Доступність посилання

ТОП новини

Переворот у М’янмі: армія заблокувала соцмережі


У Мінкомзв’язку М’янми заявили, що фейсбук буде заблокований до 7 лютого
У Мінкомзв’язку М’янми заявили, що фейсбук буде заблокований до 7 лютого

У М’янмі військові, які захопили владу, заблокували мешканцям країни доступ до фейсбуку та інших соціальних мереж.

Facebook та платформи, які моніторять інтернет, підтвердили 4 лютого, що провайдери обмежують доступ до деяких сервісів, зокрема фейсбуку, інстаграму та вотсапу.

«Ми закликаємо владу відновити зв’язок, щоб люди в М’янмі могли спілкуватися зі своїми сім’ями і друзями і отримувати доступ до важливої інформації», – заявив представник Facebook Енді Стоун.

До того, як доступ до фейсбуку був заблокований, жителі використовували його та інші платформи, щоб висловити протест і поділитися планами щодо акцій громадської непокори.

У Мінкомзв’язку М’янми заявили, що фейсбук буде заблокований до 7 лютого.

«Наразі є люди, які порушують стабільність країни... поширюють фейкові новини і дезінформацію і викликають нерозуміння серед людей, використовуючи фейсбук», – мовиться у листі міністерства, який цитує Reuters.

Деякі користувачі виявили, що у них все ще є доступ до Facebook. На відео протесту в Мандалаї 4 лютого видно, що близько 20 людей розмахують транспарантами і закликають звільнити затриманих лідерів.

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

XS
SM
MD
LG