Доступність посилання

ТОП новини

Зросла кількість українців, які позитивно ставляться до розпаду СРСР – опитування


Мітинг за Незалежність України і проти політики Михайла Горбачова у день зустрічі його в українській столиці з канцлером ФРН Гельмутом Колем. Київ, 6 липня 1991 року
Мітинг за Незалежність України і проти політики Михайла Горбачова у день зустрічі його в українській столиці з канцлером ФРН Гельмутом Колем. Київ, 6 липня 1991 року

Кількість українців, які позитивно оцінюють розпад Радянського Союзу, зросла порівняно з 2020 роком – про це йдеться в результатах опитування Фонду «Демократичні ініціативи» Ілька Кучеріва, оприлюднених 20 січня.

За даними соціологів, до цієї події позитивно ставляться 73% респондентів, 12% оцінюють її негативно, 15% не визначилися.

«Ще у 2020 році «тужили» за СРСР близько 32%, а позитивно оцінювали розпад цього історичного утворення 49%. У Південному та Східному регіонах негативна оцінка розпаду СРСР переважала… Серед молодших респондентів на Півдні та Сході було дещо більше позитивних оцінок розпаду СРСР, а також багато тих, хто не мав однозначної думки. Серед старшого ж покоління у Південному та Східному регіонах туга за СРСР була невимовною», – порівнює Фонд.

Читайте також: Кремлівські «національно-культурні автономії»: як Росія використовує етнічні громади Криму в інформаційній війні

Також 73% опитаних схвалюють державне рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму – незгодні з цією політикою 14%. У квітні 2020-го думки щодо неї розділилися порівну: третина українців підтримувала засудження СРСР, третина була проти, решта не давала однозначної відповіді.

«Трохи більше половини українців відзначають, що напад Росії на України став для них стимулом переосмислити радянське минуле. Попри те, що це суб’єктивна оцінка, попередні питання показали суттєву зміну у громадській думці щодо історичної пам’яті порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення», – коментують автори дослідження.

Як додають у Фонді, абсолютна більшість респондентів віідзначили, що питання історичної пам’яті та відповідної державної політики є важливими для них особисто.

Читайте також: Україна і Польща: нині відносини формує війна, але питання Волинської трагедії, Бандери та УПА залишаються

Крім того, дослідження торкнулося ставлення до подій Революції гідності 2013-2014 року. За даними Фонду, в серпні 2020 року 31% респондентів поділяли тезу російської пропаганди про те, що події на Майдані були «державним переворотом», на півдні та сході України така думка домінувала.

Натомість наразі таку оцінку поділяє лише 12% учасників опитування. Попри те, що на півдні та сході України оцінка Революції гідності як «справедливого повстання проти авторитарної влади» має нижчу підтримку, ніж у центрі та на заході, вона все ще переважає над тезою про «державний переворот».

Опитування щодо політики національної пам’яті було проведене з нагоди Дня соборності, який відзначається 22 січня.

XS
SM
MD
LG