Здавалося, що після видання чотиритомної праці Петербурзького історика Валерія Возгріна «Історія кримських татар» ні додати, ні спотворити у багатовіковій історії Криму та відносин кримських татар і Росії вже принципово нічого. Вчений, який присвятив усе життя цій темі, неупереджено виклав усі проблеми та розставив усе по своїх поличках. Втім, російські історичні установи, які слідують у фарватері російської національної політики, намагаються видавати нові дослідження.
Вони розставляють акценти по-новому, і щоб, з одного боку, задобрити кримськотатарський народ, йдуть на певні поступки у трактуванні історії. З іншого боку, намагаються щось приховувати і недоводити, щоб згладити провину Російської імперії за війни в Криму та насильницьку ліквідацію Кримського ханства, і відповідальність радянської імперії за геноцид кримськотатарського народу за допомогою поголовної депортації, що представлялося тоді як форма «остаточного вирішення кримськотарського питання в СРСР».
Нещодавно у Кримському інженерно-педагогічному університеті імені Февзі Якубова було презентовано третій том п'ятитомної монографії «Історія кримських татар». Ще раніше аналогічна презентація відбулася в Інституті історії ім. Ш. Марджані Академії наук Республіки Татарстан, чиїми зусиллями, власне, і підготовлено публікацію.
Про те, що книга задумана та видана як противага роботі Валерія Возгріна, говорить багато факторів. По-перше, вона задумана в більшому обсязі, ніж робота Возгріна, – цілих п'ять томів проти чотирьох. Так би мовити, натяк на більшу фундаментальність.
По-друге, ідентична назва книги має відігравати роль заперечення, або хоча б заміщення більш раннього видання пізнішим.
По-третє, у перших двох розділах книги перераховані джерела історії Кримського ханства та його історіографія, зокрема російська, англо-американська, німецька, польська, турецька, українська, що свідчить про спроби просто «потопити» роботу Возгріна серед іншої літератури.
По-четверте, всю роботу авторським колективом розпочато саме з третього тому, присвяченого періоду Кримського ханства, при тому, що перші два томи ще взагалі відсутні, що говорить про те, що й усе видання задумане і терміново здійснене задля затвердження певних нових ідей замість старих, які надумали розмістити лише у третьому томі. Яких саме нових ідей – не складно визначити за змістом матеріалу.
Книжка написана однотипно, її план відповідає загальній російській схемі кримської історії
Проте, перш ніж говорити про це, слід сказати про старання авторського колективу дослідження по-новому розставити акценти у досить відомих історичних подіях. Для просування їх в історичне середовище до роботи залучили іменитих авторів. Серед них є найвідоміші спеціалісти у різних аспектах історії Кримського ханства. Серед наукових установ перераховуються Інститут російської історії РАН, Казанський та Кримський федеральні університети, Калмицький та Південний наукові центри РАН, Південний федеральний університет, Кримський інженерно-педагогічний університет імені Февзі Якубова, Білоруський державний університет та багато інших. Загалом 48 фахівців, кандидатів і докторів наук брали участь у підготовці 17 розділів книги.
Книжка, втім, написана однотипно, її план відповідає загальній російській схемі кримської історії. Перший етап – утворення кримської державності з Улусу Джучі, і слід сказати, що цей період історії Золотої Орди та Криму більш детально та менш схематично описано у третьому томі семитомної «Історії татар з найдавніших часів». Тут жодних проривів чи досягнень немає.
Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Другий етап – підпадання Кримського ханства під протекторат Османської імперії. І цей факт активно використовується надалі для виправдання всіх «нещасть» Кримського ханства. І в подальших розділах детально розглядається внутрішньополітичний і зовнішньополітичний стан ханства, причому про російські війни та походи на Крим згадується де скоромовкою, де у зв'язку з іншими аспектами, де взагалі мимоволі, як про несуттєві події в житті ханства. Хоча відомо, що протягом його історії чинник російських територіальних претензій грав значну, а то й визначальну роль. Та й самі суперечки і різночитання з історії ханства, власне, породжені тим фактом, що військами фельдмаршала Бурхарда Мініха в 1736 був спалений Бахчисарай і разом з ханським палацом згорів державний архів Кримського ханства, документи якого могли б сьогодні поставити крапки в багатьох спірних проблемах.
Виявляється, агресія та війна Росії, анексія Кримського ханства – це не завоювання, не ліквідація суверенної держави, а лише «доля»
У 9-му розділі, наприклад, розглядається внутрішньополітичний розвиток Кримського ханства, і… «доля» кримськотатарської державності у 1771-1783 роках. Виявляється, агресія та війна Росії, анексія Кримського ханства – це не завоювання, не ліквідація суверенної держави, а лише «доля». Глава 15 називається «Військова справа та військова культура Кримського ханства», в якій є параграф – «Набіги кримських татар». У зв'язку з відмовою від розгляду «воєнної справи Росії» та постійних «набігів» російських військ на Крим це навіть із наукової академічної точки зору виглядає як необ'єктивність та ангажованість.
Таким чином, план книги виглядає несистемним і незакінченим. «Доля» ханства завершилася ще в 9-му розділі в 1783 році, але потім протягом ще 7 розділів автори досліджують те, що вже ліквідовано, тільки в 15-му розділі доходять до «набігів», а в останньому –17-му розділі розглядають «долю» територій ханства поза Кримським півостровом.
Але книга має й одне «досягнення». В історії Криму «по-Надінському», як відомо, Кримське ханство – не держава, жодних ознак цивілізації в нього немає, і, крім війни, його економіка будується на работоргівлі та пограбуваннях.
Історики спробували зробити крок від агресивної брехні до визнання неправоти своїх попередників, але зробили лише половину кроку
Тепер же навіть Еміль Сейдалієв, кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії КВПУ імені Февзі Якубова, член «громадської палати» Криму, визнає: «Видання унікальне ще й тим, що багато тем у ньому піднято та об'єктивно розглянуто вперше в сучасній історичній науці. Так, проаналізовано соціально-економічний розвиток середньовічної кримсько-татарської (так в оригіналі – авт.) держави та переконливо доведено, що економіка Кримського ханства базувалася не на набігах та пограбуваннях суміжних держав і народів, а на розвиненому сільському господарстві, ремеслах та торгівлі. Аналіз писемних джерел та літературних пам'яток дозволив фахівцям зробити висновок, що в державі були присутні й розвивалися висока духовна культура, наука та освіта…»
Кава, базари і ремесла. Побут кримських татар до депортації (фотогалерея)
Кримські татарки заплітали волосся в тонкі коси. На голову вдягали оксамитову шапочку, вишиту золотом або сріблом, іноді прикрашену дрібними монетами
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Скотарство було основою сільського господарства кримських татар – крім мускульної сили, м'яса, молока і вовни, худоба давала і шкіру. У Бахчисараї та Карасубазарі в 20-х роках налічувалося до 40 шкіряних виробництв
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Квасоля входила до складу страв у всіх районах Криму. Можна було приготувати м'ясний суп зі стручками зеленої квасолі, заправлений кислим молоком, локшиновий суп з відвареною квасолею або просто подати квасолю з локшиною
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Найвідомішу кримську легку тканину – «атма» – робили з бавовни і льону. Працювали вручну – такі прядки були в кожному кримськотатарському будинку. Тканина йшла на одяг, покривала й рушники. Якщо прядіння було суто жіночою справою, то ткацтвом займалися і чоловіки-ремісники, об'єднані в цех «безази»
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Існували чотири головні типи кримськотатарських будинків: міський одноповерховий (як на фото), двоповерховий передгірний, одноповерховий степовий (з обмазаного глиною тину або цегли), а також одноповерховий південнобережний, зведений з каменя
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Городництво в Криму через клімат ніколи не мало товарного масштабу, але овочі для власного споживання вирощували. В кримськотатарській кухні є і стандартні салати з капустою, огірками та морквою, так і ексклюзивні страви. Наприклад, бувають голубці з виноградним листям, капустою або перцем. Також овочі додають у баранячий суп (лагман)
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
У кримському степу скотарство поєднувалося із землеробством. Початок сівби, час зняття врожаю в громаді відбувалося в один день і визначалося радою старших. Прислів'я кримських татар «косити – розгойдуватися, жати – присідати, а ось на яйлі тільки сир пресують» означало, що хліборобська праця вважалася більш важкою, ніж праця скотаря
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Взуття робили зі шкіри. Чоловіки носили постоли, черевики без халяв і чоботи з підковами. Жінки взимку вдома носили чобітки, влітку – розшиті туфлі без задників із гострими носками. В урочистих випадках взували шиті золотом туфлі
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Кава – основний елемент не тільки кримськотатарської кухні, але й культури в цілому. Для її приготування користувалися ручної кавоваркою, в кожній хаті на столі стояв кавник. До кави пропонували халву, а також різноманітні варення. Наприкінці XIX століття в Бахчисараї було 62 кав'ярні
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Більшість ремісників самі продавали виготовлений ними товар у власних крамницях, але кримське місто неможливо уявити без базару. Існувала і розносна торгівля – коробейники, обвішані намистами, ланцюжками, сукнями, чубуками й іншими предметами ходили міськими вулицями
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Стандартний інтер'єр головної кімнати включав відкритий камін з димарем і підвішений до нього на ланцюгу казан. Уздовж стін стояли низькі диванчики з матрацами і подушками, поруч – столики. Для прикраси стін використовувалися численні рушники, а для підлоги – килими
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Чоловіки вкривали голову низькою смушевою шапкою, тюбетейкою або фескою. Сорочка з широкими рукавами заправлялася в широкі суконні шаровари і підперізувалася широким поясом. Поверх сорочки одягали короткий жилет із гудзиками, а зверху – довгий каптан
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Жіночий одяг складався з широкої та довгої, нижче колін, сорочки, довгої сукні з широкими рукавами, а також кольорових шароварів. Верхній одяг складався зі щільного каптана з вузькими рукавами. Поверх каптана носили коротку шубу. Виходячи з дому, вдягали накидку
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Конярство грало колосальну роль у кримськотатарському суспільстві, а коням завжди була потрібна збруя. В період Кримського ханства «столицею» шорників був Карасубазар
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Обробкою кольорових металів займалися мідники. З покритої оловом міді виготовляли домашнє начиння, з латуні – ритуальні ємності та люстри для мечетей. З латунних і залізних деталей збирали кавомолки
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Кримськотатарські одяг, взуття або текстиль неможливо уявити без вишивки. Орнаменти розрізнялися за регіонами – у вишиванках Східного Криму помітні риби і човни, степ віддавав перевагу бордовому кольору. На Південному узбережжі зображували водорості, переважали бузковий, фіолетовий і білий кольори
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Одне з перших і найбільш великих медресе – мусульманських вищих шкіл – побудували в Солхаті ще в XIV столітті, але воно не дожило до наших днів. Найвідомішим і єдиним уцілілим в Криму було відкрите в 1500 році Зинджирли-медресе. У 1917 році на його базі відкрили педагогічний інститут
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Таким чином, цього разу російські та кримські історики спробували зробити крок від агресивної брехні до визнання неправоти своїх попередників, але зробили лише половину кроку, необхідного для очищення російської історії від наглої дезінформації. Втім, цей крок давно вже зробив Валерій Возгрін, і за ним, віримо, йтимуть дедалі більше російських істориків. Однак зараз ця наукова висота все ще не підкорилася навіть іменитим історичним установам.
Костянтин Подоляк – журналіст
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
-
Костянтин Подоляк
Український журналіст і публіцист.
-
Крим.Реалії
Передрук із «Крим.Реалії» / «Крым.Реалии»