Доступність посилання

ТОП новини
09 квітня 2020, Київ 15:58

Автор підручника історії із Кіану Рівзом показав меми, анекдоти і фотожаби у своїх інших книжках


Актор Кіану Рівз на фото в українському підручнику з історії (2018 рік, видавництво «Орiон»)

Меми, фотожаби, карикатури, історичні анекдоти. Жартівливо про серйозне. Чи місце гумору в шкільних підручниках з історії? Дискусію в соцмережах, на батьківських і вчительських форумах сколихнув випадок з українським підручником «Всесвітня історія» для 10 класу авторства історика з Дніпра Ігоря Щупака.

Автор підручника розповідає Радіо Свобода, що один з десятикласників виявив на історичному фото «Обід на хмарочосі» 1932 року, яке мало ілюструвати індустріальне зростання США, «приклеєне» зображення канадського актора Кіану Рівза.

Ігор Щупак каже: мем замість оригінального фото поставили випадково. Помітили вже після створення макету. Однак тоді автор вирішив нічого не змінювати, адже «мем не впливав на зміст цього фото».

Ігор Щупак
Ігор Щупак

Історик зізнається: не уникав використання гумору й в інших своїх підручниках, а їх у нього – десятки.

Ігор Щупак – кандидат історичних наук, керівник Музею Голокосту та Центру вивчення Голокосту «Ткума», які діють у Дніпрі. Розповідає: створенням підручників з історії для навчальних закладів займається понад 20 років.

Науковець показує свої свіжі розробки – шість підручників з історії, які вийшли друком в столичному видавництві «Оріон». У кожному з них знайшлося місце для гумору, каже автор.

«Листи академіків» чи підручники з ілюстраціями?

То за радянських часів підручник з історії іноді міг мати вигляд суцільного тексту з мінімумом ілюстрацій і нагадував лист одного академіка до іншого. «Але ж до чого тут учні?» – напівжартома запитує Щупак.

Каже: сучасні підручники – не такі, бо й самі учні змінились. Сучасні діти у більшості – візуали, люди з кліповим мисленням, вважає Щупак. Відтак і в шкільних книгах тепер багато всього того, що полегшує сприйняття, – таблиці, схеми, зображення, навіть QR-коди з посиланнями на фільми і меми.

Ось ще один підручник з історії, укладений Ігорем Щупаком. Після вивчення одного з розділів давньої історії вміщено два меми – з первісною людиною та царем Соломоном.

«Ми додаємо і визначення поняття «мем». Це спосіб поширення інформації за допомогою гумористичного зображення. Ми зробили мем про первісну людину: чим займались чоловіки, чим займались жінки. Ми проходили гендерну комісію. І єдине було мені зауваження: чому двоє чоловіків і одна жінка. Я пояснив, що два види занять у чоловіків – полювання й рибальство, у жінок – збиральництво», – розповів науковець.

Карикатура на тему історії

Ігор Щупак каже: у створенні своїх посібників активно використовує й карикатуру. Підручник з історії для 11 класу – один з прикладів. Тут і про давніх римлян, і про Першу світову, і про Євросоюз.

«Карикатури намагаюсь використовувати паралельно. Наприклад, американська – радянська. Ось чудові карикатури художника Богдана Маслюка в підручнику для 5 класу. Тут треба знайти зайвих персонажів. Йде гладіаторський бій, а до чого тут Наполеон?... Або – до чого тут слов’янський князь?.. Деякі карикатури наскільки важливі для розуміння матеріалу, що без них неможливо обійтися. Мій підручник для 9-го класу. Консерватизм і лібералізм. Йде пояснення їхніх основних принципів. А потім – карикатура: сумний старий консерватор і молодий оптимістично налаштований ліберал. В цьому ж підручнику, в темі про початок Першої світової війни – карикатури на Антанту й Троїстий союз. Коли ми говоримо про причини й привід війни – знову карикатура. Сербія, до неї причепилася Австро-Угорщина, до неї Росія, до Росії – Німеччина тощо. Є й позитивна карикатура про Євросоюз. Це для того, щоб щось залишилось в голові, адже знання – це те, що залишається в голові після того, як все забув», – сказав Ігор Щупак.

Історичний анекдот для школярів

Багато років поспіль, розповідає Ігор Щупак, він збирає історичні анекдоти і хоче видати збірку. Деякі зі своєї колекції також застосовує в підручниках, наприклад, для 11 класу.

Якщо вночі чеху сниться танк, зранку він має чекати «великого друга»
чеський анекдот


«Неважко знайти анекдоти, пов’язані з Радянським Союзом, пов’язані з дефіцитом, з політичною системою. Ось карикатура, як Брежнєв знищив паростки Празької весни. А ось анекдот: «Якщо вночі чеху сниться танк, зранку він має чекати «великого друга». Це чеський анекдот 1968-го року. Тут також карикатури – але це класичні карикатури 60-х років. І документи…Є анекдоти про «Брекзит», про Китай, про різні історичні події», – розповів історик.

«За часів Сталіна було, як в автобусі: один веде, половина сидять, половина – трясуться. За Хрущова, як у цирку: один говорить – всі сміються. За Брежнєва, як у кіно: всі чекають кінця сеансу», – анекдот, який влучно описує загальну атмосферу у суспільстві.

Хоча увагу громадськості привернула світлина канадського актора Кіану Рівза, каже Щупак, у його підручниках є й світлини українських зірок. Щоправда, це не меми.

«Ада Роговцева, Василь Сліпак, спортсмени… Це ми ілюструємо думку: головне багатство України – її люди», – зазначив він.

Щупак вважає, що підручник передусім має бути науковим, його зміст не може бути перекрученим. Що ж до форми – можна дискутувати. Розробник підручників захоплений використанням QR-кодів у шкільних книгах.

«Якщо, наприклад, є завдання – розставити події в історичній послідовності, то хтось буде робити в зошиті, а хтось – ні. І набагато цікавіше дитині, якщо це завдання виконувати в гаджеті, смартфоні. Можна робити наввипередки. Можна – всім разом, вивівши на мультимедійну дошку. Серйозне за змістом – й ігрове за формою», – зауважив Щупак.

Де можна, а де не можна жартувати?

Водночас як історик, який багато років поспіль вивчає тему Голокосту, він зазначає: є теми, де жарти неприйнятні.

Є теми, де сатиричний підхід, абсолютно неприйнятний


«Є теми, де сатиричний підхід, який створює певний емоційний настрій, абсолютно неприйнятний.

Є теми, які показують людські трагедії, страждання людей, з дуже серйозним матеріалом», – зазначив науковець.

Що ж до зображення Кіану Рівза на історичній світлині, автор підручника не вважає це «проколом».

«Жарт може бути там, де це прийнятно. Я хотів пересвідчитись, наскільки уважно працюють з підручниками й учителі, й учні, і наскільки цікаво їм залучати до навчального процесу не тільки текст, а й ілюстрації. Радий, що саме ця ілюстрація серед сотень ілюстрацій в десятках моїх підручників привернула таку увагу. Дуже важливо зрозуміти і цей конкретний випадок, і той хайп, який піднявся, і те,що відбувається з нашими підручниками взагалі, чи є якийсь розвиток», – сказав він.

Видати книгу й не припуститись жодного «ляпу», зауважує він, – неможливо. Інша справа, якого штибу ці помилки і як вони можуть вплинути на споживачів інформації.

Немає жодної книги, жодної енциклопедії, де не можна було б помилок
Ігор Щупак


«Питання в значущості «ляпу». Якщо це помилка в написанні імені, назви – це дуже погано. Якщо «ляп» ідеологічний, наприклад, пов’язаний з радянською міфологією, – набагато гірше. «Очепятка», різні написання слова, бо й словники дають різні варіанти, – ну то таке. Немає жодної книги, жодної енциклопедії, де не можна було б помилок», – каже автор.

Наразі, розповів Ігор Щупак, він працює над новими підручниками з історії для 7 класу.

Обіцяє: гумор та «шпильки» будуть і в них.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG