Доступність посилання

ТОП новини
30 березня 2020, Київ 10:21

Чи готова медична система України до спалаху коронавірусу? Сім історій медиків


Медики у захисних костюмах біля Олександрівської клінічної лікарні у Києві

25 березня по всій території України ввели надзвичайну ситуацію, аби запобігти поширенню коронавірусу. Карантинні заходи подовжили ще на місяць. Усе це необхідно, аби система охорони здоров’я України витримала навантаження, які можливі на піку епідемії. А з цим можуть виникнути проблеми –​ кажуть і лікарі, і вірусологи, і сам президент Володимир Зеленський.

У неділю в Україну мали прибути нові експрес-тести, тести для лабораторної діагностики, дезінфікатори та маски. Однак, поки кількості засобів, які наводять в Офісі президента, Міністерстві охорони здоров’я та на місцях різняться. Ми зв’язалися із сімома медичними працівниками з різних регіонів, аби дізнатися, чи готові медичні заклади боротися з новим вірусом.

«Готові жити в лікарні»

Роман Лиманський, головний лікар міської лікарні міста Южне Одеської області

Порт Южний
Порт Южний

У місті Южне Одеської області поки випадків інфікування коронавірусом немає, але міська лікарня на цей момент до епідемії не готова. Засобами індивідуального захисту медпрацівники не забезпечені. Це просто трагедія, це крах. І це стосується не лише нашої лікарні. Це в усіх медичних закладах.

Міська рада нам виділила 2 мільйони гривень, щоб закупити маски, захисні костюми та інші необхідні засоби, але вже немає де купити: немає цих масок, ні захисних костюмів, нічого немає.

В нас є місто-побратим у Китаї, і ми звернулись до них за допомогою
Роман Лиманський

Згідно із протоколом, міська лікарня буде змушена перетворитися на інфекційний шпиталь тільки у випадку, якщо у місті буде зафіксовано більше п’яти випадків інфікування. Тож поки є час, аби знайти необхідні засоби захисту.

Нас поки що Бог милував, ми помаленьку закуповуємо: в нас є наше місто-побратим (Юецин та Панчжоу – ред.) у Китаї, і ми звернулись до них за допомогою. Може, нам допоможуть.

В іншому лікарня готується до епідемії, як може: постійно проводимо навчання і готуємось ночувати у лікарні за необхідності. Людина пізнається у біді. Я дуже задоволений, що співробітники готові жити у лікарні, якщо ми перетворимось на шпиталь.

«Бригада відмовилася їхати на виклик через відсутність засобів індивідуальної безпеки»

Ігор Коверзнев, лікар Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва

Засобів індивідуального захисту справді катастрофічно мало. Бувають такі дні, що наша підстанція заступає взагалі без спецзасобів у наявності і тому не може виконувати виклики до людей з підозрою на коронавірусну інфекцію.

Адміністрація повідомила, що станом на зараз йде закупівля спецзасобів. Маємо надію, що вона колись завершиться.

Були вже прецеденти, коли бригада відмовилася їхати на виклик через відсутність засобів індивідуальної безпеки. Має бути костюм, респіратор, непроникні окуляри. А всього цього немає. Частково окуляри нам вже передали волонтери. З респіраторами трішки легше. Вони поки є в наявності, але ми продовжуємо шукати, продовжуємо підключати волонтерські організації.

Завдяки війні ми вже навчилися працювати самостійно
Ігор Коверзнев

Банальна нестача засобів існує навіть на ринку. Тут не питання в тому, що адміністрація не хоче їх видавати. Просто через складнощі тендерного процесу їх важко знайти. Навіть якщо промоніторити ринок і звернутися до виробника напряму, то всі кажуть, що «склади пусті, чекайте».

Є підприємства, які вже перепрофілювалися повністю на пошив захисних костюмів, є відомі українські дизайнери, нехай це не дивує, які теж їх активно шиють
Ігор Коверзнев

Завжди сміюся (це грубий жарт, звичайно), що завдяки війні ми вже навчилися працювати самостійно, без залучення керівництва до цього. Є підприємства, які вже перепрофілювалися повністю на пошив захисних костюмів, є відомі українські дизайнери, нехай це не дивує, які теж їх активно шиють. Я з ними особисто контактував, до кінця тижня вже має бути готова перша партія, яку я завезу для своїх працівників.

Ще складність у тому, що багато працівників живуть за містом. Для них найбільша проблема – це як дістатися на роботу. По Києву пересування ще нормальне, а тим хто живе в Ірпені, Бучі, Фастові, на жаль, сполучення немає. Зовсім не забезпечена логістика.

«Деякі медики вже звільняються, бо не хочуть брати участь у такій «волонтерській діяльності»

Медсестра з Центру легеневого здоров'я, Львів

Медики працюють у відділені міської лікарні після того, як його переобладнали для можливого прийому дюдей, які захворіли на коронавірус, Львів, 23 березня 2020 року
Медики працюють у відділені міської лікарні після того, як його переобладнали для можливого прийому дюдей, які захворіли на коронавірус, Львів, 23 березня 2020 року

Спершу пацієнтів із COVID-19 мають поміщати у Львівській інфекційній лікарні, потім на черзі наш Центр легеневого здоров'я. Принаймні, це попередня інформація.

Ніхто навіть не хоче цієї доплати у 200%, яку обіцяли
Медсестра

Захисних костюмів у нас немає, тест-систем теж поки немає. Нам видали лише тоненькі одноразові халати. Респіратори у нас є, але ми не знаємо, чи достатній там рівень захисту. Деякі медики вже звільняються, бо не хочуть брати участь у такій «волонтерській діяльності», всі хвилюються, бо мають сім'ї. Ніхто навіть не хоче цієї доплати у 200%, яку обіцяли.

Нам сказали, що медики, які працюватимуть з хворими на COVID-19, житимуть в лікарні і не зможуть їздити додому
Медсестра

Керівництво казало, що поки звільнятися за бажанням можна, а коли надійдуть хворі, то вже ні, не можна буде брати ні відпустки, ні лікарняного. Нам сказали, що медики, які працюватимуть з хворими на COVID-19, житимуть в лікарні і не зможуть їздити додому.

В нас шестиповерхова лікарня, на третій поверх вже зносять ліжка для бригад медиків, які працюватимуть з людьми з коронавірусною інфекцією.

Ми не можемо доїжджати на роботу нормально. Деякі колеги, які живуть за містом, йдуть по 10 кілометрів пішки до львівської траси, щоб там зловити якусь машину.

«Ми поки забезпечені, але що буде далі – невідомо»

Ірина Клебан, завідувачка амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Кіцманському районі Чернівецької області, сімейна лікарка

У нашій амбулаторії випадків інфікування поки не було, а отже, ми готуємось до можливого напливу пацієнтів. Поки засобів індивідуального захисту вистачає, але що буде далі – спрогнозувати важко.

Настрій в лікарні не дуже, скажімо так. Так само переживаємо за своє здоров’я. Оптимізму мало.

Ми призупинили профілактичні обстеження диспансерних хворих та хворих без загострень. Зробили окремий контрольний пункт, на якому чергують дві медсестри, які вимірюють температуру пацієнтам, контролюють, аби всі носили маски.

Поки що ми не перевантажені, поки в режимі готовності, і на телефонному зв’язку з усіма пацієнтами, які нас обрали. Це буває по 2-3 дзвінки одночасно. Але ми завжди на зв’язку – 24/7.

У випадку підозри на коронавірус зробити тест у Кіцмані неможливо. Тестів не те, що не вистачає, їх просто немає
Ірина Клебан

У випадку підозри на коронавірус зробити тест у Кіцмані неможливо. Тестів не те, що не вистачає, їх просто немає. Обіцяють, що, може, найближчим часом все ж таки вони з’являться.

Про можливі випадки інфікування коронавірусом ми рекомендуємо повідомляти сімейним лікарям телефоном. Тоді лікар у спеціальному захисному костюмі їде на виклик і забирає мазки, щоб потім відправити їх в обласну лікарню для проведення лабораторного тесту.

Якщо є підозра, що людина потенційно може бути носієм або хворим на коронавірус, то в нас є приміщення, яке має окремий вхід. Там ми вже можемо її ізолювати і обстежити, а потім дезінфікувати це приміщення.

Якщо інфікованих ставатиме більше, амбулаторія може виявитись неспроможною надати допомогу всім. Боюся, що може нам не вистачити засобів індивідуального захисту для лікарів. Боюся, що якщо будуть контакти, може просто медичних працівників не вистачити.

Багато хто приховує, що приїхали з-за кордону, особливо з Італії. Приїхало багато заробітчан, багато з них поставились до епідемії легковажно: контактують, спілкуються, ведуть повноцінне життя.

Багато людей відмовляються від госпіталізації, знаючи про ті умови ізоляції, які на них чекають
Ірина Клебан


Але ми намагаємось пильнувати за тими, хто прибув з-за кордону. Кожен лікар має в себе списки, кожен фельдшер на пункті пропуску має ці списки, ми періодично продзвонюємо їх, зв’язуємось з пацієнтами, попереджаємо, що при зміні стану одразу треба телефонувати сімейному лікарю.

Багато людей відмовляються від госпіталізації, знаючи про ті умови ізоляції, які на них чекають. Що робити у таких випадках – ми до кінця не розуміємо, адже в протоколах від МОЗ таких алгоритмів не прописали. Дуже багато складних ситуацій, які доводиться вирішувати на місці, і саме сімейному лікарю.

«Коронавірус – це медичне питання, значить медики мають бути в пріоритеті»

Наталія Васьковська, лікарка-бактеріолог, Київська міська лікарня №4, лабораторія ПЛР

Наша лікарня чергова з прийому пацієнтів з підозрою на коронавірусну інфекцію. А я працюю в лабораторії ПЛР, де роблять тести на грип та коронавірус.

Поки що в нашій лабораторії є весь необхідний захист і завжди був. У нас дуже суворі правила, ми працюємо лише за стандартами і навіть в бокси не можемо заходити.

Поки що в нашій лабораторії є весь необхідний захист
Наталія Васьковська

Однак проблеми є з тим, як дістатися до роботи. Я добираюсь 119 маршрутом. Я думала, якщо в мене є спеціальний пропуск і я медичний працівник, то з цим питань не буде. Але виявилося інакше. Проблема в тому, що я не сідаю в автобус на кінцевій зупинці, а посередині маршруту. А саме на кінцевій заходить 10 людей і все, потім автобус їде без зупинок.

Я просила мене впустити, казала, що медик і мені потрібно до лікарні, але у відповідь почула – «всім треба»
Наталія Васьковська

Напередодні повз мене так проїхало три автобуси, я була змушена їхати на кінцеву, вистояти чергу в автобус і лише тоді змогла приїхати на роботу. Я просила мене впустити, казала, що медик і мені потрібно до лікарні, але у відповідь почула – «всім треба».

На зворотному шляху таке ж. Простояла на зупинці годину. Перед одним автобусом вже ледь на дорогу не вискочила і водій зупинився. Дозволили мені поїхати.

Можливо, для медпрацівників треба розробити спеціальні розпізнавальні знаки, щоб їх могли брати в автобус 11-им чи 12-им. Коронавірус – це взагалі медичне питання, значить медики мають бути в пріоритеті. Це просто неповага якась. Мені не треба замовляти таксі, я можу добратися автобусами, головне щоб вони зупинялися.

«Самі себе бережемо»

Оксана Притуляк, лікар-пульмонолог, Чернівецька обласна клінічна лікарня.

Медики в інфекційному відділенні мають нормальний захист, в пульмонологічному – відносно. Дещо ми змогли закупити своїми силами, дещо в дефіциті, дещо закуповують для нас.

Поки що багато хворих немає, ми готуємося до цього. Не скажу, що ми забезпечені на 100%, але поки цього достатньо.

Люди можуть просто боятися все розповідати, а ти ніколи не знаєш з ким контактуєш
Оксана Притуляк

Ні ми, ні наше керівництво не були готові до такої ситуації. Спеціального інструктажу від МОЗ не було. Але лікарі самі читають багато матеріалів, радяться з колегами з-за кордону, виробляють тактику ведення пацієнтів. Ми навіть створили спільноту у вайбері, де кидаємо різні матеріали, читаємо, обговорюємо, вибираємо золоту середину, щоб допомогти і людям, і собі.

Ще існує соціальний фактор. Повірте, не завжди люди розповідають про свій епіданамнез, про те, чи були вони за кордоном, чи спілкувалися з хворими. Ви бачите, як ставляться до тих, хто приїжджає з-за кордону? Люди можуть просто боятися все розповідати, а ти ніколи не знаєш з ким контактуєш.

В обласній лікарні працюють справжні професіонали. Я знаю тих лікарів, які ризикували своїм життям і здоров'ям своїх близьких. Усі переживають як тільки добратися на роботу і ніхто не каже «я не піду». Вони їдуть щодня на роботу і виконують свій професійний обов'язок. Я щаслива, що працюю з такими людьми. При цьому самі вони не скаржаться. Знаю медпрацівників, які відправляють своїх дітей до батьків, щоб не контактувати з близькими. Ось так самі себе бережемо.

«Поки не пахне смаженим – ми не нервуємо»

Співробітник інфекційної лікарні у Дніпрі

Дніпро в умовах карантину, 19 березня 2020 року
Дніпро в умовах карантину, 19 березня 2020 року

У Дніпрі спецзасобів поки вистачає. Навантаження зросло: наприклад, перевіряли трупу Оперного театру, які повернулись з-за кордону, але підозра на коронавірус не підтвердилась.

Інфекційна лікарня з понеділка, 23 березня, припиняє приймати хворих з усіма інфекціями, окрім коронавірусу.

Атмосфера поки спокійна, адже поки що в Дніпрі лабораторно підтверджено лише два випадки інфікування. Поки не пахне смаженим, ми не нервуємо.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG