Міністерство закордонних справ виступило із заявою до чергових роковин збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній MH17 над небом України в 2014 році.
«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять жертв страшного російського злочину – збиття літака Малайзійських авіаліній MH17. Дев’ять років тому катастрофа забрала життя 298 людей, у тому числі 80 дітей. Ми висловлюємо найглибші співчуття сім’ям та близьким усіх загиблих пасажирів та членів екіпажу. Збиття рейсу MH17 стало однією з найжахливіших сторінок збройної агресії РФ проти України і дало зрозуміти, що дії держави-агресора мають наслідки для усього світового співтовариства», – йдеться у заяві.
Наслідки збиття пасажирського літака MH17 у небі над окупованим Донбасом ( фотосвідчення)
МЗС закликало всі залучені держави та сторони у повній мірі співпрацювати «задля притягнення Росії та усіх причетних до відповідальності за цей ганебний та жорстокий випадок порушення норм міжнародного права».
«Під час проведення усних слухань в Міжнародному суді ООН у червні 2023 року, Україна окремо наголосила на порушеннях росією положень Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, зокрема, через транспортування смертоносної зброї на територію України, що призвело до збиття рейсу MH17. Україна продовжить докладати усіх можливих зусиль аби встановити справедливість для жертв трагедії, домогтись відповідальності та гарантій неповторення подібного трагічного інциденту», – кажуть в МЗС.
Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту.
8 лютого цього року стало відомо, що міжнародні прокурори закінчують розслідування у справі про збиття літака. Представники обвинувачення заявили журналістам про виявлення «явних ознак», що президент Росії Володимир Путін погодив застосування в Україні російської ракетної системи, яка збила літак. Втім, за їхніми словами, докази причетності Путіна та інших російських посадовців недостатньо чіткі, тому вони завершують розслідування без висунення нових обвинувачень.
Представники обвинувачення навели перехоплення телефонної розмови 2014 року між російськими посадовцями як доказ того, що дозвіл Путіна був необхідний, перш ніж запит бойовиків на таке обладнання міг бути виконаний.
Крім того, вони відтворили розмову 2017 року між самим Путіним і призначеним Росією очільником окупаційної адміністрації Луганської області, в якій вони обговорювали військову ситуацію та обмін полоненими.
Суд у Нідерландах 17 листопада минулого року визнав винними у катастрофі літака рейсу MH17 громадян Росії Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського («Хмурий») та громадянина України Леоніда Харченка. Вони заочно отримали довічні терміни увʼязнення і мають відшкодувати родичам загиблих 16 мільйонів євро.
Окрім того, суд визначив, що літак «Боїнг-777», що виконував рейс MH17, у липні 2014 року був збитий ракетою російського виробництва, випущеною з поля на сході України. Тоді ж суд встановив, що Росія мала «загальний контроль» над збройними угрупованнями в Донецьку, починаючи з травня 2014 року.
Росія відреагувала на рішення суду, заявивши, що він перебував під «безпрецедентним тиском з боку нідерландських політиків». Згодом речник Володимира Путіна Дмитро Пєсков висловив жаль, що Росія «не була допущена до розслідування».