Доступність посилання

ТОП новини

Прицільний вандалізм чи хуліганство: хто пошкодив «Дівчинку із колосками» біля Музею Голодомору-геноциду


Скульптура дівчинки, яка є частиною меморіалу жертвам Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років, Київ, 2019 рік

Радіо Свобода звернулося до Національної поліції і керівництва Національного музею Голодомору-геноциду, щоб дізнатися обставини пошкодження пам’ятника «Гірка пам’ять дитинства» – скульптури дівчинки, яка тримає колоски. Хто і з якою метою міг це зробити? Версії і реакції.

Люди кладуть колоски і хліб, запалюють свічки біля пам’ятника «Дівчинці з колосками», 23 листопада 2019 року
Люди кладуть колоски і хліб, запалюють свічки біля пам’ятника «Дівчинці з колосками», 23 листопада 2019 року

Що сталося?

  • У ніч із 21 на 22 серпня біля Національного музею Голодомору-геноциду у Києві був пошкоджений пам’ятник «Гірка пам’ять дитинства».
  • Скульптуру дівчинки, яка тримає колоски, хтось відірвав від жорен, які слугують їй постаментом. Це та скульптурна композиція, яку нащадки тих, кому вдалося вижити у Голодомор 1932-33 років, а також усі, хто знає про факт штучного голоду і визнає його геноцидом, приносять хліб, колоски, квіти, калину, обкладають свічками та лампадками.
  • Керівництво музею звернулося до поліції.
  • Директор музею Олеся Стасюк назвала те, що сталося, «актом наруги над пам’яттю цілої нації».

Це зробили свідомо перед Днем незалежності України – Стасюк

Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду:

– Поліція 26 серпня опитала охоронців і працівників музею, які виявили 22 серпня пошкодження пам’ятника. «Гірка пам’ять дитинства» – таку назву має скульптура, а в народі її ще називають «Дівчинка з колосками» або «Оксанка». Про останню назву я дізналася від самих поліцейських – вони розповіли, що до 2011 року скульптура входила в перелік обов’язкових місць патрулювання і її називали пост № 1 «Оксанка».

Так от, вандали у ніч із 21 на 22 серпня повністю зірвали скульптуру з постаменту. Це фізично не могла зробити одна людина, діяла, ймовірно, група осіб.

Це фізично не могла зробити одна людина, діяла, ймовірно, група осіб
Олеся Стасюк

Охоронці музею розповіли мені, а потім поліції, що кілька разів уночі відганяли звідти групу осіб, які поводили себе як люди у стані алкогольного сп’яніння. На моє запитання, чому не викликали патрульних, відповіли, що «з п’яними мають справу регулярно».

Проблема ще й у тому, що освітлення паркової частини музею зараз на реконструкції, тому та частина парку не була добре освітленою. Окрім того, і камери працюють лише в онлайн-режимі, запис не ведеться.

Наразі скульптура демонтована і перебуває у приміщенні музею. Сьогодні поліція її також оглянула.

Національний музей Голодомору-геноциду, Київ
Національний музей Голодомору-геноциду, Київ

– А до цього інциденту були якісь спроби пошкодити майно Національного музею Голодомору-геноциду?

– Так. Були. Фарбою обливали скульптури «Ангелів» у вхідній скульптурній композиції, розбивали дошки із назвами сіл, які совєтська влада занесла на так звані «чорні дошки» (списки) і просто винищила голодом, розхитували «Дівчинку з колосками», а одного разу навіть намагалися стягнули її разом із верхньою частиною постаменту – жорнами, до яких вона прикріплена. Щоб повернути на місце, треба було викликати автомобіль із краном.

– Як ви оцінюєте те, що цього разу зробили із скульптурою « Гірка пам’ять дитинства»?

– Думаю, що це зробили свідомо перед Днем незалежності. Це чітко спрямований проти пам’яті про злочин Голодомору-геноциду вандалізм.

Це чітко спрямований проти пам’яті про злочин Голодомору-геноциду вандалізм
Олеся Стасюк

Це наруга над пам’яттю мільйонів українців, закатованих штучним голодом. Можливо, це на замовлення тих, хто заперечує факт злочину Кремля, вчиненого проти української нації.

Це міжнародний злочин, це геноцид, і цей злочин не має строку давності.

І ми дуже вдячні за підтримку Світовому конгресу українців, Фундаціі Голодомору-геноциду в Чикаго, Комітету Голодомору в США, Американсько-українській діловій раді, генеральному консульству України у Сан-Франциско і багатьом іншим організаціям США, Канади, Австралії й усім, хто не залишився байдужим.

З Офісу президента поки реакції не було.

Ми сподіваємося, що це правопорушення буде належно розслідуване і кваліфіковане.

Що каже поліція?

Радіо Свобода спочатку звернулося за коментарем до МВС, там нас перенаправили до Національної поліції України, а там – у Печерське управління поліції Києва.

Оксана Тищенко, речниця поліції Печерського району Києва, повідомила, що звернення керівництва музею про факт скоєння правопорушення занесено в єдиний реєстр.

Поліція виїжджала на місце, оглядала пам’ятник і саму скульптуру, опитувала працівників музею й охоронців.

Через те, що камери музею не працюють у режимі запису, то наразі, за словами Тищенко, шукають відео із камер, встановлених у Києві за програмою «безпечне місто». Можливо, якась із цих камер зафіксувала правопорушення.

Кваліфікувати це правопорушення, наголошує Оксана Тищенко, поліція поки не може, бо ще не встановлені обставини пошкодження пам'ятника і те, хто це зробив.

День пам’яті жертв Голодомору у Києві – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:51 0:00

Реакції на пошкодження «Дівчинки з колосками»

Численні міжнародні українські організації та міністр культури та інформполітики України засудили пошкодження скульптури і висловили підтримку Національному музею Голодомору-геноциду:

  • Світовий конгрес українців звернувся до МВС України з проханням якнайшвидше провести розслідування і забезпечити належну державну охорону об’єкту меморіалу.
  • Перший заступник президента Світового конгресу Українців Стефан Романів у статті для видання KyivPost назвав пошкодження пам’ятника «оскверненням» і «черговою спробою винищити історичну пам’ять».
  • Комітет Голодомору в США зробив заяву у мережі Twitter, де назвав пошкодження вандалізмом, засудив дії зловмисників і закликав український уряд провести розслідування.

  • Президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс поширив заяву:
Президент України Володимир Зеленський повинен негайно висловитися проти цього акту
Морган Вільямс

«Нещодавній акт вандалізму проти скульптури «Гірка пам’ять дитинства» в Національному музеї Голодомору-геноциду в Києві став жахливим, зневажливим, обурливим, боягузливим і трагічним діянням проти мільйонів українців, убитих голодом під керівництвом Сталіна під час Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Президент України Володимир Зеленський повинен негайно висловитися проти цього акту осквернення і вжити всіх необхідних заходів для розслідування злочину і притягнення винних до відповідальності.

Уряд України повинен негайно забезпечити значне лідерство в Україні і в усьому світі, щоб твердо протистояти таким актам насильства й ненависті.

З Офісу президента поки реакції не було
Олеся Стасюк

Національний музей Голодомору-геноциду в Києві належить народові України як головному інститутові влади України. Нині ведеться будівництво, щоб значно розширити музей Голодомору – він стане найбільшим музеєм України. Розширення його до світового рівня є важливим кроком уперед і відбувається за рахунок державно-приватного партнерства, створеного між урядом України і кількома спеціальними приватними неприбутковими фондами в Україні, Канаді і США з метою залучення коштів приватних донорів».

  • Народний депутат України, колишній директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович одразу відреагував:

  • Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» створена Петром Дроздовським (автор ідеї) і Миколою Обезюком і встановлена 2008 року.
  • Виготовлений пам’ятник із бронзи, вага – понад 100 кілограмів.
  • Розміщений пам’ятник у центрі площі «Жорна долі».
  • Скульптура символізує пам’ять про 3,5 мільйони дітей – жертв Голодомору-геноциду, а також тих, хто вижив у 1932–1933 роках, але не мав дитинства.
  • Дівчинка тримає в руках 5 колосків пшениці, що нагадують про постанову ЦК КПРС «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року.
  • Народ назвав цю постанову «законом про 5 колосків».
  • За цим «законом», голодним селянам заборонялося збирати залишки врожаю на зібраних колгоспних полях.
  • Порушників карали розстрілом або ув’язненням на 10 років таборів. Серед розстріляних за цією постановою були і діти.

Радіо Свобода спільно із Національним музеєм Голодомору-геноциду веде спеціальний проєкт – «Розкуркулення: як сталінський режим знищив українське вільне селянство».

​Розкажіть нам історії своїх роді, які пройшли через розкуркулення, Голодомор і репресії – і ми опублікуємо їх. ​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG