Доступність посилання

ТОП новини
21 Жовтень 2019, Київ 12:41

Спогади про історика Марка фон Гаґена. Він добре знав Україну і вільно володів українською мовою


Американський історик-україніст Марк фон Гаґен

15 вересня у штаті Аризона у США після важкої тривалої хвороби у віці 65 років відійшов у вічність історик-україніст Марк фон Гаґен. Один з перших україністів неукраїнського походження зробив багато як історик і як громадський діяч. Професор фон Гаґен був ученим, який досліджував історію України, Радянського Союзу, Євразії, але у важкі хвилини він був і неупередженим голосом, що став на захист українців, зокрема під час Помаранчевої революції, коли він очолював Міжнародну асоціацію україністів.

Значну увагу у своїх дослідженням Марк фон Гаґен приділяв питанням імперії, колоніалізму і подоланню його спадщини, входив до видавничої ради журналів Ab Imperio та «Критика». Він не боявся починати дискусію і ставити провокативні питання. Одна з найвідоміших його статей має назву «Чи Україна має історію?»

Шлях до україністики народженого у Цициннаті у штаті Огайо Марка фон Гаґена, без жодної краплини української крові, був непростим. Післявоєнна атмосфера і батько – відставний солдат американської армії, який познайомився зі своєю майбутньою дружиною під час війни у Відні, вплинули на його інтерес до воєнної історії.

У тій чи іншій формі війна залишалися центром його наукових інтересів. Перша світова, революція в Росії, дослідження про Червону армію привели його нарешті до історії України. Перебування в Колумбійському університеті, де було багато українців, привело його до розуміння, що Радянський Союз – це не лише Росія, а для того, щоб зрозуміти історію цієї території, треба подивитися на неї з різних точок зору – крім російської та української, з польської, з німецької. Всіма цими мовами Марк фон Гаґен володів вільно.

Протягом 24 років він викладав у Колумбійському університеті, очолював факультет історії та Інститут Гаррімана, академічний центр з дослідження СРСР, а згодом Росії, Євразії та Східної Європи.

Русоцентризм тоді підвів істориків, які не розуміли національних питань, для них розвал Радянського Союзу був великою несподіванкою
Франк Сисин

«На початку 1990-х років було дуже небагато сов’єтологів, а потім русистів, які знали б інші мови, а Марк мав диплом з Університету Індіани зі славістики, він знав польську мову. Це давало йому можливість дивитися на історію регіону з різних кутів зору, крізь призму національних концепцій, недоступних для русистів, які не володіли цими мовами.

Русоцентризм тоді підвів істориків, які не розуміли національних питань, для них розвал Радянського Союзу був великою несподіванкою», – згадує колега-історик Франк Сисин із Центру досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Університету Альберти, що в Едмонтоні.

Зусиллями тодішнього голови Інституту Гаррісона Річарда Еріксона і професора Олександра Мотиля, та за фінансової підтримки канадського філантропа Петра Яцика було засновано українську інституцію в Колумбії, яка стала другою за значимістю після Гарварда. Це означало, що різні вчені, які так чи інакше працювали над різними темами в україністиці, мали спільну інституційну базу.

За словами Франка Сисина, Марк фон Гаґен був одним із перших неукраїнців за походженням, хто взявся досліджувати модерну українську історію.

«Раніше були неукраїнці – поляки, чи євреї, яких науковий інтерес приводив до українських питань. Але модерну історію вивчати було важко – доступу до радянських архівів не було, тому цей час більше належав політологам. Марк же ж поїхав працювати у щойно відкриті архіви. Також йому дуже допомогли знання мов, зв’язки з німецькими істориками, навіть саме його походження – його австрійська матір, знання австро-угорської історії, які приходили з дому – все це давало йому зовсім іншу перспективу погляду на історію цієї частини світу та України», – пояснює Франк Сисин.

Одне з останніх фото Марка фон Гаґена з колегами і друзями. Перший ліворуч – журналіст Богдан Нагайло, третій в першому ряду – Франк Сисин, п’ятий – гарвардський історик Сергій Плохій, за ним – Марк фон Гаґен.

Я витратив багато часу, щоб стати дружнім до України, щоб могти бачити українську перспективу, краще за істориків Росії. Цей процес я назвав внутрішньою деколонізацією
Марк фон Гаґен

Як історик Марк фон Гаґен пройшов значну особисту еволюцію поглядів, щоб побачити, якими були стосунки українців і росіян.

«Спершу я не розцінював Радянський Союз як імперію, а Росію розумів як національну державу в становленні. Мені довелося опрацювати багато ліберально-кадетської державоцентристської історіографії, витратити багато часу й енергії, щоб стати дружнім до Росії і зрозуміти її. Але я також витратив багато часу, щоб стати дружнім до України, щоб могти бачити українську перспективу краще, за інших істориків Росії. Цей процес я назвав внутрішньою деколонізацією. Мої зусилля були спрямовання на те, щоб побачити в Росії імперію, яка постійно намагається замаскуватися – видати себе за щось краще, чим вона насправді не є», – сказав Марк фон Гаґен в інтерв’ю українському історику Ярославу Грицаку.

Марк фон Гаґен, який очолив Інститут Гаррімана, багато зробив для того, щоб в Колумбійському університеті розширювалася україністика – викладання мови, літератури, історії.

Його академічні зусилля зрозуміти обидві сторони зробили його чесним арбітром у діалозі, який історики тоді намагалися розпочати між українцями і росіянами. За словами Марка фон Гаґена, вони мріяли вийти на спільний погляд на українську і російську історію.

Надія була створити нову модель діалогу, стосунків між істориками, що займалися українською і російською історією
Франк Сисин

«Ми тоді разом з Марком фон Гаґеном, Зеноном Когутом, директором Канадського інституту україністики, швейцарським істориком Андреасом Каппелером, який працював у Німеччині, організували у 1994–1995 роках серію конференцій під назвою «Російсько-українська зустріч». Надія була створити нову модель діалогу, стосунків між істориками, що займалися українською і російською історією. Проблема була у тому, що українські історики, навіть ті, що займалися польськими зв’язками, все одно мали знати історію Росії. А історики-русисти не мали можливості подивитися на історію регіону через призму України, особливо в модерні часи. Фінансував цю роботу німецький Фонд Гумбольдта та ґранти, які здобув Марк фон Гаґен. Ми почали розмову з 17-го століття і завершили сучасністю. Останній том з виданими працями мав чудову передмову від Марка фон Гаґена, а привітання цим зусиллям надійшли і увійшли у видання від Сергія Лаврова і Анатолія Зленка, які в той час представляли свої країни в ООН», – розповідає Франк Сисин.

Розвинутися цьому діалогу у повноцінний перегляд стосунків між двома народами не дали тоді політичні події в Росії, але Марк фон Гаґен продовжував співпрацювати з істориками обох країн, називав себе «русофілом» і «українофілом» одночасно.

Під час Помаранчевої революції в Києві Марк фон Гаґен був головою Міжнародної організації україністів. У 2005 році він провів конгрес Міжнародної асоціації україністів у Донецьку. Тоді до нього зверталися за інтерв’ю, він писав статті, і його експертиза в українському питанні не викликала сумнівів. «Також сприйняттю його як неупередженого спостерігача допомогло те, що він не мав українського прізвища», – додає Франк Сисин.

Марк фон Гаґен відкинув упередження, які мали раніше науковці перед емігрантськими організаціями і побачив у цих інституціях величезний ресурс
Франк Сисин

З іншого боку, Марк фон Гаґен налагодив співпрацю між науковим центром Колумбійського університету і українськими інституціями в Нью-Йорку. «Українська вільна академія наук, Наукове товариство Шевченка з його архівами, прекрасний Український музей в Нью-Йорку – Марк фон Гаґен відкинув упередження, які мали раніше науковці перед емігрантськими організаціями і побачив у цих інституціях величезний ресурс», – наголошує Франк Сисин.

Українську діаспору він підкупив своїм прекрасним знанням української мови, своїми винятковими людськими якостями – добротою і чесністю, пригадує Сисин.

Неупередженим, але небайдужим ученим Марк фон Гаґен показав себе, коли до нього звернулася газета New York Times, коли до неї почали надходити численні вимоги від українців по всьому світу, щоб вони перестали вшановувати свого московського кореспондента і сталінського апологета Волтера Дюранті.

Газета замовила незалежне дослідження професору Колумбійського університету, щоб той дав свою оцінку діям Дюранті, який знав про масове вбивство українців через Голодомор, але далі писав панегірики Сталіну і за це отримав Пуліцерівську премію. Висновок Марка фон Гаґена був однозначним – Дюранті потрібно позбавити премії посмертно. «Її потрібно забрати – це для більшої честі та слави самої New York Times», – сказав він. Дюранті був «ганьбою в історії» газети – так звучав вердикт вченого.

«Україна зараз захищається. А доля Європи вирішується в Києві, так само як і доля Америки»

Після анексії Криму і початку збройного конфлікту на Донбасі фон Гаґен виступав із різкою критикою зовнішньої політики Росії. У листопаді 2015 року історик назвав Володимира Путіна «людиною без особливих моральних орієнтирів». На його думку, європейці та американці не усвідомлювали цілком загрозу Росії. Америка і Європа «не розуміють і не хочуть розуміти Україну», вважав він. Особливо його непокоїла Німеччина, яка з набуттям Україною незалежності тільки-но відкривала для себе її як незалежну державу, з власною історією, мовою і культурою, і в Берліні досі було забагато «русланд-ферштеєрів», людей, які хотіли з усіх сил зрозуміти Росію, не помічаючи існування України та її інтересів.

«Переконаний, Україна зараз захищається. А доля Європи вирішується в Києві, так само як і доля Америки і всього вільного світу», – сказав історик у цитованому вже інтерв’ю. Одним зі своїх завдань історик бачив у тому, щоб «інформувати європейців і американців про те, що таке Україна, чим вона відрізняється від Росії, і чому до неї треба ставитися по-іншому, ніж до Росії».

Останні роки Марк фон Гаґен викладав в Університеті Аризони, звідки і пішов на пенсію у червні 2019 року.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG