Боротьба з корупцією в Україні є, можна сказати, цікавою хоча б тим, що антикорупційні операції і справи не стають відомими за нудними номерами, а отримують привабливі з точки зору піару назви, – або з античного світу, або культових стрічок кінематографа. Чому Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) обирають саме такі назви? Причинами можуть бути не лише прагнення широкого розголосу і гучного несподіваного ефекту. А також і бажання захистити самі антикорупційні органи, які зазнавали і зазнають тиску за президенства Володимира Зеленського. Поглянемо на цю тему.

По-перше, надання спецопераціям несподіваних, цікавих назв – не нова річ. Можливо, в Україні це нова практика, але не у світі.

«Коли, наприклад, ФБР у США проводить якесь розслідування – вони теж дають завуальовані, закодовані назви своїм операціям, – пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода депутат парламенту Ярослав Юрчишин, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. – Робиться це з метою конспірації. НАБУ і САП не хочуть, щоб коли велась мова про справи, щоб було зрозуміло про що мова і щоб не злякати тих, хто фігурує на записах».

Ще однією причиною, чому антикорупційні спецоперації можуть називатись іменами античних царів, богинь, міст-символів чи героїв культових кінострічок сучасної доби – це спроба привернути увагу і здобути широкий розголос.

«Це про піар, це про додатковий розголос та інформаційний вплив, оскільки всі слідчі операції антикорупційних органів, всі розслідування – вони супроводжуються серйозною медіа-кампанією по їхній підтримці. І в рамках саме стратегічних комунікацій і потрібного медіа-фокусу і даються ці назви», – каже в інтерв’ю політолог Олег Саакян.

Ще одна з причин прагнути широкого резонансу назвами спецоперацій – це спроба НАБУ і САП захистити самих себе, захистити свою незалежність і вистояти під тиском.

«Вивести НАБУ і САП з-під можливого удару. Чим більше публічної уваги і розголосу – тим у більшій безпеці перебувають самі антикорупційні органи, тим менше шансів, що атаки на НАБУ і САП увінчаються успіхом. А такий захист цим органам і справді потрібен», – пояснює Юрчишин, який вже не одне десятиліття займається темою боротьби з корупцією – задовго до свого депутатства.

«Мідас»: золото собі на шкоду

Найперша і, можливо, найпотужніша (за обсягами розкриття вкрадених чи виведених коштів) отримала назву «Мідас». Цю спецоперацію НАБУ і САП провели наприкінці 2025 року та у 2026 році.

Розслідування викрило високорівневу злочинну організацію в енергетичній сфері України, яка повністю контролювала закупівлі та контракти державного гіганта – НАЕК «Енергоатом».

Суть справи полягає у виведенні понад 100 мільйонів доларів США через системні відкати, які вимагали від підрядників під час повномасштабної війни. Докази антикорупційні органи збирали ще з літа 2024 року і це тривало навіть незважаючи на спроби парламенту та президента Володимира Зеленського позбавити НАБУ і САП незалежності, чому завадив перший «картоновий майдан» у липні 2025 року.

У листопаді 2025 року було проведено понад 70 одночасних обшуків під час фінальної фази спецоперації. Зібрано було понад тисячу годин аудіозаписів прихованих розмов. Було вилучено понад чотири мільйони доларів готівкою, а усього через так звану «чорну касу» бек-офісу, за даними слідства, пройшло 112 мільйонів доларів готівкових коштів.

В епіцентрі справи опинився давній друг і колись бізнес-партнер президента Тимур Міндіч. Часом за його прізвищем цю справу називають «Міндічгейтом», але офіційна назва від НАБУ і САП – «Мідас».

Мідас – це давньогрецький цар, який мав міфологічну властивість перетворювати усе, чого він торкався, на золото. Властивість ця дивовижна, але річ у тім, що Мідас перетворював на золото навіть їжу і напої, які збирався вживати.

Антикорупційні органи не пояснили – як і щодо назв інших спецоперацій – що вони мали на увазі, коли назвали першу найгучнішу справу саме «Мідас».

«Можливо, це в переносному значенні, що і Міндіч перетворював усе на золото, на багатство, навіть собі на шкоду», – припускає Юрчишин.

«Ну, так, я думаю, що по справі «Мідас» – там мається на увазі зажерливість, тобто мова йде про хворобливу тягу до золота і розкоші», – міркує Саакян.

Щодо золота – то тут справа і буквальна. Сам Тимур Міндіч засвітився в тому числі й тим, що коли спалахнув скандал, то хтось «засвітив золотий унітаз» в його квартирі в Києві.

«Феміда» і «Форест Гамп»

Ще дві операції НАБУ І САП отримали назви – одна з античного світу від імені богині правосуддя Феміди. А інша, частиною якої і була операція «Феміда», отримала назву героя книги і однойменного фільму – «Форест Гамп»

В рамках «Феміди» антикорупційні органи викрили злочинну організацію, що, за версією слідства, займалася рейдерським захопленням підприємств, нерухомості та інших активів у Києві. До її діяльності могли бути причетні чинний та колишній народні депутати, посадовці Офісу президента і Мінюсту, судді та хакери.

А ширшу операцію названо «Форест Гамп», хоча фільм з Томом Генксом, який в 1994 році здобув шість «Оскарів», має назву «Форрест Ґамп» – з двома «р».

«Форрест Ґамп» – голівудський трагікомедійний фільм режисера Роберта Земекіса за однойменним романом американського письменника Вінстона Ґрума, опублікованим 1986 року.

Герой книги і фільму, можливо, і не має високого інтелекту, «але інтелектуальні обмеження протиставляються іншим його якостям. Він чесний, відданий, наполегливий і буквально сприймає слова інших людей. Він не намагається маніпулювати оточенням, не будує складних стратегій і не прагне обдурити когось заради власної вигоди», як зазначило «Суспільне».

Походження назви спецоперації «Форест Гамп» частково розкриває саме оприлюднений НАБУ аудіозапис.

В одному з фрагментів чоловічий голос говорить: «У нас «Спасение рядового Райана», правильно? Ну, только недоумок может записать на своих детей, бл*ь, ворование денег и оплату еще их учебы. Потому Форест Гамп».

«В аудіозаписі ім'я Форреста використовується лише в негативно забарвленому значенні, але в оригінальній стрічці персонаж не такий», – зауважує «Суспільне.

У відео-ролику від НАБУ саме після моменту згадки на плівках Форреста Ґампа на екрані з’являється назва спецоперації – «Форест Гамп».

Хоча прямо ніхто з антикорупціонерів не пояснив, як обирали назву для цієї та інших спецоперацій.

«Інколи з’являється враження, що всередині НАБУ і САП змагаються дві команди: одна істориків-філософів, які тягнуться до античності, а інша – мистецтвознавців і поціновувачів кіно», – міркує в інтерв’ю політолог Олег Саакян.

Цікаво, що хтось в операції «Форест Гамп» побачив аналогії зі ще одним фільмом, в якому грав Том Генкс – «Врятувати рядового Раяна».

І знову ж таки на плівках, оприлюднених НАБУ, є відсилання до цього фільму, але фігурантами записів все знову поставлено на плівках з ніг на голову – якщо Джеймса Раяна рятують на війні як позитивного персонажа, то цинічний голос на плівках під «Раяном», як припускають, може мати на увазі ексміністра енергетики і одного з фігурантів справи «Мідас» Германа Галущенка, якого треба «врятувати» – тобто зібрати 150 мільйонів гривень на заставу.

В рамках операції «Форест Гамп» також відбулися обшуки у народного депутата Вадима Столара та Ірини Мудрої, ексзаступниці голови Офісу президента, яка подала у відставку і зараз збирають кошти на її заставу.

У справі також фігурує колишній народний депутат Максим Микитась. Столар і Микитась – відмові забудовники, а багато хто дорікає їм за «псування» міського ландшафту Києва своїми висотками. Крім того, у справі фігурують чиновники Мінюсту та представники «Сенс Банку».

«Карфаген має бути зруйнований»

Операція, яка отримала назву «Карфаген», розпочалась на початку вересня 2026 року. Але цього разу в центрі уваги опинився Офіс генерального прокурора (ОГП).

За версією слідства, один із керівників структурного підрозділу ОГП у середині 2025 року створив злочинну організацію, до якої увійшли працівники прокуратури та наближені до них особи. Учасники, як стверджують правоохоронці, систематично отримували неправомірну вигоду за те, щоб «дахувати» шахрайські кол-центри.

Отримані гроші, за даними слідства, намагалися легалізувати через нерухомість, коштовності, дороге майно та банківські рахунки близьких. За оцінками, в Україні діє десь тисяча-півтори кол-центрів. Ті, які були під «парасолькою» протекції з боку ОГП, опинились під захистом, а інші кол-центри – прокурори пресингували. З одного кол-центру прокурорам ніби «відправляли» близько семи тисяч доларів на місяць, а таких «кришованих» кол-центрів могло бути десятки й десятки.

Справа все ще не завершена, слідство триває, висуваються нові звинувачення, але генпрокурор Руслан Кравченко вже подав у відставку. Кодові імена учасників корупційної схеми вже стали мемами – «Шеф», «Канцлер», «Королева», «Муза»…

НАБУ знову не пояснило, чому обрали назву «Карфаген». Карфаген – це античне місто на території нинішнього Тунісу, але було одним з ключових міст в часи древнього Середземномор’я. Власне Карфаген був суперником Риму і вів з ним три Пунічні війни, остання з яких завершилася повною руйнацією Карфагена в 146 році до нашої ери.

Всі знають Карфаген через відому фразу Carthago delenda est – «Карфаген має бути зруйнований». Цієї фразою римський сенатор Катон Старший завершував кожен свій виступ – до речі, неважливо, про що він промовляв, – в кінці обов’язково лунало рефреном наполягання на знищенні головного конкурента Риму.

Але до чого тут НАБУ з навою спецоперації «Карфаген»?

«Карфаген має бути зруйнований. Карфаген як ключовий опонент НАБУ і САП. Тобто вони – Рим, а Карфаген – їхній опонент. Пам'ятаємо, що саме генпрокурор Кравченко був одним з тих, хто, подейкують, стояв за операцією по взяттю під контроль НАБУ і САП. Тобто тим самим антикорупційні органи апелюють до Пунічних війн і до того, що виживе тільки один», – пояснює Саакян.

Щодо назва «Карфаген» для спецоперації – то, зрозуміло, превалює антична версія з містом південного Середземномор’я. Але висувались й інші варіанти – включно з комічними.

Ірина Ведернікова, завідувачка відділу політики «Дзеркала тижня», написала в соцмережах: «Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в приватній розмові пояснив обрану НАБУ назву операції «Карфаген» тим, що «ГЕН» означає «генпрокурор».

«Карфаген» в час війни

Але цікаво, що дехто бачить в Карфагені, який «має бути зруйнований – не лише таку інституцію як Генпрокуратура, де, як виявилось, можуть діяти корупційні схеми.

«Карфаген» – може бути ширшим, йдеться про корупцію взагалі, без подолання якої Україна не стане успішною, модерною європейською державою. Тобто, Карфаген – це корупція загалом, яка має бути зруйнована, себто викорінена.

Олег Саакян зауважує: «Корупція та ще й у час війни викликає у мене, як і в будь-якої адекватної людини, відчуття неприйняття цього і обурення. Поки одні жертвують всім, включаючи життя, інші просто наживаються. Фактично наживаються на смерті і трагедії інших».

«Війна не міняє деяких людей. Одні воюють, відбиваючи агресію Росії, інші в цей час збагачуються і послабляють Україну зсередини, фактично забираюсь ресурс в оборони України в час війни із зовнішнім ворогом, – каже в інтерв’ю Ярослав Юрчишин. – І цей внутрішній ворог – корупція – він послаблює Україну. Але те, що ми про корупцію говоримо, те, що ми боремося з нею, що антикорупційні органи працюють – це нас відрізняє від Росії. Тому, так, корупція, оцей Карфаген, має бути зруйнований».