Доступність посилання

ТОП новини
16 Липень 2019, Київ 01:11

Вибори, яких «не буде». Про що не домовилися Зеленський і депутати


Голова Верховної Ради під час позачергового засідання, скликаного на вимогу президента України Володимира Зеленського, 22 травня 2019 року

Який формат виборів пропонував Зеленський і як це могло вплинути на парламентські вибори?

Верховна Рада 22 травня на позачерговому засіданні не підтримала зміни до виборчого законодавства, запропоновані президентом України Володимиром Зеленським. Їх навіть не включили до порядку денного – не вистачило голосів. Який формат виборів пропонував Зеленський, чи порушив хтось домовленості і як це могло вплинути на парламентські вибори?

Під час інавгураційної промови 20 травня​ президент Володимир Зеленський запропонував депутатам проголосувати за «Виборчий кодекс» із відкритими списками. Саме його рекомендувала Україні Парламентська асамблея Ради Європи в далекому 2010 році, а депутати обіцяли ухвалити ще у першому кварталі 2015-му. Однак на сьогодні він проголосований лише у першому читанні. До нього було подано понад 4 тисячі правок. Один із ініціаторів «Виборчого кодексу» Леонід Ємець стверджує, що шансів ухвалити його зараз – обмаль – не вистачить часу. Та й сам Володимир Зеленський не залишив шансів парламентарям ґрунтовно опрацювати та проголосувати за нього, оголосивши про розпуск парламенту і проведення дочасних парламентських виборів.

21 травня після консультацій із головами депутатських фракцій та указу про розпуск Верховної Ради, Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту пропозицію з іншим форматом виборів – пропорційною системою із закритими партійними списками. Новий глава Адміністрації президента Андрій Богдан назвав його «компромісним».

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і голова Адміністрації президента Андрій Богдан. Київ, 21 травня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і голова Адміністрації президента Андрій Богдан. Київ, 21 травня 2019 року

Після того, як парламентарі 22 травня провалили пропозицію президента, представник Зеленського у Верховній Раді Руслан Стефанчук назвав це зривом попередніх домовленостей.

«Вчора під час спілкування було досягнуто саме такого компромісу, який сьогодні був внесений у залу. Компромісу не дотрималися», ‒ заявив Стефанчук.

Представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук
Представник президента України у Верховній Раді Руслан Стефанчук

У чому полягали запропоновані президентом зміни до виборчої системи, розповідаємо далі.

Яка виборча система була на минулих парламентських виборах?

На останніх парламентських виборах у 2014 році українці голосували за конкретного депутата у своєму окрузі ‒ це називалося «мажоритарною системою», і одночасно за певну партію ‒ за закритими списками.

Президентські зміни пропонували на майбутніх виборах прибрати мажоритарку. Теоретично це мало б усунути політичну корупцію на місцях, коли кандидати в депутати скуповували голоси у відносно невеликих округах. Однак, низка експертів стверджує, що проблема не в самій мажоритарній системі, а в тому, що порушників не карають за купівлю голосів та незаконні дії.

Натомість президент Зеленський пропонував провести вибори за стовідсотковою пропорційною системою із закритими списками. В пояснювальній записці свою відмову від впровадження відкритих списків мотивовано тим, «що дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та 60-денний строк для обрання нового складу парламенту не залишає шансів на впровадження цієї системи».

Водночас у президента наголошують на потрібності впровадження відкритих списків. Але зараз глава держави запропонував пропорційну виборчу системі із закритими списками.

Що це таке і в чому небезпеки?

За цієї системи, як і колись, потрібно голосувати лише за конкретну партію. Все просто – чим більше голосів у політичної сили, тим більше у неї місць у Раді.

Хто ставатиме депутатами?

Перед виборами кожна партія покаже список своїх кандидатів ‒ до 450 осіб. Чим вище кандидат у списку ‒ тим більше у нього шансів пройти у Раду.

Які ризики?

Лідери партій самостійно визначатимуть черговість кандидатів у своїх списках. І в цьому небезпека. Прохідні місця можуть «продаватися». А виборці на це вплинути не зможуть. Адже голосуватимуть одночасно за весь список, а не за конкретного кандидата. Поруч із чесними й професійними людьми можуть опинитися корупціонери та просто невідомі кандидати. Виборці вимушені будуть йти на компроміс і знову обирати «менше зло».

Отже суть закритих списків полягає не втому, що виборці не знатимуть кандидатів у списку партії (вони мають бути оприлюднені), а в тому що виборець не зможе ніяк вплинути на їхню позицію у цьому списку.

Така система не нова. За нею обиралися депутати у 2006-2007 роках за президентства Віктора Ющенка. Тодішнє скликання запам’яталося великою кількістю «тушок». Народні депутати, які обиралися переважно за списком БЮТу та НУНСу, перебігали до Партії регіонів. Тим самим вони знехтували волею виборців і спотворили результати голосування.

Які ще зміни?

У пояснювальній записці стверджувалося, що зміни зможуть забезпечити належну реалізацію права голосу на виборах внутрішньо переміщеним особам.

Також пропонують знизити прохідний бар’єр для партій із 5% до 3%. Так потрапити у Раду матимуть шанс невеликі нові демократичні партії. Водночас, зі зменшенням бар’єру, до Ради зможуть пройти і старі політичні сили, які втратили рейтинг, та інші кишенькові партії.

При такому розпорошенні голосування у Раді можуть проходити складно. Тому що чим більше різнорідних партій – тим важче досягти консенсусу. Натомість низка інших експертів стверджує, що в цьому й полягає демократія.

Водночас, за останньою соціологією, партія Володимира Зеленського «Слуга народу» може отримати контрольний пакет мандатів. І для утворення коаліції їй не потрібно буде входити у союз із іншими ‒ великими гравцями.

Значення позачергових парламентських виборів

Насправді у липні українці обиратимуть не просто депутатів, а й де-факто прем’єра та Кабінет міністрів. Адже саме депутати своєю більшість затверджують голову майбутнього уряду. В якої фракції буде більше голосів ‒ за тією вирішальне слово.

Тож, якщо вибори відбулися б за запропонованою президентом Зеленським виборчою системою, він теоретично міг би сконцентрувати всю владу у своїх руках.

Сьогодні на позачерговому засідання парламенту народні депутати не пристали на пропозицію глави держави. Чергове засідання Верховної Ради заплановане на 28 травня.

Позачергова сесія Ради: парламент не підтримав Зеленського – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:46 0:00

Поки що майбутні позачергові вибори до парламенту мають відбутися за старою змішаною виборчою системою із «мажоритаркою» та пропорційною системою з закритими списками.

Президент України Володимир Зеленський так прокоментував сьогоднішє голосування у Раді: «Старі політики обрали стару систему, бо лише вона дає їм шанс подовжити політичне життя. Вони розраховують за гроші та гречку знову пролізти до Верховної Ради. Але я переконаний, що вони помиляються. І навіть у мажоритарних округах ви оберете нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі», – написав у Facebook глава держави.


Також 22 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що рішення президента Зеленського про розпуск парламенту буде оскаржене в Конституційному суді України.

«Вважаю, що указ президента про розпуск парламенту суперечить Конституції України. Зеленський заводить воюючу Україну в конституційну кризу. Указ буде оскаржено в суді. Автор указу буде нести відповідальність. Один президент вже починав свої повноваження з порушення Конституції», – написав Парубій у мережі Twitter.

На сайті президента 21 травня був опублікований указ про розпуск Верховної Ради України і призначення дострокових виборів парламенту на 21 липня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG