Сучасна молодь – це ціла генерація людей, які не вміщуються в жодні рамки. Вони не розуміють, що вони будуть робити, вони не планують своє життя далі, ніж за тиждень, у них немає сімейний цінностей. Такими їх бачить режисер Антоніо Лукіч, показавши «генерацію» фрілансерів» у своєму дебютному повнометражному фільмі «Мої думки тихі».

Як молодому режисерові вмовити зніматись в себе акторів рівня Ірми Вітовської-Ванци? Як накласти на себе руки з допомогою горохового супу? Чому купити права на музику Мадонни інколи легше, аніж на пісні українських виконавців?
На ці та інші питання Антоніо Лукіч відповів у подкасті від Радіо Свобода «Українське кіно»