Відмова Апеляційного суду Франції задовольнити клопотання Белграда про видачу колишнього прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная, якого Сербія підозрює у воєнних злочинах, спричинила різку реакцію сербської сторони.
Прем’єр-міністр Сербії Александр Вучич назвав це рішення «великою перемогою криміналу». За словами Вучича, його уряд «розцінює рішення суду як сороміцьке, скандальне, протиправне, глибоко несправедливе, і, насамперед, як політичне».
Вучич повідомив, що посол Сербії у Франції буде відкликаний для консультацій, і що Белград звертатиметься в ООН.
За словами Александра Вучиа, він у четвер обговорив це питання з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим.
У заяві російського МЗС мовиться, що Лавров вважає рішення суду у Франції «політичним» і «поділяє занепокоєння Сербії».
МЗС Росії звинуватило Францію у використанні «подвійних стандартів».
У Франції апеляційний суд відмовився задовольнити клопотання Белграда про видачу колишнього прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная, якого Сербія підозрює у воєнних злочинах. На засіданні 27 квітня суд постановив звільнити Харадіная.
Захист Харадіная заявив, що французький суд відмовив в екстрадиції, бо вирішив, що він би не зміг мати чесного суду в Сербії.
Рамуш Харадінай був затриманий у Франції 4 січня за ордером на арешт із Сербії. Наприкінці січня суд звільнив його з-під варти і наказав залишатися у країні, поки розглядається Сербії прохання про його видачу.
Сербія хоче судити Харадіная за звинуваченнями у воєнних злочинах, пов’язаних із війною 1998–1999 років у Косові. Мін’юст Сербії попереджав, що Белград реагуватиме на відмову Франції у його видачі.
Улітку 2015 року Харадіная вже затримували за сербським ордером у Словенії, але тоді через два дні відпустили під дипломатичним тиском.
Рамуш Харадінай, нині голова опозиційної партії «Альянс за майбутнє Косова», нетривалий час був прем’єр-міністром Косова у 2004–2005 роках, коли цей автономний край Сербії був фактичним протекторатом ООН, уже не підконтрольним Белградові. Під час Косовської війни 1998–99 років він був одним із польових командирів сепаратистського збройного угруповання «Армія визволення Косова».
Рамуша Харадіная також звинувачував у воєнних злочинах Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії. Гаазький трибунал судив його двічі і обидва рази виправдовував за браком неспростовних доказів його вини.
