Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 18:45

НАБУ розслідує державний тендер на захисні костюми для медиків – світова преса


(ілюстраційне фото)
  • НАБУ розслідує державний тендер на захисні костюми для медиків, пише в ексклюзивному матеріалі агентство Reuters
  • Зеленський пережив імпічмент Трампа і грубо зупинив сподівання, підбиває підсумки першого року українського президента на посаді журнал Foreign Policy
  • Україна виявилася побічно причетною до торговельного скандалу в Польщі, інформують польські ЗМІ, зокрема видання Wprost

Національне антикорупційне бюро України розслідує тендер на постачання 71 тисячі захисних костюмів для медиків після того, як уряд вперше порушив власні правила закупівель у галузі охорони здоров’я, пише в ексклюзивному матеріалі агентство Reuters.

Як повідомили агентству в НАБУ, там працюють над досудовим розслідуванням у справі про можливе зловживання владою після того, як один із народних депутатів порушив це питання. Дальших подробиць у бюро не надали, посилаючись на те, що розповсюдження такої інформації може зашкодити розслідуванню.

Тим часом керівник державного підприємства «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов звинуватив уряд у порушенні власних правил після того, як там скасували результати тендеру, що його провело підприємство, і віддали контакт компанії, яка доставила костюми з великою затримкою і за завищеною ціною, мовиться в статті. «Така практика контрпродуктивна і незаконна», – сказав Жумаділов в інтерв’ю агентству.

Міністерство охорони здоров’я, мовиться в статті, заперечує будь-які порушення зі свого боку і стверджує, що було змушене до таких дій після того, як сам Жумаділов не впорався з ситуацією.

Агентство нагадує, що минулого місяця «МЗУ» провели тендер і надали контракт підприємству «Текстиль-контакт», яке вже постачало такі костюми в лікарні, але уряд скасував цю угоду, заявивши, що ці костюми не надають необхідного захисту і не мають належної сертифікації. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив агентству, що «замість костюмів біологічного захисту закуповувалися робочі комбінезони для малярів».

Як заявляють Жумаділов і «Текстиль-контакт», костюми цієї компанії відповідали критеріям МОЗ, і на момент скасування контракту їх уже виготовили близько 23500. Але по тому уряд віддав контракт фірмі «Меддів», яка заправила за костюм 489 гривень, порівняно з 245 гривнями за костюм «Текстиль-контакту».

Компанія «Меддів» імпортує костюми з Китаю, що спричинило затримку на багато тижнів, і станом на 19 травня іх прибуло до України лише близько 29 тисяч, свідчать митні документи, що їх оприлюднили опозиційні депутати. Сама ця компанія на запит агентства не відповіла, мовиться в статті.

Тим часом Жумаділов заявив агентству, що через брак у компанії «Меддів» досвіду в постачанні великих обсягів товару з-за кордону вона навіть не мала б права брати участь у тендері на постачання костюмів, пише Reuters.

У статті йдеться про ситуацію, про яку стало відомо в 20-х числах квітня. Тоді заступниця голови МОЗ Світлана Шаталова заявляла, що костюми, закуплені підприємством «Медичні закупівлі України» в українського виробника, не можуть забезпечити належного рівня захисту, а компанія-постачальник не має сертифікатів якості й інших належних документів. Тому, за її словами, МОЗ було змушене самостійно закупити такі костюми китайського виробництва, які мають необхідний рівень захисту і потрібні сертифікати.

«Медичні закупівлі України» у відповідь оприлюднили документи, які свідчать: підприємство отримало доручення МОЗ на закупівлю 90 тисяч костюмів на суму майже в 35,7 мільйона гривень 10 квітня, відповідно до вимог цього доручення провело тендер і 14 квітня уклало договір із українським виробником на виготовлення 90 тисяч костюмів за ціною по 245 гривень за штуку, загалом на 22 мільйони гривень, що порівняно з планованою в МОЗ ціною мало скласти економію бюджетних коштів до 13,7 мільйона гривень. Але, пишуть «МЗУ», 15 квітня вночі, о 23:46, МОЗ опублікувало зміни до плану закупівель, а 17 квітня вже оприлюднило договір про закупівлю понад 71 тисячі костюмів біозахисту китайського виробництва по 488,6 гривені за штуку, загалом майже на 34,9 мільйона гривень. Як повідомили в «МЗУ», такий крок був викликаний, за словами МОЗ, необхідністю отримати костюми відповідно до сертифікації ДСТУ EN 14126 – хоча цієї вимоги не було в первісному дорученні міністерства, яке й виконало держпідприємство «МЗУ», вона з’явилася тільки 15 квітня, вже після укладення контракту з українським виробником.

Зі свого боку, благодійний фонд «Пацієнти України» повідомляв, що закуповує захисні костюми і за тим стандартом, якого тепер стало вимагати МОЗ, EN 14126, українського виробництва по 215 гривень за штуку.

До того ж цей фонд, а також Володимир Курпіта, який до грудня 2019 року очолював Центр громадського здоров’я, наголошують, що згаданий стандарт, якого стали вимагати в МОЗ уже після завершення тендеру і укладення контракту, взагалі не стосується захисту від вірусних інфекцій, бо передбачає тестування продукції тільки на захист від бактеріальних інфекцій.

А вже 19 травня народний депутат (партія «Голос») Олександра Устінова оприлюднила митні декларації, які свідчать: компанія «Меддів», із якою свій контракт уклало МОЗ, скасувавши первісний, мала поставити 71 тисячу захисних костюмів до 1 травня, але станом на 19 травня поставила тільки 29 тисяч костюмів.

Через це, за даними депутатки, згадана вище заступниця голови МОЗ Світлана Шаталова виставила цій компанії фінансові претензії на суму майже в 634 тисячі гривень як пеню за недотримання терміну поставки.

Американський журнал Foreign Policy звернувся до теми завершення першого року на посаді президента України Володимира Зеленського, надрукувавши статтю «За рік Зеленський пережив імпічмент (Трампа, звичайно) і грубо зупинив сподівання». Але й після такого бурхливого року президент України залишається неймовірно популярним, зазначено в статті.

Автори статті називають результати голосування на виборах рік тому «колективною спробою навмання», і нагадують, що попередній політичний досвід Зеленського складався з самого лише грання ролі президента в популярному телесеріалі «Слуга народу». «Але в країні, де політика, як звично, не могла впоратися з глибоко вкоріненою корупцією чи покласти край війні на сході України, люди були спраглі до змін, і комедіант переміг із величезним відривом».

У статті нагадано про перипетії імпічменту президента США Дональда Трампа, що був пов’язаний із його сумнівним ставленням до Зеленського. Як сказав виданню старший радник Інституту Кеннана, підрозділу американського аналітичного Центру Вудро Вільсона, Михайло Мінаков, тоді «навіть вороги Зеленського ставилися до нього з симпатією, бо він опинився в центрі бурі».

Після розгону «команди мрії» поважаних реформаторів, які обіймали визначальні посади в уряді, в березні багато хто почав сумніватися, яким курсом піде далі Зеленський, вступаючи в свій другий рік на посаді, мовиться в статті.

Посол Білл Тейлор, який до січня був виконувачем обов’язків керівника посольства США в Києві, каже, що Зеленський обирався з «великими сподіваннями, великими амбіціями і великими намірами».

Адже він обіцяв викорінити корупцію, реформувати економіку і принести мир на Донбас – так що було практично неминучим, що його блиск стьмяніє, бо він не зможе виконати ці обіцянки швидко. «Фактор популярності з часом відходить, це майже неминуче», – сказав колишній спецпосланець США щодо мирних переговорів в Україні Курт Волкер. Але, за його словами, Зеленський все одно був найбільшим сподіванням України на зміни з часу здобуття незалежності 1991 року.

Та й попри це, 68 відсотків українців і далі схвалюють результати першого року актора на посаді президента – лише на кілька відсотків менше, ніж під час його перемоги 2019 року. Та хоча обіцянки в перебігу його кампанії були гучними, вони не містили подробиць – і це може пояснити, чому громадськість дає Зеленському такий попуск. «Зеленський створив собі під час президентської кампанії таку програму, в якій президентські обіцянки були дуже обтічно сформульовані. Тому його неможливо спіймати на слові», – сказав американському виданню Мінаков.

Іще одним із моментів, у якому критики і громадськість можуть ставити Зеленському питання, є війна на сході України – це питання є серед пріоритетів для виборців. «Зеленський і його команда не хочуть там замороженого конфлікту, – каже Тейлор. – Вони не хочуть віддати частину своєї суверенної території Росії, не зробивши всього можливого, щоб уникнути цього, і вони досягли в цьому певного поступу».

Але Альона Гетьманчук із українського аналітичного центру «Нова Європа» зауважує: «Зеленський засвідчив ясну політичну волю закінчити війну, але, на жаль, (президент Росії Володимир) Путін не зробив цього».

Низка українських аналітиків, яких опитало американське видання, кажуть, що бачать за перший рік Зеленського на посаді два відмінні періоди. Перший був, коли восени 2019 року була ухвалена «низка добрих законів», сказав виконавчий директор організації Transparency International Ukraine Андрій Боровик. Але після зміни уряду в березні цього року справи пішли іншим курсом, каже Дар’я Каленюк із організації «Центр протидії корупції». Але, мовиться в статті, хоча реформи й уповільнилися, вони не зупинилися повністю.

За Зеленським, який іще не повністю показав, яким президентом він буде, протягом його другого року на посаді будуть спостерігати не менш прискіпливо, як і першого, зазначають автори статті. Як сказав їм американський дипломат Тейлор, він вважає, що Зеленський хоче досягти успіху: «Я дійсно думаю, що він хоче зробити Україну кращою, хоче зробити її нормальною європейською країною, – і доки він залишається на цьому курсі, ми маємо йому допомагати».

Тим часом у Польщі низка засобів інформації пише про скандал, до якого Україна виявилася причетною лише побічно. Йдеться про те, що найбільша в цій країні мережа продуктових супермаркетів Bedronka продавала імпорті, зокрема з України, сільгосппродукти, позначаючи їх як польські, і за це їй тепер загрожує значний штраф.

Серед інших, про це пише видання Wprost: польське Управління захисту конкуренції і споживачів звинувачує фірму-власника мережі у введенні клієнтів в оману. Зокрема, під виглядом польських продавалися тепличні огірки з України чи морква з Бельгії й Нідерландів.

При цьому, як зазначили в управлінні, дані про країну походження продукту – це «для багатьох споживачів вирішальна інформація, яка могла привести до рішення купити той чи інший продукт». Як сказав голова управління Томаш Хрустний, «споживачі дедалі частіше керуються у своєму виборі економічним патріотизмом і охоче беруть вітчизняні продукти», а неправдива інформація про походження в крамницях мережі «могла знецінити їхні рішення про покупки».

За даними торговельної інспекції, в четвертому кварталі 2019 року таких товарів із неправдиво позначеною країною походження в крамницях мережі виявили майже 10 відсотків від загального числа контрольованих товарів, а в першому кварталі 2020 року – вже понад 11 відсотків. Відтак компанії-власниці мережі може загрожувати штраф в обсязі 10 відсотків від її річного фінансового обороту, а це може становити й кілька мільярдів злотих (на цей час 1 злотий – це приблизно 6,67 гривні).

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG