Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» повідомило про ситуацію на промисловому майданчику ЧАЕС після влучання російського ударного дрона 14 лютого 2025 року, наголосивши, що на даний час споруда об’єкта «Укриття» виконує свої функції відповідно до технологічного регламенту.
«Незважаючи на те, що внаслідок влучання ударного дрона… і наслідків гасіння пожежі арка Нового безпечного конфайнмента (НБК), створена з метою забезпечення локалізації радіоактивних матеріалів при втраті своєї функції локалізуючою спорудою об’єкта «Укриття», втратила властивості повної герметизації свого внутрішнього об’єму, в той же час його захисна оболонка продовжує частково виконувати ключову роль – екологічну ізоляцію зруйнованого енергоблока від навколишнього середовища», – цитує пресслужба ДСП гендиректора Сергія Тараканова.
За повідомленням, нині ведуться роботи з відновлення герметичності вказаного об’єкта, а виходу радіоактивних речовин за межі НБК не зафіксовано, «об’єкт перебуває у контрольованому стані».
«Пошкоджень несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта «Укриття», Нового безпечного конфаймента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року і наслідків гасіння пожежі не зафіксовано. За умови штатної роботи усіх систем, а також за відсутності зовнішнього впливу (фізичних пошкоджень внаслідок бойових дій або природних катаклізмів) ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі НБК наразі оцінюються як мінімальні», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні «Greenpeace Україна» у звіті, оприлюдненому напередодні 40-ї річниці аварії на ЧАЕС, попередила, що війна Росії проти України становить пряму загрозу міжнародним зусиллям із ліквідації серйозних пошкоджень Нового безпечного конфайнменту (НБК) на Чорнобильській АЕС.
«Пошкодження було спричинене атакою російського дрона у лютому 2025 року. Усередині НБК знаходяться руїни реактора №4 і саркофаг. Саркофаг підлягає якнайшвидшому демонтажу, однак через пошкодження НБК це наразі неможливо. За даними нового звіту «Greenpeace Україна», без термінового ремонту конфайнменту ризик обвалу саркофага суттєво зростає», – вказано в повідомленні організації, яка посилається на висновки Еріка Шміемана – інженера, який багато років працював на Чорнобильській АЕС і брав участь у проєктуванні й будівництві НБК.
Старший ядерний спеціаліст «Greenpeace Україна» Шон Берні вказує, що «удар російського дрона підвищив ризик обвалу саркофага ще до його безпечного демонтажу», і «цей злочин має бути покараний, включно з максимальними санкціями проти «Росатома».
Наприкінці березня 2026 року міністри закордонних справ країн «Групи семи» в Парижі обговорили масштабні зусилля з відновлення захисного укриття на Чорнобильській атомній електростанції в Україні. Вартість цих робіт оцінюється приблизно в 575 мільйонів доларів.
Центральним питанням порядку денного нині є ремонт масивного захисного купола, що закриває зруйнований реактор Чорнобильської атомної електростанції. У 2025 році в купол поцілив дрон.
Україна заявила, що удару завдав російський дрон із «фугасною боєголовкою». Кремль заперечив ці звинувачення, заявивши, що Київ нібито зробив це, щоб зірвати мирні переговори, які тривали на той час.
Пошкодження купола, хоча й фізично обмежені, мають величезні фінансові й безпекові наслідки.
Четвертий реактор Чорнобильської АЕС вибухнув 1986 року, що спричинило найгіршу ядерну катастрофу в історії світу. Купол вартістю 2,5 мільярда доларів був побудований у 2019 році, щоб запобігти подальшим витокам радіації і забезпечити подальший демонтаж залишків реактора.
Форум