які організація передала в офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в грудні 2017 року.
Цей злочин нами кваліфіковано як воєнний злочин, який вчинений стороною «ДНР»Роман Авраменко
«Цей злочин нами кваліфіковано як воєнний злочин, який вчинений стороною «ДНР», а саме перевищення, порушення методів ведення війни – використання непропорційної зброї для досягнення своєї військової мети», – каже виконавчий директор Truth Hounds Роман Авраменко.
У 2016 році слова Наталії записувала психолог Анна Мокроусова. Після знайомства вона весь цей час спілкувалася з родиною. Півроку тому в Клименків народився ще один син – Артем.
Мені все це здається якимось божевіллямАнна Мокроусова
«Знаючи цю родину протягом кількох років, ми бачили тільки людське бажання жити, відновиться після трагедії. Сьогодні мені все це здається якимось божевіллям. І я, як і Наталія, сподіваюся, що це якась жахлива неймовірна помилка», – зазначає психолог, керівник громадської організації «Блакитний птах» Анна Мокроусова.
Я завжди за Україну, я ненавиджу людей, які вбили мою дитину. І ось чому я?Наталія Клименко
Через кілька днів після обшуку Наталія та її чоловік побували на допиті в управлінні СБУ в Маріуполі. І хоча зараз її офіційний статус в кримінальному провадженні – свідок, Наталія не знаходить собі місця.
«Ось уже минув тиждень, ходжу і ставлю запитання: «Чому це сталося саме зі мною?». Я не знаю, настільки завжди за Україну, настільки я ненавиджу ось тих людей, які вбили мою дитину. І ось чому я?» – запитує жінка.
Журналісти «Донбас.Реалії» відправили офіційний запит до Служби безпеки України. Там про деталі кримінального провадження говорити відмовилися, посилаючись на таємницю слідства.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
