У Німеччині заарештований колишній голова Федеральної розвідувальної служби (BND) Август Ганнінґ, йому висунули звинувачення в шпигунстві. Про це 6 жовтня заявили у федеральній прокуратурі.
Ганнінґ очолював спецслужбу з 1998 до 2005 року, це збігається з роками правління в Німеччині канцлера Ґергарда Шредера, який після відставки очолив комітет акціонерів Nord Stream AG, а з 2017 до 2022 року був головою Ради директорів російської компанії «Роснєфть».
Ганнінґ після роботи в BND був державним секретарем у міністерстві внутрішніх справ. Нині йому 80 років. Як ідеться в повідомленні прокуратури, він підозрюється, крім іншого, у спробі державної зради, шпигунстві на користь іноземної держави та розкритті державної таємниці.
Був заарештований також колишній високопосадовець BND на ім’я Манфред Д., який, як стверджується, понад десятиліття передавав Ганнінґу секретні документи в обмін на винагороду. Він був керівником апарату як самого Ганнінґа, так і керівників BND, які прийшли йому на зміну, і працював у спецслужбі до 2022 року.
DW описує те, що відбувається, як «найбільший шпигунський скандал у Німеччині в цьому столітті, який розгортається в режимі реального часу».
Арешт, за повідомленнями німецьких ЗМІ, відбувся зранку 6 жовтня в Мюнстері. У цьому місті, а також у Берліні та за місцем проживання Манфреда Д. у Баварії відбулися обшуки.
Поки не повідомляється, у співпраці з якою іноземною державою звинувачують Ганнінґа. Як пише Bild, він працював у всьому світі як консультант у сферах безпеки та бізнесу. Він також мав зв’язки з Росією та Китаєм, у тому числі з державними структурами, зазначає видання.
Видання The Insider повідомляє, що тільки в період з 2015 до 2019 року Ганнінґ сім разів відвідував Росію, причому в деяких випадках поїздки тривали менш як добу: Ганнінґ прилітав до Москви ввечері і відлітав наступного дня.
У 2018 році Ганнінґ увійшов до ради директорів латвійського Norvik Banka, згодом (уже під ім’ям PNB banka) позбавленого ліцензії. Він був одним із відповідачів за позовом про стягнення збитків і сам подавав зустрічні позови до влади Латвії.
Форум