Від Порошенка і Тимошенко до Арахамії: хто міг втратити «депутатські» виплати і як ВР їх захистила «заднім числом»

Нардепи продовжують щомісяця отримувати з держбюджету майже 200 тисяч гривень на «виконання депутатських повноважень» попри пропущені пленарні засідання
Нардепи продовжують щомісяця отримувати з держбюджету майже 200 тисяч гривень на «виконання депутатських повноважень» попри пропущені пленарні засідання

Народні депутати України продовжують щомісяця отримувати з держбюджету майже 200 тисяч гривень на «виконання депутатських повноважень» попри пропущені пленарні засідання. Про це йдеться у новому розслідуванні «Схем» (Радіо Свобода).

Ці кошти виплачуються нардепам додатково до заробітної плати (яку нараховують за відпрацьований час), і звітувати за витрачання «депутатських» вони не зобов’язані. Після того, як у 2022 році Верховна Рада зупинила фінансові санкції для нардепів за пропуски голосувань, ці виплати фактично перетворилися на нарахування просто лише за факт володіння мандатом, йдеться у розслідуванні.

До повномасштабного вторгнення ці виплати була прив’язані до дисципліни: якщо нардеп без поважних причин пропускав понад 30% голосувань або половину засідань свого комітету за місяць – фінансування зупиняли.

Зокрема, за лютий 2022 року Апарат ВР підготував список із 74 нардепів, які порушили цю дисципліну і яким через це припиняли «нарахування та відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень» (згодом перелік уточнили до 70 парламентарів – ред.).

«Схеми» отримали його у відповідь на запит. У списку опинилися, зокрема, лідери найбільших фракцій: Давид Арахамія («Слуга народу»), Юлія Тимошенко («Батьківщина») та Петро Порошенко («Європейська солідарність»). Згідно з цими даними, Арахамія на той момент пропустив половину засідань комітетів, Тимошенко не набрала потрібної кількості голосувань, а Порошенко потрапив в обидва списки порушників дисципліни.

Проте вже у травні 2022 року народні депутати самі зупинили ці фінансові санкції. Відповідну правку внесли до проєкту закону №7269, який від початку стосувався лише роботи місцевого самоврядування під час воєнного стану і не містив змін щодо виплат парламентарям. Норму про призупинення фінансових санкцій ухвалили «заднім числом» – її дію зупинили з 1 березня 2022 року, тобто за два місяці до самого голосування.

Це скасування призвело до падіння дисципліни, йдеться у розслідуванні.

Журналісти встановили, що лише за один місяць – лютий 2026 року – понад 30% голосувань пропустили вже 258 народних депутатів, що майже втричі більше, ніж до скасування правила (у редакції немає інформації щодо нардепів, які могли бути відсутніми з «поважних причин»).

Як з’ясували «Схеми», причини своєї відсутності депутати повідомляють самі, і ці дані належно не перевіряють.

За підрахунками журналістів, виплати майже 200 тисяч гривень кожному, хто не дотягує до колишньої норми голосувань, сумарно коштують бюджету близько 50 мільйонів гривень лише за один місяць.

Опитані журналістами депутати зазначають, що витрачають ці кошти, зокрема, на приймальні, помічників чи волонтерство.

У розслідуванні йдеться: порожні крісла у Верховній Раді коштують країні двічі – спочатку у вигляді виплат нардепам з бюджету. Зокрема, близько 200 тисяч гривень на виконання повноважень – незалежно від того, голосують вони чи ні. По-друге, така статистика є показовою на тлі потреби ухвалення євроінтеграційних законів та реформ, від яких залежить отримання Україною міжнародної фінансової допомоги, та наближення вступу в ЄС, зазначають журналісти.

  • Зображення 16x9

    Сергій Андрушко

    Сергій Андрушко – журналіст проєкту розслідувань Радіо Свобода «Схеми» з 2014 року. Журналіст, документаліст, один із засновників інтернет-телебачення в Україні Hromadske.TV 

    Автор фільму-розслідування «Віра», присвяченого пам’яті продюсерки та журналістки Віри Гирич, яка загинула 28 квітня 2022 року в Києві внаслідок влучання російської ракети у багатоквартирний будинок, у якому вона мешкала ( у 2023 році матеріал став одним із фіналістів у категорії «Документальне розслідування» конкурсу Асоціації міжнародного мовлення (AIB). 

    За участю Сергія Андрушка зняті документальний альманах «Відкритий доступ» та документальний фільм «Пост Майдан». 

    Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну робив розслідування щодо воєнних злочинів, зокрема, встановлення усіх загиблих під російською окупацією на прикладі одного села – Андріївки Бучанського району, що на Київщині.   

    Висвітлював процес переатестації суддів, прокурорів, проведення конкурсів на високі державні посади.

    Спікер Форуму «Право на доступ до публічної інформації. 10 років свободи та викликів» щодо кращих практик застосування журналістами Закону України «Про доступ до публічної інформації».

    Нагороди:

    «Найкраще подання резонансного матеріалу» конкурсу «Честь професії-2017»;
    «Найкраще ТБ-розслідування» конкурсу розслідувань імені Героя Небесної сотні Василя Сергієнка (2019);
    Переможець польсько-українського конкурсу Асоціації польських журналістів SDP (2015); 
    Лауреат премії «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010).

    Закінчив з відзнакою магістратуру Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

    Працював журналістом на Українському Радіо та радіо «Континент» 

    Кар'єру на телебаченні розпочав у 2000 році на посаді журналіста телеканалу «СТБ». 

​
XS
SM
MD
LG