23 червня 2022 року стало відомо, що у бою загинув Андрій Верхогляд, майор 72-ї бригади імені Чорних запорожців, Народний герой України, лицар ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, представник нового покоління командирів ЗСУ, які на початок широкомасштабної війни Росії проти України вже мали великий бойовий досвід. Радіо Свобода свого часу записало інтерв'ю із офіцером Верхоглядом.
- Народився Андрій Верхогляд у Новоград-Волинському, в родині військовослужбовців, у 1995 році.
- Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
- Через два тижні після випуску лейтенант Верхогляд вже прибув у зону бойових дій і був призначний командиром 1-го взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади.
- У квітні 2016 року разом із батальйоном брав участь у міжнародних навчаннях «Rapid Trident» .
- У жовтні 2016 Андрій Верхогляд заступив на оборону Авдіївки.
- Наприкінці січня 2017 року Андрій Верхогляд разом із Андрієм Кизилом (Герой України, звання присвоєно посмертно) та побратимами взяли позицію «Алмаз», де раніше був опорний пункт противника під Авдіївкою, утримували її під шквальним вогнем і відбивали атаки до підходу основних сил 1-го механізованого батальйону.
- Андрій Верхогляд отримав поранення, лікувався і повернувся на фронт.
- За бої під Авдіївкою військовослужбовці 72-ї бригади отримали високі державні нагороди. Тоді, ще 21-річний Андрій Верхогляд і 23-річний Василь Тарасюк були призначені командирами рот 1-го механізованого батальйону 72-ї ОМБр.
- 23 червня 2022 року у віці 27 років майор Верхогляд загинув у бою з російськими окупантами.
Про загибель Андрія Верхогляда повідомили у на сторінці 72-ї бригади імені Чорних запорожців у фейсбуці.
«Із сумом та жалем повідомляємо про загибель у бою з рашистською сволотою нашого побратима, командира батальйону, майора Андрія Верхогляда.
Шляхетність та рішучість, сміливість та безмежна, неймовірна життєрадісність. Один з найкращих командирів, гордість бригади. Неможливо уявити Андрія за завісою земного життя.
Серця нашої родини сповнені жалоби та люті. Торувати дальший шлях ми надалі будемо разом. Із тобою. Тільки ти тепер тримаєш над нами небо. Вічна слава! Вічна пам’ять!», – написали побратими Андрія Верхогляда.
«Він більш як втричі молодший за мене. Мій захисник, мій друг майор Андрій Верхогляд загинув», – пише народна артистка України Ада Роговцева.
«Я вірю, що ти поруч - усміхнений, спокійний і зібраний, як завжди. Я не вірю, що тепер нас розділяє всесвіт, і що я не почую твій голос в телефоні. Всю цю страшну ніч я перечитував наші переписки і роздивлявся фотографії - на них ми чомусь завжди веселі... Я згадую ту нашу першу зустріч в Авдіївці, згадую, скільки всього ми пережили – наче за плечима не роки, а століття міцної, справжньої дружби. Я знаю всі твої вчинки, знаю як ти беріг людей, знаю, як щодня наближав Україну до перемоги. Людина – усмішка, людина – порядність, людина – герой», – написав на своїй сторінці у фейсбуці друг Андрія Верхогляда журналіст Володимир Рунець.
«Посмішка юнака і очі зрілого чоловіка. У свої 23 роки командир 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 72-ї бригади імені Чорних запорожців Андрій Верхогляд має досвід керування підрозділом в умовах війни. Він знає, що таке втрачати побратимів і сам носить у своєму тілі осколки. Він називає справу, якій служить, «роботою». Радіо Свобода записало інтерв’ю із старшим лейтенантом, народним Героєм України, лицарем ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Андрієм Верхоглядом під час його відпустки», – так починається текст інтерв'ю, записаного Радіо Свобода із Андрієм Верхоглядом, тоді ще старшим лейтенантом у 2018 році.
«Пояснити чому я це роблю? Спробую. От, приміром, живеш ти в квартирі, а до тебе приходить якийсь тип і і каже, що твоя кухня чи вітальня «не твоя», і він там буде жити. То що робити: зібрати речі і піти, чи цього типа примусити залишити твоє житло? Я б викинув цього мужика. Тож не треба розказувати ні про «фашистів», ні про русофобію – це наше і все. Це ви забрали Крим і влаштували тут оце все. Тож спочатку все своє треба повернути, а тоді вже братися за ремонт» ( із інтерв'ю від 2018 року)
