Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив, що його країна продовжуватиме підтримку України, яка бореться проти російської агресії. Він написав про це у соцмережі X, коментуючи заяву президента Володимира Зеленського щодо невизнання Україною незалежності Косова, яка викликала критику.
«Яка ганьба – втратити з поля зору просту істину: свобода не працює за принципом «кешбеку». Бути проти агресивної війни і за справедливий мир – це не квитанція, яку ви рвете, коли жертва варварської агресії вас розчаровує. Це не послуга, обміняна на послугу, а те, ким ви є і за що виступаєте в цьому хаотичному світі. І, на щастя, Албанія – це не дріб’язкова людина, яка підраховує, хто кому винен, а Європа Балкан, яка показує шлях своєю вірою у свободу, демократію і мир, а також силою свого прикладу», – написав Рама в соцмережі Х.
Албанський прем’єр наголосив, що Україна «може помилятися і помиляється щодо Косова», але її право бути вільною залишається беззаперечним, і боротьба за це право означає боротьбу за Європу і за Албанію також.
Заява Володимира Зеленського пролунала під час його першого візиту до Сербії, а також на тлі тривалої політичної кризи в Косові. Після того, як 8 серпня Зеленський заявив журналістам під час пресконференції в Белграді, що позиція України щодо незалежності Косова «залишається незмінною» – тобто Київ, як і раніше, не визнає її, у центрі Приштини зняли великий український прапор, а представники влади виступили з критичними коментарями.
Парламент Приштини у лютому 2008 року проголосува за декларацію про відокремлення від Сербії. 90% населення Косово є етнічними албанцями. Косово проголосили демократичною, суверенною і багатонаціональною державою. Проти незалежності Косово категорично виступила тоді сербська влада. Сербію підтримала Росія, яка запропонувала анулювати рішення Приштіни і вжити щодо неї низку жорстких заходів. Історії незалежності Косова передував тривалий період міжетнічної напруги та системних утисків албанської більшості з боку сербської влади, які значно загострилися наприкінці 1980-х років після скасування автономії регіону Колишньому президенту Югославії Слободану Мілошевичу були висунуті звинувачення у воєнних злочинах і злочинах проти людяності за його роль у війнах в Боснії, Хорватії і Косові в 90-і роки.
Його також звинувачують причетності до геноциду під час Боснійської війни 1992-95 років, в ході якої загинули близько ста тисяч людей. Мілошевич був заарештований, суд над ним проходив у Міжнародному кримінальному трибуналі щодо колишньої Югославії в Гаазі з 2002 до 2006 року.
Мілошевич помер у в’язниці в Гаазі 11 березня 2006 року. Це вилилося у Балканську війну 1998–1999 років між Армією визволення Косово та югославськими силами, відзначений масовими етнічними чистками, численними жертвами (лише у Сребрениці у липні 1995 року 8 тисяч мусульманських чоловіків та хлопчиків-босняків були вбиті силами боснійських сербів). Припинила війну військово-повітряна операція НАТО. За наслідками війни та згідно з резолюцією ООН № 1244 Косово було передане під тимчасове управління цивільної місії ООН (UNMIK) та міжнародних сил з підтримки миру (KFOR), після чого тривалі міжнародні переговори під егідою ООН щодо остаточного статусу краю не привели до компромісу із Сербією. Держава Косово на сьогодні визнана більшістю країн-членів ООН та ЄС, хоча Сербія досі вважає її своєю автономною провінцією.
Форум