Доступність посилання

ТОП новини

Закордонний комітет Сенату США схвалив подовження дії Закону про демократію в Білорусі


Законопроект пропонує низку заходів для підтримки білоруського громадянського суспільства, білоруськомовної освіти та медіа, санкції проти білоруських чиновників та громадян Росії, причетних до придушення протестів

Комітет закордонних справ Конгресу США ухвалив проєкт подовження дії Закону про демократію в Білорусі, який був внесений на розгляд Палати представників США 6 конгресменами (3 республіканці та 3 демократи), повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Тепер проєкт буде винесений на загальне голосування.

Серед ініціаторів законопроекту «Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі» – республіканець Крістофер Сміт, який був одним із ініціаторів «Акту про демократію в Білорусі» 2004 року.

Читайте також: Київ висловив Мінську офіційну незгоду з низки питань політичного характеру

Після жорстокого придушення протестів під час виборів 2010 року Сміт взяв участь у кампанії солідарності в ефірі Радіо Свобода. Він прочитав імена людей, які постраждали за демократію в Білорусі після 19 грудня 2010 року.

Якщо законопроєкт буде прийнятий, протягом 120 днів державний секретар та голова національної розвідки США повинні повідомити про загрозу суверенітету та незалежності Білорусі з боку Росії. Черговий звіт – про майно Олександра Лукашенко – повинен підготувати міністр фінансів США, державний секретар та глава розвідки протягом 90 днів.

Законопроект пропонує низку заходів для підтримки білоруського громадянського суспільства, білоруськомовної освіти та медіа. Також у ньому передбачені санкції як проти білоруських чиновників, так і проти громадян Росії, причетних до придушення післявиборчих протестів та порушень прав людини в Білорусі.

Читайте також: Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка

Для ухвалення законопроекту його мають схвалити три комітети Палати представників (комітет міжнародних відносин, фінансових послуг та юридичний), Палата представників в повному складі, Сенат та президент США.

Закон 2004 року передбачав санкції проти білоруського режиму та допомогу неурядовим організаціям і незалежним медіа, які виступають на захист демократію та прав людини.

Протести у Білорусі: коротко про головне

Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.

Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.

9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.

У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.

Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.

ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;

За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.

Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.

У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.

Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,

Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;

Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.

8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.

США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.

Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.

Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.

Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG