У Києві на Байковому кладовищі поховали українського політичного діяча Левка Лук’яненка, який помер 7 липня на 90-му році життя.
Церемонія прощання відбулася на першому поверсі Клубу Кабінету міністрів на вулиці Інститутській та у Хотові на Київщині, після чого його відспівували у Володимирському соборі. Серед інших попрошатися із Левком Лук'яненком прийшли інші дисиденти, низка культурних і громадських діячів, а також президент України.
Левко Лук’яненко – дисидент, співзасновник Української гельсінської групи, народний депутат чотирьох скликань Верховної Ради, автор «Акту проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року. Удостоєний звання Герой України.
Народився 24 серпня 1928 року в селі Хрипівка Чернігівської області. Через підпільну антирадянську діяльність у травні 1961 року Львівський обласний суд засудив Лук’яненка до розстрілу, проте через 72 доби Верховний суд замінив розстріл 15 роками позбавлення волі. Кару відбував у Мордовії.
Загалом у радянських таборах і в'язницях Левко Лук'яненко провів майже 27 років.
