Доступність посилання

ТОП новини

Проукраїнські настрої у Криму: як Росія придушує спротив кримчан


«КримSOS»: окупаційні суди розглянули 109 справ за пів року про «дискредитацію збройних сил Росії» (фотоколаж)
«КримSOS»: окупаційні суди розглянули 109 справ за пів року про «дискредитацію збройних сил Росії» (фотоколаж)

Останніми місяцями в Криму стало набагато більше протестних проявів, ніж у попередні роки, зазначають правозахисники, адвокати й аналітики. Окупанти стали гостріше реагувати на українську символіку, виконання української пісні, використання української мови та прапора, заявляє аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко. Як кримчани ставляться до війни Росії проти України і чому вони стали активніше висловлювати свою позицію, незважаючи на погрози російської влади, читайте про це у матеріалі Крим.Реалії.

Справи за «дискредитацію армії»

За даними громадської ініціативи «КримSOS», за пів року кримські окупаційні суди розглянули 109 справ про нібито дискредитацію збройних сил Росії. Лише у двох справах кримчан визнали невинними. У 96 справах людей штрафували в середньому на 30 тисяч рублів.

У 31% випадків, каже аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко, кримчан засуджували за розміщення постів, фото, коментарів у соцмережах. У 27% випадків неможливо ідентифікувати суть звинувачень – на сайтах судів інформації про них майже немає.

Росіяни визнають, що їхні збройні сили – це не захисники, а армія війни
Ірина Сєдова

«У 18 відсотків осіб [справи] – через одиночні пікети чи акції з проукраїнськими або антивоєнними закликами та плакатами. У 14 відсотках випадків – за висловлювання своєї точки зору. Це могло бути як публічне висловлювання своєї думки з критикою дій Росії, так і приватні розмови. І у 10 відсотках випадків – це протест проти так званої «Z-символіки» на автомобілях чи здирання таких наклейок, стікерів», – зазначає аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.

Росіяни визнають, що їхні збройні сили – це не захисники, а армія війни, - констатує експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Вони вважають: заклики мирно жити зі своїми сусідами – це «дискредитація армії»
Ірина Сєдова

«Абсолютно абсурдні рішення. Такі речі абсолютно абсурдні, коли люди пишуть «ми за мир», наприклад, і за це штрафують. Вони вважають: якщо людина – пацифіст і вона просто закликає до миру, навіть не кажучи про напад, то заклики мирно жити зі своїми сусідами – це «дискредитація армії». Тобто це армія війни, і вони самі це визнають – не просто на словах, а у рішеннях судів», – наголошує правозахисниця Ірина Сєдова.

Ірина Сєдова, експерт Кримської правозахисної групи
Ірина Сєдова, експерт Кримської правозахисної групи

У Севастополі створили чат-бот для доносів на проукраїнські прояви у Криму. Правозахисники давно вже спостерігають, як донос на півострові стає звичайною практикою.

«Навіть родичі доносять у ФСБ на своїх родичів, якщо хтось там на кухні сказав, наприклад, «погано, що Росія напала на Україну». То дружина донесла на чоловіка, то учні донесли на вчительку, яка їм намагалася на уроці розповідати (про війну). І навіть співробітники дитячого садка донесли на виховательку, що вона дискредитує збройні сили», – зазначає експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Активізація протестів та вимога покаянь

У Севастополі вчительку початкових класів 22-ї школи звільнили за те, що вона переставила повітряні кулі так, що деякі з них створили кольори українського прапора, та дитячий малюнок із написом «1 вересня» українською мовою.

ФСБ намагається залякувати всіх, хто хоч якимось чином, навіть трохи, намагається публічно сперечатися та висловлювати свою незгоду
Ірина Сєдова

«Люди намагаються висловлювати свій протест у різний спосіб. Хтось просто прийшов та закидав яйцями військкомат і сказав, що це несправедливо. Хтось у кафе показував ролики українських медіа та пояснював, що це геноцид і це погано, і на нього одразу ж донесли у ФСБ: прийшли та оштрафували цю людину. Тобто вони хочуть залякати всіх, хто хоч якимось чином, навіть трохи, намагається публічно сперечатися та висловлювати свою незгоду з тим, що зараз відбувається», – зазначає правозахисниця Ірина Сєдова.

Наприкінці літа у Гагарінському парку Сімферополя затримали п'ятьох підлітків, їхні вигуки «Слава Україні!» зняли на відео. Підлітків змусили вибачатися. Останнім часом російська влада в Криму постійно використовує такий елемент, як записані силовиками на відео нібито вибачення та каяття затриманих і заарештованих.

«Це жахлива інформаційно-психологічна операція, інформаційна війна, що триває вісім років і зараз посилилася. Вони намагаються деморалізувати спротив у Криму таким чином. Вони намагаються продовжувати знищення української ідентичності, все, що стосується української мови, культури, історії, пісні. Навіть якщо ці пісні не про армію, а просто «Червона калина», – каже експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

У Севастополі чоловіка затримали за те, що він співав цю пісню у власній машині.

Під цю ж пісню танцювали на весіллі у Бахчисараї. Проросійський блогер Олександр Таліпов опублікував це відео у своєму телеграм-каналі, назвав пісню нацистською, тих, хто танцювали під неї, назвав «тварюками». Заявив «ми кожного знайдемо і з кожного запитаємо».

В Крыму российские власти воюют с украинскими песнями
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:07 0:00

Після цього заяву зробив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).

«Будуть покарані такі дії у кримінальному порядку. Щодо і організаторів, і учасників усіх процесів. Я доручив за кожним таким фактом встановити всіх учасників цього заходу, які співають націоналістичні гімни. У цьому випадку – притягнення до кримінальної відповідальності, звільнення з посад і, в тому числі, припинення ведення бізнесу, оскільки це один із заходів впливу на всіх подібних персонажів на території Російської Федерації», – заявив Аксьонов.

Гостей весілля та власника ресторану російський суд у Бахчисараї звинуватив у «дискредитації» армії РФ та «демонстрації пісні «Червона калина», яка є бойовою піснею українських націоналістів».

Окупанти стали гостріше реагувати на українську символіку, виконання української пісні, використання української мови та прапора
Євген Ярошенко

Ставники російської влади помітно нервують через протестні настрої в Криму, зазначає аналітик «КримSOS».

«Окупанти стали гостріше реагувати на українську символіку, виконання української пісні, використання української мови та прапора. Наприклад, із відкритих джерел відомо, що діджея одного із закладів засудили в серпні на 10 діб адмінарешту за те, що він на замовлення одного з клієнтів включив українську пісню з відеокліпом, де була символіка «Азова». Потім його та відвідувача кафе оштрафували», – каже Євген Ярошенко.

Євген Ярошенко
Євген Ярошенко

У Кримськотатарському ресурсному центрі розцінюють це як істерику. Голова центру Ескендер Барієв повідомляє у своєму пості у фейсбуці, що окупанти проводять рейди по весіллях кримських татар, зупиняють свято, погрожують власникам кафе, затримують молодят, музикантів, збирають інформацію про тих гостей, хто замовляв українські пісні. Загалом правозахисники та аналітики зазначають, що останніми місяцями в Криму стало набагато більше протестних проявів, ніж у попередні роки.

Переслідування адвокатів

Кримські адвокати, які займаються захистом кримчан у політично вмотивованих справах, теж зазнають тиску. Затримання, адмінарести, штрафи, тримання у СІЗО – за вісім років таких історій переслідування захисників назбиралося чимало.

Тепер російська влада перейшла до нового етапу. Адвокатів позбавляють ліцензій. У серпні право працювати відібрали у Лілі Гемеджи, Рустема Камілєва та Назіма Шейхмамбетова.

Їхній колега адвокат Микола Полозов вважає, що це не що інше, як тиск на адвокатів.

Замовники цього тиску перебувають не тільки в Криму, бо три вказані адвокати мали статус, отриманий не в Кримській адвокатській палаті
Микола Полозов

«Ймовірно, замовники цього тиску перебувають не тільки в Криму, бо три вказані адвокати мали статус, отриманий не в Кримській адвокатській палаті, а в адвокатській палаті Чеченської республіки. І на запит нібито силовиків із Криму, чеченська палата позбавила їхнього статусу. Причому позбавила їх таємно, без залучення адвокатів до розгляду, без можливості оскаржити це рішення. Абсолютно кулуарне рішення із забороною на повторне складання іспиту строком на рік. Це суттєво звужує можливості захисту українських політв'язнів, кримських татар, яких ці адвокати захищали у сфабрикованих кримінальних справах», – наголошує адвокат Микола Полозов.

Микола Полозов, адвокат
Микола Полозов, адвокат

Залишаючи адвокатів без ліцензії на офіційну роботу, російська влада таким чином позбавляє кримчан захисників у судах, вважають також і у громадянському об'єднанні «КримSOS».

«Приблизно 15 політв'язнів залишаться без професійної адвокатської допомоги, оскільки позбавлення адвокатського статусу не дає їм можливості захищати своїх підзахисних у кримінальних справах. Таким чином, ми спостерігаємо, що Російська Федерація переслідує не лише тих, хто виступає проти репресій, а й тих, хто захищає жертви політичних репресій», – каже аналітик Євген Ярошенко.

Адвокат Ліля Гемеджи консультує людей під час пояснень співробітникам поліції, січень 2018 року
Адвокат Ліля Гемеджи консультує людей під час пояснень співробітникам поліції, січень 2018 року

Адвокат Микола Полозов побоюється, що слідом за спробами позбавити адвокатів ліцензій може бути їх кримінальне переслідування, оскільки таку практику російська влада вже використовує.

Наступним етапом тиску на адвокатів у Криму, очевидно, будуть уже кримінальні справи
Микола Полозов

«Яскравим прикладом є Дмитро Талантов з Удмуртії, він президент Удмуртської палати, якого звинувачено за новим законом про фейки в деяких публікаціях, де він висловлював свою позицію щодо російсько-української війни. І зараз він у СІЗО. Тому наступним етапом тиску на адвокатів у Криму, очевидно, будуть уже кримінальні справи», – вважає Микола Полозов.

Миколу Полозова ФСБ також переслідувала у Криму, коли він був адвокатом у резонансних політично мотивованих процесах на півострові.

«Проти мене були дві спроби порушення кримінальних справ у Криму – у 2016 та 2017 роках. Мене також відвідували співробітники ФСБ, щоб залякати, змусити виїхати з Криму, не захищати кримських татар. Ось ця комбінація різних засобів, які використовують силовики у Криму для залякування адвокатів, наразі поповнилася і позбавленням статусу», – зазначає Микола Полозов.

Кримінальні справи проти кримських татар

Після початку повномасштабного вторгнення ФСБ посилила переслідування за нібито участь у батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Російська влада частіше почала звинувачувати кримських татар нібито у членстві в добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана
Євген Ярошенко

«Спостерігаються нові тенденції. А саме – російська влада частіше почала звинувачувати кримських татар нібито у членстві в добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. Якщо за всі попередні роки окупації шестеро людей було заарештовано та засуджено за цими статтями, то за останні пів року щонайменше 10 осіб було заарештовано. Причому більшість із них було викрадено окупантами вже на території Херсонщини та незаконно вивезено до Криму. Таким чином, Росія скоїла кілька військових злочинів у цих діях», – каже аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.

Прапор кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана
Прапор кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана

За даними Кримськотатарського ресурсного центру, обвинувачених Росією в участі у цьому батальйоні навіть більше: з 2014 року центр зафіксував переслідування двадцяти однієї особи. На цей час найбільший термін за таким обвинуваченням – 10 років. Минулого серпня до такого терміну ув'язнення російський суд Київського району Сімферополя засудив 34-річного жителя Херсонщини Арсена Ібраїмова. За даними громадського об'єднання «КримSOS», до Ібраїмова після затримання застосовували тортури.

Тривають переслідування кримських татар за звинуваченнями в участі в ісламській політичній організації «Хізб ут-Тахрір», цю організацію заборонено в Росії. 11 серпня у Джанкої та Джанкойському районі Криму відбулись масові обшуки у кримськотатарських активістів. За даними адвоката Еміля Курбедінова, співробітники ФСБ Росії побили та катували Енвера Кроша.

Енвер Крош, кримськотатарський активіст
Енвер Крош, кримськотатарський активіст

Людей, які приїжджають підтримати затриманих, розганяють, розповідає Лутфіє Зудієва.

«Сьогодні було чимало людей біля будівлі Київського районного суду (у Сімферополі – КР), близько 200 осіб надвечір зібралося. І я бачу тут людей із різних районів Криму. Це говорить про те, що незважаючи на те, що слухачів регулярно розганяють, регулярно сюди приїжджають наряди поліції, вимагають від людей розійтися, вони все одно продовжують підтримувати тих людей, яких вважають невинними та яких вважають політичними в'язнями», – зазначає координаторка «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієва.

Лутфіє Зудієва, правозахисниця, координаторка «Кримської солідарності»
Лутфіє Зудієва, правозахисниця, координаторка «Кримської солідарності»

За роки анексії Криму російська влада позбавила волі за звинуваченням в участі у «Хізб ут-Тахрірі» вже майже 150 кримських татар.

Станом на серпень цього року 147 людей у Криму стали жертвами кримінальних переслідувань
Євген Ярошенко

«Зростає кількість жертв політично вмотивованих переслідувань і загальний термін вироків. Станом на серпень цього року 147 людей у Криму стали жертвами кримінальних переслідувань. 134 з них перебувають за ґратами. 93 із них уже засуджено до реальних термінів ув'язнення. Причому сумарний термін цих позбавлень волі становить 1147 років і два місяці», – каже аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.

21 вересня російський Верховний суд Криму виніс вироки заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу (за документами – Джелялову) та активістам братам Асану й Азізу Ахтемовим. Їх звинуватили у контрабанді й зберіганні вибухових речовин і скоєнні диверсії на газопроводі в селі Перевальному.

Я сприймаю цей вирок як ставлення до нашого спільного прагнення вільно жити у власній демократичній країні
Наріман Джелял

Після оголошення вироку Наріман Джелял зробив заяву. Він назвав вирок очікуваним і сказав, що це черговий злочин російської влади щодо громадян України.

«Я сприймаю цей вирок як ставлення до нашого спільного прагнення вільно жити у власній демократичній країні. І я звертаюся до всіх вільних людей: сьогодні межа між добром та злом чітка й зрозуміла. І тому ми повинні чинити виключно правильно, спираючись на свою віру, на своє сумління, на своє почуття людської гідності і справедливість», – сказав Наріман Джелял.

Наріман Джелял, Асан та Азіз Ахтемови на суді в місті Сімферополі, 21 вересня 2022 року
Наріман Джелял, Асан та Азіз Ахтемови на суді в місті Сімферополі, 21 вересня 2022 року

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 21 вересня оголосив вирок фігурантам «справи про диверсію на газопроводі» у Перевальному – Наріману Джелялу і братам Азізу та Асану Ахтемовим.

Джеляла засудили до 17 років позбавлення волі у колонії суворого режиму зі штрафом 700 тисяч рублів, Асана Ахметова засудили до 15 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч, Азіза Ахтемова засудили до 13 років колонії суворого режиму зі штрафом 500 тисяч рублів.

У прокуратурі Автономної Республіки Крим назвали незаконним винесений підконтрольним Росії Верховним судом Криму вирок кримськотатарському політику та активісту Наріману Джелялу і братам Асану та Азізу Ахтемовим.

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило вироки, які 21 вересня виніс підконтрольний Росії Верховний суд Криму щодо кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла, а також братів Асана та Азіза Ахтемових.

Раніше лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв повідомив в інтерв'ю Крим.Реалії, що має намір обговорити з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом питання звільнення Джеляла з російського ув'язнення.

23 серпня учасники другого міжнародного саміту «Кримська платформа» закликали Росію негайно звільнити Нарімана Джеляла та всіх кримських політв'язнів.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG