Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Автопробіг із національними прапорами в Запоріжжі, 22 січня 2020 року
У Дніпрі та Запоріжжі в День Соборності відбулися кілька акцій з нагоди свята, повідомляють кореспонденти Радіо Свобода.
У Дніпрі День Соборності відзначили смолоскипною ходою. Учасники заходу зібралися увечері біля пам’ятного Хреста воякам УНР. Вони запалили смолоскипи й виконали гімн України.
Дніпряни вшанували хвилиною мовчання борців за незалежну й соборну Україну, зокрема, згадали про одного із перших загиблих під час Революції гідності земляка, українця вірменського походження Сергія Нігояна. Він загинув рівно 6 років тому – 22 січня 2014 року від кулі снайпера під час подій на Майдані.
За словами одного з організаторів заходу Олександра Вайса, місце, на якому зібрались дніпряни, – пам’ятний хрест воякам УНР – символічне.
«Наше місто є причетним до Акту Злуки. На хресті написано, що 1919 року наше місто – тоді Катеринослав – було звільнене вояками УНР та легіону українських січових стрільців, очолюваних Євгеном Коновальцем. Ми перебуваємо буквально за сто метрів від провулку, перейменованого на його честь. Саме Дніпро-Січеслав став місцем об’єднання українців зі сходу і заходу, бійців ЗУНР і УНР. Ми маємо про це пам’ятати», – сказав він.
Під синьо-жовтими й червоно-чорними прапорами учасники акції пройшли парком до мосту через Дніпро. На Монастирському острові, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, вони створили «ланцюг єдності».
У Запоріжжі на майдані Героїв Революції відбувся флешмоб, під час якого активісти з національними прапорами створили символічну живу цифру 101, адже саме стільки років виповнилося від дати підписання Акту злуки між УНР і ЗУНР. Під час флешмобу присутні співали національний гімн.
Вдень у центрі Запоріжжя також відбувся автопробіг, приурочений до Дня Соборності. Його учасники на авто, прикрашених національними прапорами, проїхалися центральним проспектом міста та фінішували на острові Хортиця. В автопробігові взяли участь близько 40 машин.
А ввечері на площі Фестивальній відбулося святкове вогняне шоу – місцеві майстри, вдягнені у вишиванки та червоні шаровари показували різноманітні трюки з вогнем під музику українських гуртів. Після завершення фаєр-шоу активісти, що організували шоу, запалили фаєри та почали скандувати «Одна єдина соборна Україна» і «З днем Соборності», вітаючи таким чином городян із Днем Соборності.
Українці повинні бути сильними, щоб стати єдиними, заявив президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до Дня Соборності. «Дорогі українці! Щоб бути сильними, треба стати єдиними. Щоб стати єдиними, треба бути сильними. Пам’ятаймо про це!» – заявив Зеленський.
Фоторепортаж: «живий ланцюг» до Дня Соборності в Києві
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
22 січня 1919 року був проголошений Акт Злуки. Це одна з найвизначніших подій доби Української революції 1917–1921 років. Ухвалення цього документа означало об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. День Соборності України – державне свято, його офіційно відзначають з 1999 року.
Взялися за руки і зв'язали Київ і Львів «живим ланцюгом»: безпрецедентна акція Соборності України у 1990 року (архівні фото)
1/24«Живий ланцюг» у столиці України, який тягнеться до Львова, а далі – до Івано-Франківська. Київ, 21 січня 1990 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/24Київ. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до незалежності
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/24Донецька делегація, яка прибула до Києва, щоб стати частиною «Живого ланцюга», котрий символізував Соборність України на шляху до відновлення Української держави
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/24Львів. Акцію «Українська хвиля» організував Народний рух України, його очолював Іван Драч, а головою виконавчого органу – Секретаріату – був колишній політв'язень Михайло Горинь. Підготовка «Живого ланцюга» почалася ще у вересні 1989 року, організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця чи й раз на два тижні.
Іван Драч згодом у своєму щоденнику зробив запис щодо «Живого ланцюга»: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь». А дехто був проти, бо боявся, що на акцію ніхто не прийде
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/24Львів. «Живий ланцюг» простягався на близько 700 кілометрів. Щільність «ланцюга» була неоднорідною – від кількох рядів у центрі Львова до інтервалу в десятки метрів у деяких районах Київщини та Житомирщини. Передбачаючи таку ситуацію, штаб акції скеровував у такі місця автобуси з активістами зі Львова й Івано-Франківщини. Фінансування акції не склало для її організаторів надзвичайних проблем завдяки ентузіазму активістів: пальне для автотранспорту учасники акції забезпечували власним коштом
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/24Карта «Живого ланцюга» на відрізку траси Львів-Тернопіль: кожен населений пункт мав свій проміжок. Із архіву Богдана Гориня.
Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), йшов через Стрий (звідси йшло його відгалуження на Закарпаття), Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Початок ланцюга в Івано-Франківську зумовлений тим, що саме Івано-Франківськ (тодішній Станіславів) у 1919 році був столицею ЗУНР
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
19/24Мітинг у столиці України на Софійському майдані (на той час площі Богдана Хмельницького) після завершення «Живого ланцюга» в рамках відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР в 1919 році. Київ, 21 січня 1990 року
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
21/24Під час відзначення історичного Акту Злуки УНР і ЗУНР у Києві. На світлині попереду з прапором та у формі січового стрільця – співак Віктор Морозов, а інший прапороносець – громадський активіст Орест Карелін
