Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу відкидають російські вимоги переглянути архітектуру європейської безпеки, зокрема повернути військову присутність НАТО до конфігурації 1997 року. Перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі 16 листопада європейські дипломати назвали вимоги Москви «абсурдними» та «пасткою», наголосивши, що обговорення ширших безпекових домовленостей можливе лише після припинення вогню в Україні.
«Європа вже має архітектуру безпеки. Нам не потрібна нова. Нам лише потрібно, щоб усі поважали чинну архітектуру безпеки. Ми дотримуватимемося цього курсу незалежно від того, наскільки голосно путінська Росія намагатиметься спрямувати дискусію у вигідне їй русло своїми дедалі абсурднішими максималістськими вимогами», – сказав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль, додавши, що «кожна держава має право самостійно вирішувати, до якої безпекової структури вона хоче належати».
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро також виступив проти того, щоб Москва визначала майбутній безпековий порядок Європи.
«Не недооцінюйте європейців. Європейці рішуче налаштовані взяти відповідальність за власну безпеку на себе й не дозволити нікому писати їхню історію та визначати їхнє майбутнє замість них», – заявив Барро.
Він наголосив, що першим кроком має стати завершення російської війни проти України.
«Перший крок – це покласти край цій колоніальній та імперіалістичній агресивній війні. Пропозиції щодо припинення вогню незліченну кількість разів висувалися панові Володимиру Путіну. Саме він повинен їх прийняти. Ми захищатимемо зубами й кігтями, крок за кроком, ці основоположні принципи, які нам надзвичайно дорогі», – сказав французький міністр.
Міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард сказала, що не бачила вимог Росії щодо виходу Фінляндії з НАТО, але загалом назвала таку ідею абсурдною. За словами Стенергард, вступ Фінляндії та Швеції до альянсу став наслідком повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен наголосив, що наразі немає умов для повноцінних мирних переговорів, оскільки російський президент Володимир Путін продовжує висувати максималістські вимоги.
«Усі питання, які росіяни порушують щодо європейської архітектури безпеки, абсолютно не на часі. Спочатку має бути припинення вогню», – заявив Расмуссен.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже нагадала, що у Європі вже є архітектура безпеки, яка ґрунтується на Статуті ООН та принципах НАТО.
«Це повага до кордонів. Це заборона застосування сили проти інших держав. І в нас, звичайно, є НАТО, яке базується на принципах, закріплених у Статуті ООН, зокрема на праві на самооборону. Але якщо ми говоримо про те, що росіяни знову висувають у своїй пропаганді, знаєте, з ідеями про нову Ялту, Тегеран чи щось подібне, – ну, удачі», – заявила Браже.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав повернення Росії до дискусій 2021 року «пасткою» і застеріг від відкриття можливостей для Москви домогтися додаткових поступок.
«Вони хочуть витіснити американців із Європи, вони хочуть повернути інфраструктуру НАТО до стану 1997 року. Ми всі знаємо, чого вони хочуть. Чому ми повинні їм це давати? Особливо тепер, коли вони порушили всі правила та власні зобов'язання», – заявив литовський міністр.
Будріс також наголосив, що Росія не повинна отримати право вето щодо членства України в ЄС, присутності НАТО чи рішень альянсу про зміцнення колективної оборони.
«Східний фланг – не розмінна монета. Не може бути жодних сфер впливу та жодних нових домовленостей за зразком Ялти», – додав він.
Подібну позицію висловила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
«У нас уже існує архітектура безпеки, і Росія погодилася з нею в багатьох угодах. Якщо згадати Гельсінський заключний акт, Будапештський меморандум – цей список довгий. Проблема в тому, що Росія не дотримується цих домовленостей», – сказала вона.
Каллас також порівняла нинішні російські вимоги з ультиматумами напередодні повномасштабного вторгнення.
«У 2021 році Росія висунула перелік своїх вимог, який був очевидним приводом для війни. А тепер росіяни висувають ті самі вимоги й додають до них нові. Тож це також очевидний привід для продовження війни», – зазначила вона.
На думку очільниці європейської дипломатії, ЄС також повинен висунути власні максималістські вимоги у відповідь на російські. Зокрема, Каллас підтвердила, що серед них є вимога виведення російських військ із усіх країн, де Росія нині утримує свої війська.
Міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер повідомила, що Відень подав власний план, який передбачає чотири складові переговорного мандата: політичну, безпекову, гуманітарну та економічну.
За її словами, Європа повинна визначити, які інструменти може використати на переговорах, зокрема санкції, європейські супутникові системи для моніторингу безпекової ситуації та спільні гуманітарні ініціативи.
Водночас Кая Каллас на запитання про австрійський план відповіла, що він їй невідомий.
«Я не знаю про цей план, вибачте. Можливо, я щось пропустила», – сказала Каллас.
Ще в лютому 2026 року Кая Каллас запропонувала державам-членам ЄС власний перелік максималістських вимог до Росії на можливих мирних переговорах. Як тоді повідомляло Радіо Свобода, документ передбачав, зокрема, скорочення російської армії, виведення російських військ із Білорусі, України, Молдови, Грузії та Вірменії, виплату репарацій Україні, а також припинення російських диверсій, кібератак і втручання у вибори в європейських країнах.
Як повідомляло Радіо Свобода, під час переговорів в Абу-Дабі Росія повернулася до ультимативних вимог, які висувала США та НАТО наприкінці 2021 року, незадовго до повномасштабного вторгнення в Україну.
Згідно з російським документом, про який 13 листопада повідомила газета The New York Times, Москва вимагає відведення військ та військової інфраструктури НАТО до позицій, які існували у 1997 році, до розширення Альянсу на країни Центральної та Східної Європи. Також Росія вимагає припинення подальшого розширення НАТО та військової діяльності Альянсу в Україні й інших країнах регіону.
У п'ятницю, 13 листопада, на неформальній зустрічі в Дубліні європейські лідери погодили формат представництва Європи на мирних переговорах щодо України. До нього увійшли представники інституцій ЄС, а також п’яти країн – Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії та Польщі.
Водночас міністри закордонних справ ЄС продовжують обговорювати, з яким саме мандатом ця команда має брати участь у переговорах.
Форум