Росія не має юрисдикції для розслідування подій 26 лютого 2014 року в Криму, заявив експерт ОБСЄ Сергій Остаф на прес-конференції в Києві 24 лютого, присвяченій результатам дослідження подій перед будівлею Верховної Ради Криму, проведеного українськими правозахисниками з залученням міжнародних експертів за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини.
За його словами, на 94-й сторінці звіту повідомляється, що у Росії немає підстав для розслідування подій в Криму 2014 року. Він нагадав, що фактично російська анексія Криму відбулася після подій 26 лютого – на його думку, саме тому закони Росії на мітинг під Верховною Радою Криму не поширюються.
«Загроза суспільним інтересам, яка спостерігалася (ймовірність винесення на засідання кримського парламенту питання про «приєднання Криму до Росії», – ред. ), була не проти Росії, а проти України і автономії Криму. Розслідування Росії могло б проводитися, якщо б там були громадяни Росії, але в той час там фігурували українські громадяни», – заявив Сергій Остаф.
«Ясний висновок: юрисдикція Росії не поширюється на цю справу, а оскільки розслідування ( «справа 26 лютого» – ред.) ведеться тільки щодо одних учасників, а не всіх, це політичне розслідування», – наголосив він.
Росія цих заяв наразі не коментує, але відкидає звинувачення України і Заходу в анексії півострова, називаючи це «відновленням історичної справедливості».
Міжнародна експертна група (Молдова, Польща, Україна), яка здійснювала правовий аналіз і реконструювала події 26 лютого 2014 року, вважає, що розслідувати дані обставини повинна саме Україна, яка на той момент ще контролювала територію Криму.
У грудні минулого року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, у якій зазначається, що Росія є державою-окупантом, а АР Крим – тимчасово окупована Росією територія. Цією резолюцією Генасамблея, серед іншого, також засудила нав’язування у Криму юридичної системи Росії.
Попередня резолюція Генасамблеї про територіальну цілісність України, ухвалена 27 березня 2014 року, підтвердила український статус Криму. Таким чином, на півострові не має юрисдикції жодна держава, крім України.
26 лютого 2014 року президія Верховної Ради АРК призначила позачергове засідання парламенту. Меджліс кримськотатарського народу побоювався того, що на ньому може бути поставлено питання про «приєднання Криму до Росії», і скликав своїх прихильників на мітинг. У свою чергу, партія «Русское единство» Сергія Аксьонова зібрала проросійський контрмітинг. Засідання Верховної Ради Криму в цей день так і не відбулося.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз був затриманий у січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, в тому числі, з партії «Русское единство».
«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо Чийгоза і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова і Мустафи Дегерменджі.
