Доступність посилання

Україна змінює правила війни. Росія шукає захист від middle strike

Український дрон атакує російські військові вантажівки біля Мангуша під окупованим Маріуполем, травень 2026 року
Український дрон атакує російські військові вантажівки біля Мангуша під окупованим Маріуполем, травень 2026 року

Українські дрони, що кружляють над Донецьком, Луганськом і навіть досягають окупованої ділянки українсько-російського кордону – стали буденністю протягом останніх місяців.

Масові удари по російському логістичному транспорту в оперативній глибині, з одного боку, дали Силам оборони України нову можливість опосередковано впливати на лінію фронту – через дефіцит пального чи боєприпасів інтенсивність бойових дій може знизитись.

З іншого – зросло занепокоєння серед російської провоєнної спільноти, яка вбачає в українській кампанії ударів на середню дальність глобальні ризики для перебігу війни з боку Росії. Що кажуть про кампанію middle strike з українського і російського боку? Про це читайте далі в публікації проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії.

«Демонстрація наших можливостей»

Ще недавно доволі жваві траси на окупованих територіях зараз часом залишаються зовсім пустими. Цьому дивуються місцеві жителі і викладають відео без автомобільного руху в мережу.

Ці логістичні маршрути – саме так оцінюють такі траси військові – це район інтересу. Траси, кільцеві дороги довкола великих міських агломерацій, шляхи, що ведуть до кордону – на це, з-поміж інших підрозділів Сил оборони України, націлений 3-й армійський корпус, кажуть бійці батальйону безпілотних систем 3-ї ОШБр.

Тому вони шукають цілі у Донецьку, Луганську та їхніх околицях. Навіть долітали до КПП «Ізварине» – це кордон окупованої Луганщини із Росією.

«Стосовно «Ізвариного» це, звичайно, і демонстрація наших можливостей – що ми можемо дістати до будь-якої точки , яку нам визначить керівництво нашого корпусу. І чи будемо ми з’являтися ще на «Ізвариному» чи на інших ділянках кордону – це все залежить від того, які накази будуть визначені для нашого підрозділу від нашого керівництва», – констатує командир взводу ударних БпЛА із позивним «Схід».

Його звати Олександр Іванцов – у 2022-му він прилетів до Маріуполя на гелікоптері: на той момент місто вже було оточене. Після завершення оборони «Азовсталі» відмовився йти в полон і самотужки вибрався з окупованої території. Тепер він працює з «мідл-страйком» і технології дали йому можливість знову поглянути на рідне місто – Луганськ.

«Схід» спочатку прилетів в оточений Маріуполь, а потім самостійно вибрався через окуповану територію, уникнувши російського полону
«Схід» спочатку прилетів в оточений Маріуполь, а потім самостійно вибрався через окуповану територію, уникнувши російського полону

«У нашому взводі є багато вихідців із Луганська і Луганської області. І для нас це було принциповим завданням . Звичайно, було досить приємно опинитися і політати навіть над своїм будинком. І виконати при цьому бойове завдання, яке нам поставили – ми вразили кілька автівок безпосередньо в місті, а також на околицях і на трасі Луганськ – Ізварине», – розповідає «Схід».

Один із тих, хто виконував завдання над Луганськом – боєць із позивним «Рікі». Каже, переймався, чи не заблукає над щільно забудованим окупованим містом. Але побратими-луганчани допомогли впоратися із орієнтуванням на місцевості – вони досі впізнають рідні краї.

На сьогоднішній день вже маємо можливість закривати і 200 км
«Схід»

« Перше ураження – це ми якраз літали в Луганську область . І там знайшли техніку, яка їхала з-під Стаханова – ми пролетіли перший раз – [російські військові] стояли на перехресті. Вони злякались, зупинились. Ми зробили коло, зайшли на ураження. Було дуже приємно бачити, як вони злякано тікають від автомобіля – не розуміють, що це за літак, що він може зробити з ними, з їхньою технікою, намагаються збити, не розуміючи, що вже їхній автомобіль захоплений як ціль і результат вже визначений», – ділиться «Рікі».

Бійці 3-ї ОШБр прямо не називають ударні БпЛА, які використовують для ударних місій, але у відеоматеріалах підрозділу фігурує щонайменше два види БпЛА – «Дартс», який є у рекрутинговому ролику підрозділу, а також Hornet – саме інтерфейс цього БпЛА можна розпізнати у відео з ураженнями цілей на окупованій Росією території.

« У нас є різноманіття у виробах – ми використовуємо не один, щоб діставати на ці відстані. І всі вироби у нас доволі якісні з точки зору зв’язку та є достатньо впевнені системи донаведення», – розповідає «Схід».

Ударний БпЛА Hornet українська армія використовує з минулого року – за цей час він неодноразово змінювався і подешевшав
Ударний БпЛА Hornet українська армія використовує з минулого року – за цей час він неодноразово змінювався і подешевшав

Донбас Реалії знімали Hornet у використанні українських військових ще восени минулого року – тоді вони просили його не показувати і не називати. З того часу дрон змінився – це і дальність, і зв’язок, і ціна. В 3-й штурмовій підтверджують – опанували ударні дрони вже доволі давно.

«Працюємо ще з минулого року. На початку застосовували їх до 100 км від точки зльоту. На сьогоднішній день вже маємо можливість закривати і 200 км», – каже «Схід».

Водночас «Рікі» пояснює: хоч на ударному дроні є штучний інтелект і розпізнавання цілей – значну частину роботи виконує саме екіпаж. Зокрема штурман.

«Робота з самим штучним інтелектом – він не завжди може виконати свою роботу ідеально . Не завжди може зайти на ціль – враховуючи, що є купа різних дрібних, здавалося б, [факторів]: вітер, пориви вітру, зменшення і збільшення висоти. Задача штурмана – контролювати увесь цей процес. І у випадку, коли штучний інтелект не справляється – перехопити керування і гарантовано вразити ціль».

У нас зараз є вікно можливостей, думаю, до пів року
«Схід»

У соцмережах опубліковані вже десятки відео із ударами цих БпЛА – успішні ураження військової техніки, паливозаправників та вантажівок. Як і промахи та збиття. Усі вони дають розуміння масштабу кампанії. Її зусилля тяжіють доРосія побудувала трасу, яку назвала Р-280 або ж «Новоросія», яка йде з Ростова-на-Дону в РФ окупованими територіями України вздовж узбережжя Азовського моря на Маріуполь і далі на Мелітополь та Сімферополь. Це основний «сухопутний коридор» РФ зі своєї території до окупованого нею українського Криму.

Ця траса відіграє важливу роль і в забезпеченні російських угруповань військ «Восток» і «Днепр», які відповідають за наступ у південних регіонах України.
– так званий сухопутний коридор з РФ до окупованого Криму. Але цілі є на всій глибині окупованої території. Тому завдання є щодня.

«І тому у нас зараз є вікно можливостей, думаю, до пів року, коли ми маємо завдати непоправних втрат ворогу і маємо цим скористатися . Поки Міністерство оборони [України] засоби постачає в достатній кількості, але, звичайно, що хотілося б більше мати таких засобів для того, щоб більше працювати та наносити більше уражень ворогу», – каже «Схід».

Z-воєнкори: «Можемо опинитися в дуже скрутному становищі»

У російському провоєнному середовищі українська кампанія ударів асоціюється насамперед із ударними «крилами» Hornet. Їх вони ще називають «Марсіанін-2». Виробник – американська компанія Swift Beat колишнього очільника Google Еріка Шмідта.

Вартість одного борта, за оцінкою російських Z-блогерів, 5 тисяч доларів. Тобто борт вдалося зробити дійсно масовим.

«З інженерної точки зору, з конструктивної точки зору – апарат зроблено дуже добре. І там мало до чого можна причепитися. Знову ж таки – він безперервно розвивається. І видно, що з кожним поколінням він стає дедалі кращим », – пише про Hornet Сергій Товкач, автор російського провоєнного телеграм-каналу, присвяченого БпЛА.

Розібраний ударний БпЛА американського виробництва Hornet на дослідженні у російських спеціалістів
Розібраний ударний БпЛА американського виробництва Hornet на дослідженні у російських спеціалістів

З російського боку його вже неодноразово дослідили. Зокрема, один із провоєнних блогерів, Володимир Грубник, казав, що мав нагоду розібрати цей БпЛА ще 3 місяці тому.

Наразі у мережі можна знайти аналітичний бюлетень на понад 100 сторінок із докладним описом БпЛА – настільки багато проблем він створює окупантам на захоплених територіях України.

Російське дослідження ударного БпЛА Hornet
Російське дослідження ударного БпЛА Hornet

«Корисне навантаження у нього становить десь 5 кг. Тобто залежно від того, що там ще на нього навішено, відповідно регулюється й боєприпас. Боєприпас можна встановлювати різний. Але там встановлюють як фугасно-осколковий, так і термобаричний боєприпас. Досить цікаво реалізований [БпЛА]. Виходить, що зараз противник розширив зону впливу до такого рівня, що Донецька кільцева автодорога – не треба пояснювати, яке значення вона має для транспортного сполучення на цій території – вона під ударом. Траса Маріуполь – Донецьк – Маріуполь», – розповів в інтерв’ю Грубник ще наприкінці травня.

У 2019 році Володимира Грубника засудили в Україні до 8 років позбавлення волі за організацію терористичного акту в Одесі. Вже у 2020-му звільнили з-під варти під час обміну утримуваними особами з Росією. Зараз він, окрім блогерства, збирає кошти на підтримку російської армії.

Після кількох місяців українських ударів з російського боку з’являється адаптація: вони розгортають мобільні вогневі групи (МВГ) – і стаціонарні, і ті, що супроводжують конвої. Змінюють маршрути, маскують техніку, дроблять колони. Епізодично використовують турелі, а також траси прикривають FPV-перехоплювачі. Але системно до цієї загрози російська армія не була готова, каже Грубник.

«Зараз ми стикаємося з ситуацією, коли у супротивника це вже втілено в металі, пластику, мікросхемах та у готовому системному виробі, а у нас, так би мовити, ще немає готових відповідей на це. Я кажу «у нас» – я маю на увазі саму систему. Зараз ситуація має тенденцію ставати критичною. Якщо супротивнику й надалі вдаватиметься те, що він робить, і цьому не буде жодної системної протидії, то ми можемо опинитися в досить скрутному, дуже скрутному становищі. У найближчі, я б навіть сказав, місяці ».

Перехоплення ударного БпЛА Hornet, імовірно, над трасою Р-280 – так званим сухопутним коридором до Криму
Перехоплення ударного БпЛА Hornet, імовірно, над трасою Р-280 – так званим сухопутним коридором до Криму

У російському Z-середовищі загалом надзвичайно багато уваги присвячено цим українським ударам. Посили схожі – не готовність до них, відсутність єдиної системи виявлення БпЛА і відстежування їх в повітрі, як це вже давно працює в Україні. Тобто проблему визнають.

Водночас один із проросійських блогерів Atomic Cherry пише, що, на його думку, масштабування українських ударів ускладнене – через адаптацію з російського боку, а також через те, що Україна стикається з браком виробничих потужностей дронів та нестачею пілотів. Це те, що потрібно для більшого впливу на поле бою.

«Попри всі тактичні успіхи та технологічні прориви, які демонструє українська кампанія проти російської логістики, на даний момент було б, безперечно, помилкою розглядати її як щось, здатне переломити хід конфлікту. [...] Повного колапсу постачання не відбувається . Поставки тривають, хоча ритм їхнього підвезення порушений, а логістичне плече збільшилося. Це дозволяє припустити, що українська операція, ймовірно, зіткнулася з об’єктивними обмеженнями, які не дають їй перерости у повноцінний стратегічний успіх», – зазначає він.

Українські ж військові кажуть – у них достатньо і людського, і дронового ресурсу для подальшого нарощування ударів – і в питанні інтенсивності, і в глибині ураження.

Наприкінці червня, майже після 4 місяців українських ударів, з’явилася публічна реакція Міноборони РФ на кампанію українських ударів.

Очільник відомства Андрій Бєлоусов на зустрічі із російськими воєнкорами заявив: «Наразі в усіх угрупованнях створено ешелоновану систему захисту тактичних перехоплювачів. Мобільні вогневі групи, озброєні насамперед FPV-перехоплювачами . Приблизно з квітня активно впроваджується єдине інформаційне середовище для підвищення ситуаційної обізнаності».

Тобто російська армія йде шляхом, який вже пройшла Україна – створити єдину систему повітряної обстановки і загроз з повітря. На рівні мобільної вогневої групи або екіпажу БпЛА-перехоплювача це спеціальне програмне забезпечення, яке встановлюється на планшет. Ставку, знову ж таки, за зразком України, планують робити на FPV-перехоплювачі, разом із наземними групами – МВГ.

Це той елемент протидії, який дійсно може ускладнити виконання завдань в рамках української кампанії ударів середньої дальності. Втім, російській стороні необхідний значний час на розгортання системи і навчання людей. Імовірно, йдеться про кілька місяців. Але за цей час вже українські військові можуть зробити свій крок адаптації.

Форум

XS
SM
MD
LG