Доступність посилання

Війна, спорт і сила волі українців. Український фотограф у ТОП-10 престижної премії AIPS AWARDS

Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)

Фотоальбом STOP WAR українського фотографа Миколи Синельникова увійшов до ТОП-10 престижної премії AIPS Sport Media Awards. Це найвища міжнародна нагорода в індустрії спортивних ЗМІ. Загалом на конкурс було подано 1830 заявок зі 131 країни світу. Роботи Синельникова номіновані в розділі «Фотографія/Портфоліо».

На світлинах митця – українські спортсмени, які тренуються на спортивних майданчиках, зруйнованих через російські атаки. За останній рік війни фотографії автора в рамках персональних виставок бачили на трьох континентах. Зокрема, 28 квітня він презентував свої роботи в польському місті Кельце.

Про себе, своє захоплення фотографією, а також про те, як працював над «воєнною» серією світлин, фотомайстер розповів Радіо Свобода.

Починалося все зі знімків… на морі

Микола Синельников – фотограф з міста Кам'янського, що на Дніпропетровщині. У фотографії він – близько 10 років. Першими кадрами, каже, були особисті – з відпочинку на морі. Вони дали можливість зрозуміти, що і як він хотів би знімати в майбутньому.

Микола Синельников
Микола Синельников
Зрозумів, що одним знімком можу розповісти більше, ніж величезною статтею
Микола Синельников

«Мій перший фотоапарат був найпростіший Nikon D3100 з об'єктивом 18-105, що, звичайно, не міг мені дати можливості знімати спорт на великих заходах. Але так я зрозумів, яка мені техніка потрібна у майбутньому та що я хочу знімати. Покупка була перед відпусткою та поїздкою на море. Тому перші зроблені фото – це особисті знімки з відпочинку, а перший репортаж – я самовпевнено пішов уночі знімати – запуск китайських ліхтарів у повній темряві. І, звичайно ж, жоден кадр не вийшов нормально. На щастя, це мене не зупинило, і згодом я вів свою колонку про спорт у газеті (трішки застав час друкованих ЗМІ) та спортивний сайт про місцеві змагання. Але швидко зрозумів, що одним знімком можу розповісти більше, ніж величезною статтею», – розповідає фотограф.

Чому – спорт?

Знімати саме спорт він обрав не випадково. Зараз покупка камери, говорить Микола Синельников, доступна для багатьох, але більшість іде стандартним шляхом: придбавши камеру, намагається знімати, наприклад, весілля і кадри на кшталт модних знімків із журналів. Йому ж це повторювати не хотілося. До того ж чоловік давно займається спором і має багато друзів у професійному спортивному середовищі.

«Багато хто з моїх друзів займався екстремальними або вуличними видами спорту, це велогонки МТБ, вейкспорт, кросфіт, стрітбол, пляжний волейбол. Тому я вирішив знімати спорт. Крім того, в той час брав участь у змаганнях місцевої Спартакіади – вона була організована досить погано, навіть ніде було прочитати ні новину про минулі ігри, ні подивитися результати. Ось ми з другом вирішили вести спортивний сайт sports.dp.ua, для якого теж були потрібні фото. Згодом проєкт переріс у щось більше... А цього року зі своїм портфоліо потрапив до ТОП-10 найкращих спортивних фотографів світу у найпрестижнішому конкурсі AIPS AWARDS. Це вперше, коли спортивний фотограф з України отримує такий результат на конкурсі, можливо, навіть порівняному за вимогами з Пулітцерівською премією», – говорить він.

Як народжувалася серія про спортсменів серед руїн?

Ідея знімати спортсменів на розбомбленій через війну тренувальній інфраструктурі виникла ще 2015 року, розповідає Микола Синельников. Врізалися в пам'ять схожі кадри, які він бачив у новинах із зон бойових дій по всьому світу – з Афганістану, Сирії, Бразилії, Нагірного Карабаху.

«Востаннє я спеціально шукав і зберігав подібні знімки в листопаді 2022 року, коли вже ходили чутки про можливе [масштабне] вторгнення Росії. І коли 24 лютого пролунали вибухи по всій країні, я зрозумів, що готовий до спортивної військової зйомки – знаю, які фото зачеплять, а який матеріал, незважаючи на небезпеку, не буде затребуваним. Знаєте, стрічка новин із фронту виглядає для глядача однаково – біль, сльози та руїни. І це набридає. Втрачається інтерес до новин з України. А мені хотілося зняти серію про силу волі та дух українського народу. Тому вибрав такий незвичайний формат», – каже автор.

Чи є постановочні кадри?

За 10 місяців роботи над проєктом він відзняв тисячі кадрів у різних містах України, оприлюднив із них поки що приблизно 60. Постановочні кадри – були, говорить фотограф. Ба більше – він робив їх навмисно «очевидно-постановочними».

Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Мені доводилося домовлятися з плавцем, щоб він прийшов у непрацюючу будівлю «Акваарени» в Харкові
Микола Синельников

«Наприклад, басейн – у ньому немає води та діра у стелі, мені доводилося домовлятися з плавцем, щоб він прийшов у непрацюючу будівлю «Акваарени» в Харкові. Це вважається постановкою? Ви подивіться на зал для фехтування – в ньому немає ні підлоги, ні стелі! Заради зйомки ми пройшли туди з величезним ризиком. Спочатку було бажання знімати всю серію лише в режимі репортажу – але тоді б я не показав сильно чи повністю зруйновані споруди, в яких тренуватися було складно та навіть небезпечно. Чи ви пропонуєте не включати до серії сильно зруйновані об'єкти через можливі звинувачення? Це якраз те, чого і домагається російська пропаганда, – приховати розміри руйнувань цивільних і спортивних об'єктів країни», – пояснює фотограф.

Військова спортивна журналістика надзвичайно рідкісна
Микола Синельников

Там, де це було можливо, каже Микола Синельников, він чекав на потрібний кадр, іноді – годинами. Так він знімав гру дітей в баскетбол у Харкові, біля згорілої школи, під звуки вибухів на Салтівці, і футбол на Оболоні, на тлі пошкодженого будинку після влучення ракети.

«На всіх фото руйнування – справжні, спортсмени – справжні. Показано складність, а часом і неможливість тренувань у подібних умовах. Також на кожній локації знімав відео – щоб не було закидів про «фотошоп» та «декорації», – додає він.

Про кілька світлин серії

Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)

«Перше фото – це Харків. Уніфехт, Мекка українського фехтування, підірваний 5 березня бомбою з літака. Пілот не міг не бачити, що атакує спортивний об'єкт та стадіон поряд з ним».

«А це фото – спортзал «Авангард». Він розташований поряд із телевежею у Києві, був ареною для баскетболу багатьох команд, наскільки я знаю, його зараз намагаються відновити».

«Людина з фотокамерою на вулиці вважалася шпигуном»

За словами Синельникова, жанр його робіт складно визначити – це може бути й фотоесе, і фоторепортаж.

«В принципі, військова спортивна журналістика надзвичайно рідкісна, я навіть не зустрічав ніде такого терміну, поки сам не почав знімати проєкт. Можливо, в цьому і криється секрет інтересу до моїх робіт», – додає він.

Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)

Знімаючи серію, як професійний спортивний фотограф, каже Микола Синельников, він усі емоції залишив удома, інакше хвилювання завадило б роботі. Але проблема була не в емоціях чи фізичній втомі.

«Люди зараз можуть і не згадати, але всього рік тому будь-яка людина з фотокамерою на вулиці вважалася шпигуном, тому я зміг почати зйомки лише влітку, коли градус паніки спав і з'явилася хоч якась можливість фотографувати. І навіть тоді перші зйомки далися важко організаційно – ніхто не розумів, що я знімаю і навіщо, мене перевіряли поліцейські та СБУ, намагалися затримати якісь активні «активісти», погрожували зброєю та собакою охоронці об'єктів. І це попри наявність усіх дозволів та акредитацій на зйомки. Ось це справді зайняло багато нервів сил та часу. Але після того, як вийшла перша серія та розлетілася інтернетом, стало трохи легше», – говорить він.

Фотографії Синельникова – на виставках і на демонстраціях

За рік війни в Миколи Синельникова були десятки фотовиставок у Європі, а також у США, Канаді та Мексиці.

Сподіваюся, мої фото будуть достатнім аргументом надати Україні більше сучасної техніки
Микола Синельников

«Люди ще використовують мої фото під час демонстрацій – ось приклад із Нью-Йорка, нещодавно в Німеччині такими плакатами зустрічали президента МОК Томаса Баха, протестуючи проти допуску росіян до міжнародних ігор та Олімпіади. Також до мене нещодавно звернулися щодо участі у фотовиставці у штаб-квартирі НАТО. Сподіваюся, мої фото будуть достатнім аргументом надати Україні більше сучасної техніки для захисту та відновлення кордонів країни», – говорить він.

Що далі?

Фотограф намагається підтримувати зв'язок з героями своїх світлин, знає про їхні життєві події й спортивні досягнення.

Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)
Одна зі світлин серії STOP WAR. Автор: Микола Синельников (Mykola Synelnykov)

«Наприклад, несподівано Марія, яка баскетбольним м'ячем закривала дуло танка, опинилася у Варшаві під час проведення Марафону солідарності та відкриття виставки на Національному стадіоні. І не проґавила можливість зробити фото на тлі свого фото в Польщі, що стало міжнародно відомим. Деякі зі спортсменів встигли стати чемпіонами Європи чи виграти чемпіонат України. А з останніх успіхів хочу відзначити те, як черлідери з Кам'янського та Львова, які тренувалися всю зиму в темряві, виграли срібло Чемпіонату світу з чирлідингу в Нью-Йорку», – розповідає фотограф.

У творчості, говорить Микола Синельников, у нього є багато планів, зокрема й амбітна мета щодо Олімпіади.

«Важко загадувати за таких обставин щодо майбутнього, але мріяв би після Перемоги України познімати великі спортивні змагання – на кшталт Олімпіади 2024 в Парижі», – сказав він.

Український фотограф отримав нагороду World Press Photo за світлину удару РФ по Маріуполю

Ірину Калініну, поранену вагітну жінку, вивозять із пологового будинку, який постраждав під час російського авіаудару в Маріуполі, Україна, 9 березня 2022 року. Її дитину назвали Мироном (від слова &laquo;мир&raquo;), яка народилася мертвою, а через пів години померла й сама Ірина.<br />
<br />
Премія World Press Photo of the Year &ndash; фото року:<em> </em>Авіаудар по пологовому будинку Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
1/17 Ірину Калініну, поранену вагітну жінку, вивозять із пологового будинку, який постраждав під час російського авіаудару в Маріуполі, Україна, 9 березня 2022 року. Її дитину назвали Мироном (від слова «мир»), яка народилася мертвою, а через пів години померла й сама Ірина.

Премія World Press Photo of the Year – фото року: Авіаудар по пологовому будинку Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
15-річний Халіл Ахмад позує в Гераті, Афганістан, 19 січня 2022 року після того, як його батьки продали його нирку за 3500 доларів, щоб сім&rsquo;я мала змогу харчуватися. Відсутність робочих місць і загроза голоду призвели до різкого зростання незаконної торгівлі органами в Афганістані.<br />
<br />
Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
2/17 15-річний Халіл Ахмад позує в Гераті, Афганістан, 19 січня 2022 року після того, як його батьки продали його нирку за 3500 доларів, щоб сім’я мала змогу харчуватися. Відсутність робочих місць і загроза голоду призвели до різкого зростання незаконної торгівлі органами в Афганістані.

Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Жінки та діти просять хліб біля пекарні в центрі Кабулу, 14 січня 2022 року.<br />
<br />
Історія року World Press Photo:&nbsp;Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
3/17 Жінки та діти просять хліб біля пекарні в центрі Кабулу, 14 січня 2022 року.

Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Ісламська декларація віри: &laquo;Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад &mdash; Його посланник&raquo; покриває стіну колишнього посольства США в Кабулі.<br />
<br />
Історія року World Press Photo:&nbsp;Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
4/17 Ісламська декларація віри: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад — Його посланник» покриває стіну колишнього посольства США в Кабулі.

Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Джайнагул Брджієва та її родина насолоджуються купанням в гарячому джерелі в Каджі-Сай, Киргизстан, 9 березня 2021 року. Деякі люди вважають, що вода цього джерела має цілющі властивості.<br />
<br />
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію<br />
&nbsp;
5/17 Джайнагул Брджієва та її родина насолоджуються купанням в гарячому джерелі в Каджі-Сай, Киргизстан, 9 березня 2021 року. Деякі люди вважають, що вода цього джерела має цілющі властивості.

Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
 
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Жителька села Істіклол в Таджикистані відпочиває біля своєї теплиці на річці Вахш, притоці Амудар&#39;ї, 23 березня 2022 року. Вона використовує річкову воду для поливу своїх огірків.<br />
<br />
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
6/17 Жителька села Істіклол в Таджикистані відпочиває біля своєї теплиці на річці Вахш, притоці Амудар'ї, 23 березня 2022 року. Вона використовує річкову воду для поливу своїх огірків.

Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Сонунбек Кадиров керує своїм водним таксі, яке обслуговує село Кизил-Бейіт, Киргизстан, 16 березня 2021 року. Місцевий доступ до головної дороги був заблокований повінню під час будівництва Токтогульської дамби в 1960-х роках.<br />
<br />
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію<br />
&nbsp;
7/17 Сонунбек Кадиров керує своїм водним таксі, яке обслуговує село Кизил-Бейіт, Киргизстан, 16 березня 2021 року. Місцевий доступ до головної дороги був заблокований повінню під час будівництва Токтогульської дамби в 1960-х роках.

Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
 
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Мул в річці Амудар&#39;я в Узбекистані надає воді темно-червоний колір, позаяк рівень води продовжує знижуватися, фото від 18 жовтня 2019 року.<br />
<br />
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
8/17 Мул в річці Амудар'я в Узбекистані надає воді темно-червоний колір, позаяк рівень води продовжує знижуватися, фото від 18 жовтня 2019 року.

Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Цей відеопроєкт, заснований на фотографіях, розповідає про одну хаотичну ніч із життя іранської медсестри, яка рятує життя молодому протестувальнику на ім&rsquo;я Реза. Кадри дають можливість поглянути на небезпеки, з якими сьогодні стикаються протестувальники на вулицях Ірану. Протести почалися у вересні 2022 року після того, як Махса Аміні, 22-річна курдка, померла після того, як її заарештувала поліція моралі Ірану за нібито порушення суворих правил країни, які обмежують одяг і поведінку жінок.<br />
<br />
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою &laquo;Жінка, життя, свобода&raquo;, створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
9/17 Цей відеопроєкт, заснований на фотографіях, розповідає про одну хаотичну ніч із життя іранської медсестри, яка рятує життя молодому протестувальнику на ім’я Реза. Кадри дають можливість поглянути на небезпеки, з якими сьогодні стикаються протестувальники на вулицях Ірану. Протести почалися у вересні 2022 року після того, як Махса Аміні, 22-річна курдка, померла після того, як її заарештувала поліція моралі Ірану за нібито порушення суворих правил країни, які обмежують одяг і поведінку жінок.

У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Журналісти та фотографи, які намагаються зробити репортаж про протести, стикаються з репресіями з боку іранського режиму, починаючи від залякувань до арештів і насильства. Фотографи, які зробили ці знімки, залишаються анонімними з міркувань безпеки.<br />
<br />
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою &laquo;Жінка, життя, свобода&raquo;, створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
10/17 Журналісти та фотографи, які намагаються зробити репортаж про протести, стикаються з репресіями з боку іранського режиму, починаючи від залякувань до арештів і насильства. Фотографи, які зробили ці знімки, залишаються анонімними з міркувань безпеки.

У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Ще одне фото з протестів в Ірані.<br />
<br />
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою &laquo;Жінка, життя, свобода&raquo;, створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
11/17 Ще одне фото з протестів в Ірані.

У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Яна Бачек, яку намагаються заспокоїти її партнер Євген Власенко і мати Любов, плаче над тілом свого батька Віктора Губарєва, який загинув, коли купував хліб під час обстрілу Харкова, Україна, 18 квітня 2022 року.<br />
<br />
World Press Photo Contest, Європа, одиночні фото: Яна та Віктор, Алкіс Константінідіс, Reuters
12/17 Яна Бачек, яку намагаються заспокоїти її партнер Євген Власенко і мати Любов, плаче над тілом свого батька Віктора Губарєва, який загинув, коли купував хліб під час обстрілу Харкова, Україна, 18 квітня 2022 року.

World Press Photo Contest, Європа, одиночні фото: Яна та Віктор, Алкіс Константінідіс, Reuters
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Танки російської армії рухаються вулицею на околиці Маріуполя, Україна, 11 березня 2022 року.<br />
<br />
World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP<br />
&nbsp;
13/17 Танки російської армії рухаються вулицею на околиці Маріуполя, Україна, 11 березня 2022 року.

World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
 
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Жанна Гома (праворуч) та її сусіди у бомбосховищі в Маріуполі, 6 березня 2022 року.<br />
<br />
World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
14/17 Жанна Гома (праворуч) та її сусіди у бомбосховищі в Маріуполі, 6 березня 2022 року.

World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Постраждалий під час обстрілу російськими військами цивільний Сергій Краля після операції в лікарні Маріуполя, 11 березня 2022 року.<br />
<br />
World Press Photo, Європа, Оповідання: Облога Маріуполя Євген Малолєтка, AP
15/17 Постраждалий під час обстрілу російськими військами цивільний Сергій Краля після операції в лікарні Маріуполя, 11 березня 2022 року.

World Press Photo, Європа, Оповідання: Облога Маріуполя Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Віктор несе свою дружину Оксану Баландіну, яка втратила ноги на війні, в лікарню у Львові, Україна, 14 травня 2022 року. Пара одружилася, коли Оксана була в лікарні, і Віктор ніс її так, ніби це був перший танець.<br />
<br />
World Press Photo Почесна грамота Європи: Еміліо Моренатті, AP<br />
&nbsp;
16/17 Віктор несе свою дружину Оксану Баландіну, яка втратила ноги на війні, в лікарню у Львові, Україна, 14 травня 2022 року. Пара одружилася, коли Оксана була в лікарні, і Віктор ніс її так, ніби це був перший танець.

World Press Photo Почесна грамота Європи: Еміліо Моренатті, AP
 
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Іранка сидить на стільці перед жвавою площею в Тегерані, порушуючи закон про обов&rsquo;язкове носіння хіджабу, 27 грудня 2022 року. &laquo;Через кілька днів після смерті Махси я проходила повз бульвар Кешаварзі, коли побачила величезний натовп чоловіків і жінок, молоді й літніх людей, які скандували гасло, якого я ніколи раніше не чула: &laquo;Жінка, життя, свобода&raquo;. Це мене просвітило; дало поштовх&raquo;, &ndash; сказала вона.<br />
<br />
World Press Photo Почесна відзнака Азії: Ахмад Халабісаз
17/17 Іранка сидить на стільці перед жвавою площею в Тегерані, порушуючи закон про обов’язкове носіння хіджабу, 27 грудня 2022 року. «Через кілька днів після смерті Махси я проходила повз бульвар Кешаварзі, коли побачила величезний натовп чоловіків і жінок, молоді й літніх людей, які скандували гасло, якого я ніколи раніше не чула: «Жінка, життя, свобода». Це мене просвітило; дало поштовх», – сказала вона.

World Press Photo Почесна відзнака Азії: Ахмад Халабісаз
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Назад
Вперед
  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

XS
SM
MD
LG