Доступність посилання

ТОП новини
15 грудня 2019, Київ 23:17

Макрон хоче вести «стратегічний діалог» з Росією і зупинити розширення ЄС


Президент Франції Емманюель Макрон тисне руку президенту Росії Володимиру Путіну під час літньої зустрічі у Форт де Брегансон, 19 серпня 2019 року

Суворий діагноз президента Франції Емманюеля Макрона про «смерть мозку» трансатлантичного військового альянсу НАТО захопив заголовки новин минулого тижня, але його погляди щодо Росії та розширення Європейського Союзу можуть мати набагато більший вплив у довготривалій перспективі, пише агентство Reuters.

Відверта розмова Макрона (у 8 тисяч слів) з виданням The Economist підштовхнула Берлін, Брюссель та інші європейські столиці переглянути цінності. Москва ж навпаки високо оцінила цей дискурс, аналітики ж, ретельно проаналізувавши деталі, побачили в ньому заклик до Європи намітити новий радикальний курс.

Основний аргумент обертається навколо питання безпеки та оборони. Макрон вважає, що Європа повинна посилити свою спроможність та готовність діяти, тому що не може вічно покладатися на непередбачувані Сполучені Штати, оскільки в рамках НАТО їй перешкоджають дії в односторонньому порядку, такі, наприклад, як військова операція Туреччини у Сирії.

Європа повинна стати самостійною з погляду військової стратегії та спроможності
Емманюель Макрон


Так він дійшов до двох головних висновків: Європа з посиленою обороноздатністю та зміцненим суверенітетом може створити кращу противагу Сполученим Штатам і Китаю. До того ж, Європа повинна переглянути свої стратегічні партнерські стосунки, в тому числі з Росією.

І якщо Європейський Союз має захищати те, чого він досягнув протягом десятиліть, поширювати свій вплив у світі та будувати співтовариство націй, а не просто ринок, у цьому випадку йому потрібно консолідувати свої досягнення та переглянути свою політику розширення.

«Європа повинна стати самостійною з погляду військової стратегії та спроможності», – заявив Макрон, пояснюючи свій перший висновок, який він робить посилаючись на недоліки НАТО.

«По-друге, нам потрібно відновити стратегічний діалог з Росією, без наївності, хоча для цього знадобиться певний час».

«Оскільки все це свідчить про те, що нам потрібно повернути собі нашу політику сусідства, ми не можемо дозволити, щоб нею керували сторонні особи, які не поділяють з нами спільні інтереси».

Що стосується Росії, Макрон детально вивчив проблеми, з якими стикнувся президент Володимир Путін, та наголосив, що для відновлення стосунків може знадобитися 10 років і діяти потрібно обережно. Але такий підхід не знайшов відгуку у президента Європейської Ради Дональда Туска, який невдовзі піде у відставку.

Під час свого виступу у Коледжі Європи у середу колишній прем'єр-міністр Польщі відхилив ідеї французького лідера, назвавши Росію «агресивною», і такою, що прагне підірвати Європу.

«Росія – це не наш «стратегічний партнер», а наша «стратегічна проблема», – сказав Туск, який давно говорить про загрозу, яку відчувають багато поляків з боку свого колишнього радянського володаря.

«Президент Макрон каже, що він поділяє погляди на цю тему (прем'єр-міністра Угорщини) Віктора Орбана, і що він сподівається, що пан Орбан допоможе переконати поляків змінити свою позицію щодо Росії. Можливо, але не мене, Емманюелю».

Французсько-німецький напрямок

Нова Європейська комісія на чолі з колишньою міністром оборони Німеччини Урсулою фон дер Ляйен обіцяє мати більш «геополітичний» характер і застосувати інший підхід.

Можливо, настав час, коли Франція та Німеччина зрозуміли, наскільки вони погоджуються один з одним
Улріке Франке


Німецькі аналітики зазначають, що поки погляди Макрона на НАТО та Росію виглядають радикальними, вони багато в чому збігаються з думками, які висловлювала Аннеґрет Крамп-Карренбауер, найбільш ймовірна наступниця канцлера Ангели Меркель.


«Можливо, настав час, коли Франція та Німеччина зрозуміли, наскільки вони погоджуються один з одним», – написала Ульріке Франке, представниця Європейської ради з питань міжнародних відносин, порівнюючи нещодавню промову Крамп-Карренбауер з коментарями Макрона.

Однак у заклику Макрона призупинити розширення ЄС та відновити співпрацю з Росією деякі аналітики бачать приховані припущення.

Минулого місяця президент Франції зайняв безкомпромісну позицію на саміті ЄС і виступив проти відкриття переговорів щодо приєднання Албанії, Північної Македонії та двох з шести країн Західних Балкан, які прагнуть вступу до ЄС.

Зачиняючи перед ними двері, на думку критиків, Макрон опосередковано поступається Росії, яка вже втягнула Сербію в торговельну угоду зі своїм Євразійським економічним союзом і тиснула на інших в регіоні, аби вони теж до неї приєднатися.

Критики побоюються долі, яка спіткала Україну, яка у 2014 році підписала угоду про асоціацію з ЄС, а потім Москва захопила Крим, окупувала Східну Україну та розпочала тривалу війну, в яку Європа не хоче бути втягнутою.

«Російське питання й надалі розділяє Європу», – написав у Twitter Ульріх Шпек, зовнішньополітичний аналітик Німецького фонду Маршалла. Він засуджує тиск Макрона щодо зміни стратегії.


«Європа мала угоду, яка була досягнута великими зусиллями, головним чином, завдяки Меркель та (колишньому лідеру США) Обамі після нападу Росії на Україну. Розпочинати цю дискусію без чіткої стратегії та без підтримки основних гравців неконструктивно», – пише Шпек.

Колишній посол Франції у Вашингтоні Жерар Аро зазначає, що ідея розширення ЄС є непопулярною у Франції, і визнає, що кордони між Росією та Європою не зникли.

«Основне питання: чи задовольниться Путін Україною як буферною державою між Росією та ЄС і НАТО, чи він все ж таки хоче її мати як державу-сателіт?», – запитує він у Twitter.


Відповідь на це питання, ймовірно, залежить від уявлення Макрона про майбутнє Європи.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG