Сотні тисяч людей вийшли на вулиці Барселони, столиці Каталонії, автономного регіону на північному сході Іспанії, на демонстрації протесту проти прагнення регіональної влади проголосити незалежність регіону.
Організація, що влаштувала демонстрацію, «Каталонське громадянське суспільство», заявила про 930 тисяч учасників акції. Поліція в Барселоні оцінила це число у 350 тисяч.
На акцію, за повідомленнями, учасники прибували і з-поза меж Каталонії, зокрема з Мадрида.
Схожі кількості людей виходили раніше на вулиці Барселони і на підтримку незалежності регіону.
Попереднього дня, 7 жовтня, прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой вкотре заявив, що його уряд не дасть Каталонії відокремитися. «Іспанія не буде поділена, єдність держави буде збережена», – заявив він.
Рахой також нагадав, що центральний уряд Іспанії може вдатися до передбаченого Конституцією країни права фактично зупинити автономію Каталонії і взяти на себе безпосереднє керівництво регіоном.
Регіональна влада Каталонії планує, що в понеділок, 9 вересня, парламент регіону має зібратися на сесію, на якій має розглянути результати референдуму про незалежність Каталонії і вже того дня чи наступними днями, як припускають, проголосити таку незалежність.
Конституційний суд Іспанії вже заборонив проводити цю сесію, та Барселона останнім часом не зважає на ухвали і заборони центральної влади, яка раніше так само заборонила й сам референдум, а його проведення 1 жовтня намагалася зірвати силами завезеної з інших регіонів поліції.
У Каталонії 6 жовтня оголосили остаточні результати цього референдуму, який відбувся всупереч спротиву Мадрида: за незалежність регіону проголосували понад 90 відсотків його учасників, але явка склала менш ніж 43 відсотки.
Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.
У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон, свого часу незалежна держава, а потім регіон Іспанії з широкою самоврядністю, втратив усі елементи автономії тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову і переслідування культури. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.
