В Чехії відбуваються «Кримські дні» – низка заходів, метою яких є привернути увагу до ситуації на окупованому Росією із 2014 року українському півострові. Заходи відбуваються і в чеському парламенті, і для студентів – і не лише Праги, але і другого за величиною міста Чехії – Брно. Після Чехії «Кримські дні» пройдуть також і в Брюсселі.
Під час обговорень у Празі правозахисники, які займаються проблемами Криму, особливо критикували вибори в Державну думу Росії, які Москва проводить 18-20 вересня, зокрема і в Криму та на інших окупованих територіях України.
Це вже будуть треті вибори в Державну думу Росії з моменту окупації Криму в 2014 році.
Уперше Росія провела вибори в Криму до Думи в 2016 році, потім в 2021 році.
Відбувається справжня колонізація – зміна складу населення в КримуКатерина Рашевська
Зараз це вже третє голосування до російського парламенту в окупованому Криму. Як також і на інших окупованих частинах України.
Так само Кремль двічі провів російські президентські вибори на території Криму після анексії – у 2018 та 2024 роках.
«Не вперше вибори Росія проводить на окупованих територіях. Але вони нелегітимні. Росія хоче узаконити окупацію. Хоче зробити повернення окупованих нею територій Україні важчим», – сказала на конференції в Празі Катерина Рашевська з Регіонального центру прав людини.
За словами Рашевської, у Криму і на інших окупованих територіях, виставляють в якості кандидатів «і колаборантів з числа місцевих», але також приїжджих із Росії, яких вона називає «колонізаторами».
«Відбувається справжня колонізація – зміна складу населення. Ці вибори – для маніфестації сили Росії на окупованих територіях. Це голосування буде таким само незаконним, як і попередні. Треба ще більше санкцій проти тих, хто організовує ці так звані вибори в Криму і на інших окупованих територіях», – додала Рашевська.
Владислав Єсипенко, який провів понад чотири роки у в’язниці в Криму (2021-2025) за сфальшованою російською ФСБ справою, сказав на конференції, що в Криму кримські татари традиційно не ходять на російські вибори і що назагал ситуація на півострові, за його інформацією, міняється.
Зараз взагалі немає незалежних ЗМІ у КримуСабіна Ільясова
«Раніше на цих виборах люді голосували за «Єдину Росію», а зараз вже не хочуть голосувати за правлячу партію. Дуже велике розчарування в людей у Криму зараз через паливну кризу, через удари українських дронів. Настрій там такий: ми десь не туди пішли. Але все одно, окупаційна влада намалює потрібні цифри на користь «Єдиної Росії», – сказав Єсипенко.
Також в Криму фактично не можна почути альтернативних думок, немає загальної якоїсь дискусії, увесь медіа-простір «зачищений» окупаційною владою.
«У перший рік окупації (2014) 88 відсотків незалежних медіа були закриті, а зараз так взагалі немає незалежних ЗМІ у Криму», – пояснює ситуацію в медійному просторі окупованого Криму Сабіна Ільясова з громадської організації Крим-SOS.
«Промивка мізків» в Криму
Також правозахисники та активісти на конференції в Празі били на сполох через сильний тиск в окупованому Криму на місцеву молодь і навіть дітей.
Марія Суляліна, голова Центру громадянської просвіти «Альменда», наводить такі цифри: якщо на усіх окупованих Росією територіях України в російську патріотичну організацію «Юнармія» записали 49 тисяч дітей, то з них більша частина – біля 36 тисяч – в Криму.
Якщо в 2023 році в патріотичний російський рух «Движение первых» записали 12 тисяч дітей на окупованих територіях України, то зараз в цьому мілітаризованому, шовіністичному русі членами є вже 185 тисяч українських дітей в окупації.
«Окупанти стирають українську національну ідентичність. Ситуація в Криму все гірша й гірша. Мало реакції ззовні на те беззаконня, що там відбувається», – сказала Суляліна.
Має місце ідеологічна промивка. Відбувається мілітаризація дітей у школах, та навіть і в дитсадкахМарія Суляніна
За її словами, масовою стала така тенденція у Криму: дітей 8-10 років заганяють в російські патріотичні мілітаризовані організації, потім коли вони трохи дорослішають, їх призивають до лав російської армії і кидають воювати проти України.
«На молодь здійснюється шалений тиск і має місце мілітаризація свідомості. А ті, кого посилають воювати потім проти України – часто гинуть на фронті», – каже правозасниця.
«Має місце ідеологічна промивка. Відбувається мілітаризація дітей у школах, та навіть і в дитсадках. З чотирьох-п’яти років дітей змушують вдягати військові уніформи. Часто до дитячих садків приходять російські військові – зокрема ті, хто воював проти України», – додає Суляліна.
Проблеми молоді і вже дорослих людей подібні на всіх окупованих територіях, але, як зазначила Рашевська, «в Криму є своя специфіка», на окупованому півострові всі ці проблеми мають більш виражений і гостріший характер.
«Патріоти України в тюрмах»
За даними правозахисників, станом на 2026 рік кількість кримських політв’язнів, які зазнали кримінального переслідування за весь час російської окупації півострова, сягнула 520 осіб.
З них понад половина – 277 осіб – є представниками кримськотатарського народу.
Безпосередньо у в’язницях, колоніях та СІЗО на території Криму та в Росії утримують десь 300-350 кримчан. З них 42 – це жінки.
«Мене дуже хвилює доля українських патріотів, які все ще перебувають в російських в’язницях», – сказав Влад Єсипенко.
За його словами, особливо кричущими є приклад важкохворих політв’язнів, які мають слабке здоров’я.
Він конкретно назвав Тофіка Абдулгазієва, який до ув’язнення був активістом організації «Кримська солідарність». Зараз він перебуває у тюрмі з четвертою стадією раку.
«Він фактично помирає, а Росія його не випускає. Ми розуміємо, що якщо він не вийде і не почне лікуватись, то йому залишилось жити місяці», – сказав Єписенко.
Він також назвав ім’я Галини Довгополої, якій 71 рік і вона є найстаршою жінкою-політв’язнем в Криму. Влітку цього року в неї стався інсульт.
«Російська тюремна система цього не помічає. Для них так: сидить людина – ну, нехай і сидить», – пояснює Єсипенко.
Українських патріотів просто знищують в російських в’язницяхВлад Єсипенко
Також він назвав і інваліда першої групи Олександра Сізікова, який є сліпим.
Так само увагу правозахисник звернув і на долю ув’язненої громадянської журналістки Ірини Данилович, яку Росія кинула за грати в 2022 році і дала їй майже сім років. В тюрмі Ірина втратила слух на ліве вухо. Як зазначають правозахисні організації, Данилович «перебуває в критичному психологічному та фізичному стані через цілеспрямовані тортури».
Як каже Єсипенко:
«У цих людей не буде можливості дострокового звільнення. Вони або відбудуть увесь термін, або помруть за гратами. Українських патріотів просто знищують в російських в’язницях».
«Міжнародна спільнота має змістити акценти з простого реагування на конкретні дії, – сказала Сабіна Ільясова. – Бо допомога Україні, людям на окупованих територіях, включно з Кримом, – це допомога і внесок у світовий порядок і мир».
Форум