Доступність посилання

ТОП новини
03 квітня 2020, Київ 05:16

Коронавірус: реальна небезпека чи інформаційний «шум»


Південнокорейські солдати у захисному спорядженні проводять профілактичні заходи проти поширення коронавірусу COVID-19 під мерією міста Тегу. 2 березня 2020 року

Повідомлення про коронавірус уже два місяці перебувають у топах усіх засобів масової інформації світу. Кожного дня повідомляють про поширення COVID-19 і про зростання кількості померлих. Це посилює занепокоєння людей, але чи підвищує рівень безпеки? Радіо Свобода зібрало думки фахівців щодо ролі інформації у розвитку ситуації із коронавірусом, а також небезпек, які виникають через перебільшення чи навпаки – недооцінку ризиків.

Якщо є небезпека, то краще точно знати у чому вона полягає і що треба робити, щоб захиститися від неї. Незнання, неправдива або перекручена інформація у рази підвищують ризики, а у багатьох випадках самі стають причинами небезпечних ситуацій. Паніка завжди призводить до більших втрат, а спокійна і виважена поведінка значно збільшує шанси залишитися неушкодженим.

Такі рекомендації дають усі фахівці з питань безпеки і здоров'я людей, незалежно від того, іде мова про стихійні лиха, техногенні аварії, бойові дії чи поширення інфекційних захворювань.

На тлі різкого зниження темпів захворюваності у Китаї закрили одну із імпровізованих лікарень, що організовувалися у рекордно стислі терміни на відкритих майданчиках
На тлі різкого зниження темпів захворюваності у Китаї закрили одну із імпровізованих лікарень, що організовувалися у рекордно стислі терміни на відкритих майданчиках

Завжди треба намагатися отримувати точну інформацію, не реагувати на псевдоінформаційний «шум», зберігати спокій і бути готовим протидіяти ризикам.

У ситуації із поширенням нового коронавірусу – це означає:

  • знати про нього;
  • знати як захиститися від інфікування ним;
  • знати звідки брати інформацію, щоб не стати об’єктом маніпуляцій.

Причому, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) одночасно наголошує на необхідності особистої гігієни, інформаційної гігієни і людяної поведінки.

Керуйтеся інформацією, яка надходить по офіційних каналах
Ханс Клюге

«Дотримуйтесь правил гігієни рук та респіраторної гігієни і не наближайтеся до людей, які виглядають хворими;
керуйтеся інформацією, яка надходить по офіційних каналах;
не допускайте стигматизації і дискримінації людей на підставі їх походження», – сказав у своєму нещодавньому зверненні-заяві директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ханс Клюге, виступаючи у Римі.

Окремо Клюге наголосив на «критично важливій ролі» засобів масової інформації.

«Публікуйте тільки перевірену інформацію з офіційних джерел. Не женіться за сенсацією. Ваше завдання – діяти з користю для суспільства. Ваші дії – це частина зусиль громадської охорони здоров'я. Ви граєте важливу роль у захисті здоров'я і благополуччя своїх співгромадян», – із такими словами звернувся до журналістів директор Європейського регіонального бюро ВООЗ.

ВООЗ вважає, що коронавірус може прийти у будь-яку країну.

Завдання урядів полягає у тому, щоб забезпечити готовність «до виявлення і тестування можливих випадків COVID-19, забезпечити належне людяне ставлення до пацієнтів, не допускати поширення хвороби й інформувати своїх громадян».

Рекомендації ВООЗ тут.

Звідки брати інформацію і на що не реагувати

Інформацію необхідно брати із достовірних джерел і порівнювати з повідомленнями інституцій та засобів інформації, що мають високий рейтинг довіри.

У ситуації із поширенням коронавірусу головним джерелом інформації є:

Цю інформацію треба порівнювати із:

Натомість, у жодному разі не треба реагувати на поширювані через соціальні мережі, телевізійні токшоу чи інтернет-ресурси тези, що нагнітають страх, істерію та паніку:

  • це повідомлення в «лічку» через месенджери усіх соціальних мереж у стилі – «поширте усім, кого хочете врятувати» чи «поширте 13 разів»;
  • особисті блоги людей, які заробляють на накопичуванні кліків чи переглядів, а також на поширенні неперевірених, недостовірних і провокативних меседжів;
  • надіслані від невідомих адресатів листи на особисту електронну пошту про те, що «американці/китайці розпилили вірус, щоб заволодіти світом»;
  • поширювані релігійними організаціями меседжі про «кінець світу» і «кару за гріхи»;
  • розповіді сусідів, знайомих, незнайомих на кшталт – «сусідка санітаркою в лікарні працює і вона чула…», «у мене зять – лікар, так він сказав…», які загалом зводяться до тези – «ми усі помремо, рятуйся хто може»

Саме такі «інформаційні вкиди», як з’ясували журналісти, стали однією із причин конфлікту в Нових Санжарах, що завдав «інформаційного удару» по іміджу України у світі, а також відволік увагу від вшанування пам’яті героїв Небесної сотні, розстріляних шість років тому у центрі Києва під час Революції гідності.

Що треба знати про коронавірус

Новий коронавірус, діагностований у китайському місті Ухань наприкінці 2019 року, назвали COVID-19 – Coronavirus disease 2019, коронавірусне захворювання 2019 року.

Встановлено, що він дуже швидко поширюється повітряно-крапельним шляхом, захворювання протікає із усіма симптомами ОРВІ, зокрема з високою температурою і кашлем, а у більш складних випадках може перерости в пневмонію, що охоплює обидві легені. Найбільший ризик, як показує розгортання епідемії, мають люди старші за 60 років із супутніми важкими захворюваннями.

Однак, перебіг хвороби переважно не є тяжким і більшість хворих одужує.

Наразі ліки та вакцини від COVID-19 тільки розробляються. Про роботу над вакцинами уже заявили Китай, США, Ізраїль і Росія. Коли ж можна очікувати на появу ліків та вакцини від нового коронавірусу – науковці і медики точно сказати не можуть, адже окрім розробки ще треба час на їхнє належне тестування.

Як повідомляв ВООЗ, станом на вечір 2 березня 2020 року:​

  • випадки інфікування коронавірусом встановлено у 67 країнах;
  • усього інфіковані 89 527 людей;
  • із них найбільше у Китаї – 80174 випадки, у Республіці Корея – 4212, в Італії –1689, у Ірані – 1501, на кораблі Diamond Princess – 706
  • померли – 3056 (із них 2912 – у Китаї)
  • понад половина усіх хворих уже повністю одужали

Інформація про епідемію коронавірусу постійно оновлюється.

Вірус не циркулює у повітрі, не здатний переміщатися на далекі відстані. Він передається через крапельки слизу, які виділяє хвора людина під час чхання чи кашлю, а також через забруднені цим слизом предмети та руки. Тому відстань і належна гігєна рук (часте ретельне миття і обробка антисептиками) – це гарантія безпеки.

«Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви знаходитесь на відстані понад 1,5 метрів», – стверджують фахівці.

Крім того, треба часто мити антисептичними засобами усі поверхні у громадських місцях, старатися не торкатися ручок дверей та інших поверхонь у громадському транспорті. Також лікарі звертають увагу на необхідність ретельної термічної обробки таких продуктів харчування, як яйця, м'ясо та риба.

«Найчастіше вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об'єктів (тварин, м'яса, риби, дверних ручок, поручнів), забруднених виділеннями з дихальним шляхів хворого чи інфікованого», – застерігають лікарі.

Як оцінити ризики?

Щоб адекватно оцінювати небезпеку ситуації із коронавірусом, треба співставляти інформацію з іншими фактами.

За даними лікарів та представництв міжнародних глобальних фондів, найбільше людей в Україні помирає від серцево-судинних захворювань і злоякісних новоутворень.

У середньому рак забирає життя в у 100 людей щотижня.

Крім того, Україна уже десятиліттями живе у стані епідемій туберкульозу, ВІЛ, а також поширення гепатиту С та вірусного гепатиту Б.

У січні 2020 року в Україні офіційно зареєстровано 1 268 нових випадків ВІЛ-інфекції та 1 945 випадків туберкульозу.

Щомісяця у середньому від туберкульозу і СНІДу помирають ще 400 людей.

Понад 1,5 мільйона українців мають хронічний гепатит C і 1,5% (632 298 осіб) – вірусний гепатит B. Проте лише понад 5% із них перебувають під медичним спостереженням, а більшість просто не знають про свою хворобу та не отримують лікування.

Що стосується рівня смертності від коронавірусу, то перебіг епідемії показує, що наразі він значно нижчий (понад 3%) від того, що принесли з собою віруси MERS (34,4%) і SARS (9,6).

Однак, недооцінювати небезпеку коронавірусу так само небезпечно, як піддаватися панічним настроям.

Тому важливо дослухатися до рекомендацій фахівців, стежити за повідомленнями МОЗ, ВООЗ і зберігати спокій.

Читайте ще: Останні факти про поширення коронавірусу у світі

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG