Доступність посилання

ТОП новини
03 липня 2020, Київ 13:29

Яким мир на Донбасі бачать у Києві та в окупованому Донецьку?


Досягнення миру і реінтеграція Донбасу – у Києві і Донецьку відповіли на однакові запитання

Хто, з ким, коли і на яких умовах може домовитися, щоб на Донбасі настав мир? Вивести російські війська, дати повний доступ міжнародним миротворцям на Донбас, обмін полоненими «всіх на всіх», особлива економічна зона – як це все має статися? Журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» вирішили дізнатися: яким мир на сході України бачать прості українці по обидва боки лінії розмежування – у Києві та окупованому Донецьку? Далі – пряма мова.

Що необхідно зробити для того, щоб на Донбасі запанував мир?

Київ

«Потрібно, щоб звідти вивели російські війська, а ми зайняли свої території. Тому що починати війну повномасштабну – це теж безглуздя. Це купа жертв», – вважає жінка.

«Мабуть, повинні глави держав домовлятись між собою перш за все. Українські території мають залишитись українськими, тому що інакше бути не може», – каже киянка.

«Українські території мають залишитись українськими, тому що інакше бути не може»
«Українські території мають залишитись українськими, тому що інакше бути не може»
Треба змінити керівництво Росії – і на Донбасі буде мир


«Треба просто змінити керівництво Росії – і на Донбасі одразу буде мир. І все», – коротко відповів чоловік.

«До поразки суперника. Не обов’язково зараз, треба знайти час, щоб завдати удару. Можна перетерпіти, зібрати сили. Як можна домовлятись з тим, хто забрав території і говорить: «Це мої»? Треба знайти таку конфігурацію сил і так надавити на больові точки, щоб вони з нами захотіли говорити», – вважає чоловік.

«Як можна домовлятись з тим, хто забрав території?»
«Як можна домовлятись з тим, хто забрав території?»
Українці можуть тільки захищатися


«Я думаю, що це все-таки має бути рішення президента Росії. Українці не можуть на це жодним чином повпливати, вони можуть тільки захищатися. І я вважаю, що сьогодні розведення військ не сприяє тому, щоб Україна була незалежною», – каже дівчина.

«Я думаю, тільки мирні переговори. Нічого іншого. Те, що нам потрібно – як можна більше спілкуватися з тією територією, це обов’язково. Тільки єдина Україна. Одне ціле. Ось так», – переконана жінка.

«Те, що нам потрібно – як можна більше спілкуватися з тією територією, це обов’язково. Тільки єдина Україна»
«Те, що нам потрібно – як можна більше спілкуватися з тією територією, це обов’язково. Тільки єдина Україна»
Росія – це гопник. Там тільки силу розуміють

«Треба прибрати джерело не миру. От і все. Ви знаєте, хто такий гопник? Ось приблизно Росія – це гопник. І з такими людьми домовлятися або якісь переговори вести – це марно. Там тільки силу розуміють», – вважає чоловік.

«Я вже не вірю в те, що територія повернеться, тому що люди, які хотіли, вони вже переїхали сюди. Там залишилися ті, хто хоче жити під прапором Росії. А щодо самої території – я вже не вірю, що вона повернеться, тому що це вже не один рік відбувається», – відповіла жінка.

Це наша земля. Я сама звідти і втратила там сина. Втратила тільки через те, що він – українець

«Ні з ким не домовлятись. Ми маємо наступати. І все. Це наша земля. Мені дуже боляче про це казати, бо я сама звідти і втратила там сина. Втратила тільки через те, що він – українець, що йшов з прапором України. І за це його вбили. Там, в Донецьку, в 2014 році. І я забрала доньку, дві валізи і виїхала звідти. І як після цього ми можемо домовлятись з цими людьми?! Ніяких домовленостей! Це наша земля, українська. І там має бути тільки Україна», – розповіла жінка.

«Це наша земля. Я сама звідти і втратила там сина. Втратила тільки через те, що він – українець»
«Це наша земля. Я сама звідти і втратила там сина. Втратила тільки через те, що він – українець»

Донецьк

Стільки крові пролилося, що разом жити навряд чи вийде


«Та сторона не погодиться з нашими вимогами, а ми – з їхніми. А вже стільки крові пролилося, що разом жити навряд чи вийде», – каже чоловік.

«Розведення сил, перш за все, на дальність польоту далекобійної гармати. Потім сідати і розмовляти», – каже чоловік.

«Розведення сил, перш за все. Потім сідати і розмовляти»
«Розведення сил, перш за все. Потім сідати і розмовляти»

«Для початку цього всі повинні захотіти. Розумієте? І тоді буде мир. Ми хочемо – хтось не хоче. Ось і немає миру», – зазначає жителька Донецька.

«Треба прийти до єдиної думки, треба сісти за стіл переговорів. Просто зустрітися і поговорити! Щоб саме люди говорили, а не чиновники вирішували, що ми будемо ділити. Нам ділити нічого. Ми всі – брати і сестри. Ми всі – однієї крові», – впевнена жінка.

«Нам ділити нічого. Ми всі – брати і сестри. Ми всі – однієї крові»
«Нам ділити нічого. Ми всі – брати і сестри. Ми всі – однієї крові»
Відвести війська. Перестати стріляти


«Відвести війська. Перестати стріляти», – відповіла донеччанка.

«Це тільки силовий шлях. Іншого я не бачу», – зазначила жінка.

«Це ж не тільки від нас залежить. Ми то хочемо миру. А чи хочуть оточуючі, я маю на увазі, інші люди? Домовлятися, але з адекватними людьми. Розумієте? Те, що вони говорять – це ж ні в які ворота», – зазначила жінка.

Як ви ставитеся до реінтеграції Донбасу?

Донецьк

«До України? Ні, неможливо. Надто багато горя наробили. Приєднання до Росії», – відповіла жінка.

«Люди, у яких загинули знайомі і близькі, не зможуть ні з цього, ні з того боку один одному пробачити. Це вже просто неможливо. Тобто склеїти можна, а тріщина залишиться», – вважає житель окупованого Донецька.

«Склеїти можна, а тріщина залишиться»
«Склеїти можна, а тріщина залишиться»
Я думаю, ми все-таки будемо частиною Росії


«Я думаю, що в Україні не дадуть нам інтеграцію. Я думаю, ми все-таки будемо частиною Росії і ми на це чекаємо», – відповіла літня жінка.

«Тільки Російська Федерація, об’єднання – і тільки це радує», – зазначив донеччанин.

«І що, я чекаю на гостей, які мене вдома приріжуть? Вони мені не потрібні», – зазначила жінка.

«І що, я чекаю на гостей, які мене вдома приріжуть?»
«І що, я чекаю на гостей, які мене вдома приріжуть?»

«Мені б не хотілося. Дуже багато Україна зробила нехорошого», – відповів чоловік.

«Я тут народилася. Що я буду робити? Куди діватися? Я думаю, що Путін не дасть нас скривдити», – відповіла жінка.

«Нам би цього не хотілося. Ми хотіли б інтегруватися всією Україною в Росію. Ось це наша мрія», – каже донеччанка.

«Ми хотіли б інтегруватися всією Україною в Росію»
«Ми хотіли б інтегруватися всією Україною в Росію»
У мене рідні там всі живуть. Я всіх їх люблю


«У мене рідні там всі живуть. Усі! Я всіх їх люблю. І чим вони мені вороги? Ні!», – каже жінка.

«Я з Горлівки, живу за чотири кілометри від Дзержинська. З 2014 року не виїжджав на ту сторону. Я знаю, що це таке, я знаю, хто й звідки стріляв, скільки загинуло. У мене фронтони всі побиті осколками. Яка інтеграція? У Ясинуватій запитаєте чи у Зайцевому. Яка інтеграція може бути?» – обурюється чоловік.

«Я з Горлівки. З 2014 року не виїжджав на ту сторону. Яка інтеграція?»
«Я з Горлівки. З 2014 року не виїжджав на ту сторону. Яка інтеграція?»

Київ

«Ви знаєте, я сам з Донбасу, місто Дзержинськ, нині Торецьк. Що вам сказати? Колись я сам під впливом цих всіх програм російськомовних думав, що «ви до нас лізете», «у нас там – автономія», «ми їх всіх годуємо». Але насправді це далеко не так. А щоб поміняти це все, потрібно методично розповідати правду. Там мізки вже так прочищені, що, мені здається, на деякий час треба, скажімо, пожити окремо. Щоб до них в мізки дійшло, що тут краще. І вони хотіли б сюди приїхати. А ось так зайти і сказати: «Здрастуйте, ми хочемо миру, давайте жити дружно» вже не вийде», – вважає чоловік.

«Колись я сам під впливом цих всіх програм російськомовних, думав, що «ви до нас лізете», «у нас там – автономія», «ми їх всіх годуємо». Але насправді це далеко не так»
«Колись я сам під впливом цих всіх програм російськомовних, думав, що «ви до нас лізете», «у нас там – автономія», «ми їх всіх годуємо». Але насправді це далеко не так»

«Важко судити тих людей, які залишилися там і живуть до цих пір на своїх територіях. Безперечно, тих, які брали участь у знищенні населення, їх треба притягнути до кримінальної відповідальності. А всі інші – прості жителі Донбасу – повинні не відчути цього», – каже жінка.

«Впихувати Донбас в Україну – це також не треба зараз. Бо це Донбас, там живуть ті люди, які відрізали голови нашим хлопцям», – зазначила дівчина.

«Впихувати Донбас в Україну – це також не треба зараз.Там живуть люди, які відрізали голови нашим хлопцям»
«Впихувати Донбас в Україну – це також не треба зараз.Там живуть люди, які відрізали голови нашим хлопцям»
Якою б мовою вони не спілкувались, якої б нації вони не були – це одна країна


«Треба дати зрозуміти людям, що ми такі ж, як і вони, і ніхто не є вищим. Ми є рівні. Якою б мовою вони не спілкувались, якої б нації вони не були – це одна країна, але це наша територія, незалежно від того, хто зараз туди вліз», – наголосив хлопець.

«У мене родичі там – яке може бути ставлення? Те, що їх задурили... Так ми всі були багато років задурені ще більшовицькою владою... Воно ж все повертається на круги своя», – каже чоловік.

«У мене родичі там – яке може бути ставлення? Те, що їх задурили... Так ми всі були багато років задурені ще більшовицькою владою»
«У мене родичі там – яке може бути ставлення? Те, що їх задурили... Так ми всі були багато років задурені ще більшовицькою владою»

«Аби тільки з їхнього боку не було агресії. З нашого боку буде тільки добро і розуміння. Це ж Україна», – каже жінка.

Я просто хочу, щоб був мир. Хочеться трошки дива

«Я просто хочу, щоб був мир. Але мене лякає хаос і оце різноманіття думок. І когось слухаєш, обґрунтування, усе добре, але не знаєш, який буде результат. Можливо, я – більш така фантазійна людина, у чомусь, просто хочеться, щоб він настав. Прокинутись, а він настав. Тобто хочеться трошки дива», – відповіла жінка.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС РЕАЛІЇ:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG