На фронті загинув громадський діяч, співзасновник УНА-УНСО та колишній бранець Кремля Микола Карпюк. Для багатьох українців він асоціюється із початком російсько-української війни. Микола Карпюк у 2014 році став одним з перших і найбільш медійних бранців Кремля. Проте його шлях в українській політиці розпочався задовго до Революції гідності.
Донбас Реалії розповідають, хто такий Микола Карпюк та яку роль він відіграв у сучасній історії України.
Микола Карп'юк загинув у бою на Запорізькому напрямку 19 вересня. Йому було 62 роки.
На початку повномасштабного вторгнення Микола Карпюк добровільно підписав контракт із ЗСУ. А після звільнення за віком – у 60 років переуклав контракт і залишився на бойовій посаді.
- Родом Микола Карпюк із села Великий Житин на Рівненщині, за фахом – токар.
- У 1989 році він вступив до Української гельсінської спілки, у 1990-му очолив рівненську обласну організацію Спілки незалежної української молоді, а згодом – рівненський осередок УНА-УНСО.
- У 1992–1993 роках брав участь у конфлікті в Придністров’ї. Очолив там перший добровольчий загін УНСО.
- У 1993 році на чолі добровольчого корпусу УНСО «Арго» брав участь у війні в Абхазії на боці Грузії.
Микола Карпюк вів громадську та політичну діяльність – двічі балотувався до Верховної Ради України від Української національної асамблеї у 1998 та 2002 роках. Проте до парламенту партія не пройшла.
У 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», за що був заарештований і засуджений до п’яти років ув’язнення.
Під час Помаранчевої революції керував підрозділами УНСО, які підтримали Віктора Ющенка. Під час Революції гідності приєднався до «Правого сектору».
Викрадення та полон
У 2014 році російські спецслужби, за словами Миколи Карпюка, виманили його на кордон України з РФ та затримали. Держава-агресорка «звинуватила» його у «злочинах» проти військ РФ у ході першої Чеченської війни (1994 – 1996 роки), у якій Карпюк участі не брав.
Миколу Карпюка та ще одного українського бранця – Станіслава Клиха у 2016 році Росія «судила» у Грозному. На «суді» сторона обвинувачення не надала жодних доказів того, що Карпюк у цей період перебував у Чечні, однак Карпюка «засудили» до 22,5 років колонії суворого режиму.
Російський правозахисний центр «Меморіал» та міжнародна правозахисна організація Amnesty International визнали справу Карпюка та Клиха повністю сфабрикованою.
У березні 2017 року Європарламент закликав Росію відпустити українських політв’язнів, серед яких був і Микола Карпюк.
7 вересня 2019 року Миколу Карпюка разом з іншими політв’язнями звільнили в межах великого обміну 35 на 35, що відбувся між Україною та РФ.
Після звільнення Карп'юк повернувся до громадської діяльності – очолив громадський рух «Українська суспільна ініціатива».
«Ми були диваками, маргіналами, які стверджували, що не за горами війна з Росією»
Політики, громадські діячі та побратими згадують Миколу Карпюка, як символ незламності та відданості Україні.
«Росія судила його за війну, якої він не вів, і вбила на війні, яку розв'язала сама», – написав Петро Порошенко у Facebook.
Колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун:
Він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронтіВіктор Ягун
«Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою – прямим, принциповим, небайдужим. І навіть тоді, коли мав повне право сказати: «Я вже зробив достатньо», – він знову був там, де вважав за потрібне бути. На фронті».
Микола Мельник, ветеран російсько-української війни, експерт аналітичної групи «Левіафан»:
«Людина масштабу, який не можна усвідомити і який трапляється раз на сто років. Він вчив мене стійкості під ударами долі, спокою під час штормів і пильнуванню внутрішнього вогню, який має випалювати лише ворогів. «Важливе лише товариство» – повторював він завжди. Людина яка билась за Україну ще з часів Придністровської і Абхазької війни, завжди турбувалась про кожного, хто в це товариство входив».
Борислав Береза, колишній народний депутат ВР України:
Для нього любов до України була не словами, а справою всього життяПалатний
«Та людина, яку Росія утримувала у своїх в’язницях і яку вдалося повернути в Україну. Той, хто в 2014 переконав мене «забити» на власний бізнес і зайнятися інформаційним напрямком в Правому секторі. Сильна постать була. Вмів, як переконувати, так і діяти».
Артур Палатний, колишній народний депутат ВР України, керівник виконкому партії УДАР:
«Микола Андронович присвятив життя боротьбі за Україну. Пройшов революції, роки російського полону та тяжкі випробування, але залишився незламним. Навіть після 60 років він пішов воювати, захищати рідну землю. Бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя».
Громадський діяч Юрій Гончаренко:
«Втрата, яку неможливо виміряти чи описати словами. Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами».
Ми були диваками, які стверджували, що не за горами війна з Росією, і готувалися до неїОлена Білозерська
Олена Білозерська, посестра Миколи Карпюка по політичній діяльності, офіцерка ЗСУ:
«З Миколою працювати нелегко було, ой, як нелегко. До армійського досвіду це був, певно, найважчий мій «шеф». Було, і до сліз мене доводив. Але він завжди був абсолютно щирим. Ідейним був на 100%. Не з тих, хто зробили ідею засобом для існування. Я свідомо вжила слово «існування», а не «заробіток», бо це було саме «існування», щоденне виживання, бо ж фінансування організації було мізерним, епізодичним. Ми були диваками, маргіналами, які стверджували, що не за горами війна з Росією, і готувалися до неї. Ніхто нас не розглядав всерйоз, окрім росіянських ЗМІ».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум