Доступність посилання

ТОП новини
04 серпня 2020, Київ 20:56

Судова реформа: як Зеленський наступає на граблі Порошенка


Акція під Печерським судом. Київ, 18 червня 2020 року

І колишній, і чинний президенти своїми пріоритетами називали реформу судової системи. І Петро Порошенко, і Володимир Зеленський подавали до Верховної Ради законопроєкти, які мали б покращити правосуддя. Та от реальність складається так, що п’ятий президент сьогодні є одним з тих, хто звинувачує судову систему у необ’єктивності. Чому так відбувається і чи очікує така ж сама доля на Володимира Зеленського?

«Ми перезавантажуємо судову систему. На місце суддів прийдуть чесні, незаангажовані, неполітизовані, патріотичні та професійні люди» – це слова Петра Порошенка як президента у червні 2016 року в парламенті.

Тоді він переконав депутатів проголосувати за конституційну реформу правосуддя.

«Печерське правосуддя є символом відсутності верховенства права» – а це слова Петра Порошенка у 2020 році вже не з президентського крісла.

Суд обирає запобіжний захід експрезидентові Петру Порошенку через підозру щодо перевищення влади
Суд обирає запобіжний захід експрезидентові Петру Порошенку через підозру щодо перевищення влади

Експрезидент став фігурантом більш ніж у 20 провадженнях, і його невдоволення роботою як правоохоронних структур, так і судів збирає не лише підтримку від однодумців, а й питання від критиків: а хто ж ці суди реформував?

Чому так?

«Не вистачило президентської каденції» – так Петро Порошенко пояснював незавершену судову реформу.

Втім, наприкінці своїх повноважень він був певен у певних перетвореннях.

«Завершено формування Верховного та Вищого антикорупційного судів, переведені судді, що успішно пройшли кваліфікаційне оцінювання, до нових апеляційних судів, – вони розпочали роботу», – сказав Порошенко.

Травень 2019 року. Президент Порошенко бере участь у складанні присяги суддями Верховного суду
Травень 2019 року. Президент Порошенко бере участь у складанні присяги суддями Верховного суду

Тільки от представники громадських і профільних організацій не просто не мають такої впевненості, а й взагалі заявляють про провал тієї судової реформи.

Наскільки сумнівною була прозорість проведення конкурсу до Верховного суду, показали, зокрема, журналісти програми «Схеми» в розслідувані «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Громадська рада доброчесності повідомляла про те, що 44 судді із 193 набраних до Верховного суду не пройшли перевірку на доброчесність.

Про це теж Радіо Свобода розповідало в матеріалі: 44 судді Верховного суду України є «недоброчесними» – ГРД

Складання присяги новообраними суддями ВСУ, 7 травня 2019 року
Складання присяги новообраними суддями ВСУ, 7 травня 2019 року

У Громадській раді доброчесності скандальним називали, зокрема, призначення указом президента Порошенка у найвищу судову інстанцію країни головою Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка.

Він, зокрема, протягом трьох років працював суддею в Росії, хоча при цьому стверджує, що російського громадянства не мав.

Таких претензій до експрезидента Порошенка в громадськості було чимало.

Основним каменем спотикання стало те, що не були повністю перезавантажені ключові органи: Вища рада правосуддя і Вища кваліфікаційна комісія суддів. Саме від них залежить у подальшому відбір і звільнення суддів.

Прикладом цього недореформування, за іронією долі, стала одна зі справ проти самого Петра Порошенка, яку розглядає суддя Сергій Вовк, звільнення якого так і не відбулося, попри яскравий послужний список.

Детальніше про відомі рішення судді Вовка і справу Порошенка можна прочитати в матеріалі Радіо Свобода.

«Граблі» Зеленського

Володимир Зеленський теж відзначився гучними заявами, які поки що не знайшли втілення.

Він анонсував оновлення складу суддів першої інстанції до кінця 2019 року, а також планував вдаватися до «рішучих заходів», таких, як «щотижневе позбавлення суддівських мантій не гідних високого звання судді».

«Більш ніж дві тисячі вакансій мають бути заповнені ще до нового року. Але це має зробити вже нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка буде перезапущена найближчим часом, відповідно до поданого мною законопроєкту до Верховної Ради України», – сказав він у вересні 2019 року.

Його законопроєкт пізніше таки ухвалили депутати, але от Конституційний суд частково скасував реформу, ініційовану Зеленським.

Нещодавно президент знов подав до Верховної Ради законопроєкт № 3711, який стосується судової системи.

Він має привести законодавство у відповідність до Конституції через рішення Конституційного суду, а також пропонує внести зміни в судоустрій.

Президент, зокрема, пропонує, щоб новий склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (16 членів) призначала Вища рада правосуддя за результатами відкритого конкурсу.

Конкурсну комісію він пропонує створити із суддів і міжнародних експертів: по три представники.

Причому судді мають бути запропоновані Радою суддів України, а міжнародні експерти – визначені Вищою радою правосуддя на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні міжнародну технічну допомогу чи провадять свою діяльність у сфері юстиції та/або у сфері судової влади та/або у сфері запобігання і протидії корупції.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

І цей законопроєкт знову розкритикували представники громадськості і профільних спільнот.

Головна претензія залишається такою ж самою: не передбачається повного перезавантаження Вищої ради правосуддя і відокремлення судів від політичного впливу.

«Замість реформи, оновлення судів, звільнення недоброчесних суддів і перезавантаження, зокрема, Вищої ради правосуддя, вчергове президент Зеленський віддає всю владу в руки цього ж самого органу, який вже довів, що ніяким оновленням і перезавантаженням займатися не буде», – зазначає член Громадської ради доброчесності, голова Фундації «Dejure» Михайло Жернаков.

Зараз Володимир Зеленський як президент наступає на ті самі граблі, що і Петро Порошенко, погоджується співрозмовник Радіо Свобода.

«Порошенко казав, що за судову реформу йому не соромно, а тепер розповідає про залежних суддів», – додає він.

Голова Фундації «Dejure» Михайло Жернаков
Голова Фундації «Dejure» Михайло Жернаков

Аргумент, що для повної реформи не вистачило президентської каденції, голова голова Фундації «Dejure» не сприймає серйозно і називає маніпуляцією.

Він наголошує, що необхідні зміни для повного перезавантаження ключових судових органів можна провести і за пів року. Але тоді «посиплються» всі політично вмотивовані справи.

«Реформа судів першої інстанції, точніше, кваліфікаційне оцінювання суддів першої інстанції почалося ще з 2015 року. Вже три тисячі суддів встигли перевірити, з яких менш ніж 1% звільнили за результатами тієї перевірки», – пояснює Михайло Жернаков.

Президент не має відповідати за кожного з суддів, для цього є спеціальний орган – Вища рада правосуддя, яка має право звільняти недоброчесних суддів, чого вона не робить наразі, додає він.

Тож питання саме в перезавантаженні цього органу, яке має відбутися з участю громадськості і незалежних міжнародних експертів.

Інфографіка Фундації «Dejure»
Інфографіка Фундації «Dejure»

Так коли перезавантаження?

Чи є причини думати, що це відбудеться найближчим часом? Михайло Жернаков каже, що ні.

Разом із тим на Національній раді реформ (тепер іще має назву «Офіс простих рішень і результатів», під головуванням Міхеїла Саакашвілі) Володимир Зеленський доручив до наступного засідання розробити «концепцію радикальної судової реформи».

«Що це означає в дійсності і чи має шанси на життя, особливо коли президент уже вніс на розгляд Ради законопроект № 3711, який нічого не вирішує, а радше навпаки – незрозуміло. Така комунікація скоріше заплутує, аніж дає щось зрозуміти. За Порошенка була хоча б якась затверджена стратегія, хоч якась комунікація, хоч якісь були формальні рухи, консультації. Нічого такого зараз немає», – коментує Михайло Жернаков.

До президентського законопроєкту опозиція готує альтернативні.

Фракція «Голос» уже має таку пропозицію, розповідає депутат Ярослав Юрчишин.

«Пропонуємо міняти органи, які відбирають суддів. Якщо доброчесними, професійними будуть люди, які обирають суддів, то, відповідно, по судовій драбині будуть просуватися не судді а-ля Вовк чи Царевич, тобто ті, які ухвалювали політично заангажовані рішення, а ті люди, які відповідають високому статусові суддів, і, насправді, їх у системі достатньо багато», – наголошує він у коментарі Радіо Свобода.

Через наявність альтернативних законопроєктів, які мають розглянути в комітеті, судова реформа, ймовірніше, перенесеться на осінь, прогнозує Ярослав Юрчишин.

Чому з президента питають за суди?

Можна почути таку аргументацію, що судова влада є окремою гілкою і президент не може нести відповідальність за правосуддя.

Утім, саме президент подає законопроєкти до Верховної Ради щодо реформування судоустрою. Не кажучи вже про політичний вплив на більшість у парламенті.

До того ж журналісти неодноразово фіксували зв’язки певних політиків із суддями, які можуть вказувати на втручання у судову систему.

Один із прикладів за часів президентства Порошенка: розслідування журналістів програми «Схеми» в матеріалі «Куратор. Судді, прокурори – з ким «чаює» депутат Грановський».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG