Вперше в історії до складу Постійного Форуму ООН з питань корінних народів було обрано представника України. Як наголосила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, Україні вдалося «вибити» російського представника з керівного органу Форуму з регіональної групи. Своє місце український представник Сулейман Мамутов займе 2023 року терміном на три роки. Крим.Реалії поговорили з Мамутовим про те, як Україні вдалося витіснити представника Росії, на що може впливати Форум ООН з корінних народів і яку програму максимум він ставить перед собою.
– «Юрист-міжнародник, який має досвід роботи в міжнародних організаціях, син ветеранів національного руху кримських татар юриста Хатідже Мамут і головного редактора газети Qirim Gazeti Бекіра Мамут», – так охарактеризувала вас Еміне Джеппар. Що ще ми повинні знати про Сулеймана Мамутова?
Від самого початку я був зацікавлений у тематиці, що стосувалася забезпечення прав корінних народів у міжнародному правовому дискурсі
– Як і багато кримців, я народився в Узбекистані, ще дитиною разом із батьками повернувся до Криму. Навчався в Інституті міжнародних відносин на відділенні міжнародного права. Від самого початку я був зацікавлений у тематиці, що стосувалася забезпечення прав корінних народів у міжнародному правовому дискурсі. Переважно працював у міжнародних організаціях – маю восьмирічний досвід роботи. У 2018 році я вперше відвідав щорічне засідання Форуму ООН з корінних народів як радник Меджлісу. І у 2019 знову його відвідав за стипендією, яку призначає ООН.
– Як так сталося, що Україну вперше в історії обрали до Форуму ООН з корінних народів, ще й на місце представника Росії?
Могла вплинути загальна політична ситуація. Донедавна я не знав, яким буде розклад сил під час голосування в Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОР). Але після того, як Росію виключили з Ради з прав людини ООН, мені здалося, що це тренд, і з високою ймовірністю Україну буде обрано й на інші майданчики в рамках ООН.
Загалом підготовка до подачі моєї кандидатури розпочалася ще торік. Це було в рамках ініціативи, запущеної міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, націленої на те, щоб якнайбільше представників України посідали різні місця у міжнародних організаціях як експерти. Тобто, це не було раптовим рішенням.
Святині, побут і трагедії: спадщина корінних народів Криму (фотогалерея)
– «Постійний Форум є важливим майданчиком в ООН для привернення уваги міжнародної спільноти до порушень прав людини в Криму Росією, зокрема, прав корінних народів, що стосуються освіти, розвитку власної культури, свободи віросповідання тощо». Так звучить визначення представництва України при ООН. Є що додати сюди?
Постійний форум – це наймасштабніше засідання, куди збираються корінні народи з усіх куточків світу
– Загалом в ООН є три органи, що займаються питаннями захисту прав корінних народів. Головним з них є Постійний форум ООН з питань корінних народів, який є консультативним органом для ЕКОСОР. Є ще експертний механізм прав корінних народів – він у системі Секретаріату. І є ще спецдоповідач з питань корінних народів.
Постійний форум – це наймасштабніше засідання, куди збираються корінні народи з усіх куточків світу. Вони проводять дослідження, пріоритезують питання, що стосуються захисту прав корінних народів, та формують рекомендації для всієї системи ООН і держав-членів ООН.
– На практиці це будуть рекомендації, насамперед, для України як для країни, на території якої живуть корінні народи?
– У тому числі, але й для системи ООН. Тому що, наприклад, одне з питань, яке вже багато років обговорюється на постійному Форумі, це те, як розширити представництво корінних народів в основних органах, таких як Генеральна Асамблея, Рада з прав людини ООН, і як домогтися того, щоб голос корінних народів був почутий навіть на цих майданчиках.
– Левова частка корінних народів України – на контрольованій Росією території. Форум ООН даватиме рекомендації також і Росії?
До цього моменту Постійний форум у своїх рекомендаціях про Україну не згадував.
– З чим ви це пов'язуєте?
Безумовно, всі мають розуміння, що Росія контролює Крим, і є речі, які може забезпечити тільки вона
– З тим, що з моменту заснування Форуму представником у регіоні Східна Європа – Російська Федерація була завжди сама Росія. Можливо, це призвело до того, що речі, які стосувалися України останні кілька років, ніяк не відображалися в їхній діяльності.
Безумовно, всі мають розуміння, що Росія контролює Крим, і є речі, які може забезпечити тільки вона. Ну, наприклад, не порушувати право корінних народів мати свої представницькі органи.
– Про порушення Росією прав кримських татар йшлося на міжнародних майданчиках роками, але на практиці змін не було. Яка вага будь-яких рішень Форуму з подібних питань в умовах війни?
– Те, що робить Форум – це завжди на рівні рекомендацій і залежить від того, чи буде та чи інша держава цим рекомендаціям слідувати. Але з іншого боку, коли є конкретна рекомендація і вона не була реалізована – на це можна буде апелювати. Так побудовано систему міжнародного права, міжнародних відносин.
Росія ігнорує навіть рішення Міжнародного суду ООН, і немає жодного механізму, щоб виконати їх
І нагадаю, що Росія ігнорує навіть рішення Міжнародного суду ООН, і немає жодного механізму, щоб виконати їх.
Для корінних народів важливим є сам факт, що у них є майданчик, на якому вони на такому високому рівні можуть доносити свою позицію. Важливо, що є держави, які намагаються втілити у життя рекомендації. Це створює те, що у міжнародному праві називається м'яке право. Коли практика цілої низки держав вибудовується в одне русло, і навіть якщо вона не зафіксована в будь-якому міжнародно-правовому акті, стає міжнародно-правовим звичаєм. Мені здається, Постійний форум ООН має добрий шанс, щоб спонукати держави до формування деяких звичаїв у міжнародному праві, що стосуватимуться прав корінних народів.
– На що участь України у Форумі може вплинути практично?
– Формулюватиметься і вибудовуватиметься позиція України як держави щодо прав корінних народів у всьому регіоні, у тому числі й у Росії.
– Яку задачу максимум ставите перед собою?
– Мені б хотілося, щоб рекомендації Постійного форуму були якомога конкретнішими та ґрунтувалися на якихось конкретних фактах – те, що називається evidence-based advocacy. Роботи експертів Форуму, які були випущені починаючи з 2000 року, дуже фундаментальні та глибокі, але іноді мені хотілося б у них більше конкретики.
– Виходить, ви більше людина практики, ніж теорії?
– Я дуже люблю теорію, але мені подобається скріплювати її практикою.
Якщо за час моєї каденції вдасться перейти від обговорень до реалізації – я був би щасливий
У моїй програмі кандидата в ЕКОСОР було три напрямки. Перший: аналіз того, як можна забезпечити права корінних народів або як мінімум зменшити збитки для них в умовах війни чи окупації. Другий: розширювати роботу Форуму з права на самовизначення корінних народів відповідно до принципів міжнародного права. І третій аспект: і це також завдання максимум – робота з розширення представництва корінних народів в органах ООН. Якщо за час моєї каденції вдасться перейти від обговорень до реалізації, і ми побачимо низку корінних народів із різних регіонів світу на сесії Генасамблеї – я був би щасливий.
– Говорячи про другий аспект – права на самовизначення – чи це стосуватиметься питання про кримськотатарську національно-територіальну автономію?
Думаю, Форум міг би провести дослідження і дати рекомендації, як це могло б бути втілено у життя. У тому числі, наприклад, підключивши спецдоповідача з питань корінних народів. Але для цього потрібний запит України. Без такого запиту навряд чи Форум міг би допомогти.
І тут я хотів би виступити не просто як номінант від України, а й як незалежний експерт, який, зокрема, українській державі нагадував би, що є такий аспект, який було б непогано реалізувати. Але я розумію, що зараз є багато глобальних викликів, у тому числі війна, що теж не додає умов і часу, щоб займатися цим питанням.
