Пенсіонеру з Чигирина Володимирові Терещенку загрожує три роки тюремного ув’язнення за пост у фейсбуці. Йому закидають заклик до повалення конституційного ладу (стаття 109 Кримінального кодексу України). Що крамольного побачили у пості колишнього вчителя, і за які публікації у соцмережах карають користувачів соціальних мереж в Україні?
У 2018 році Володимир Терещенко розмістив на своїй сторінці у фейсбуці пост, на якому було зображено кулемет і лайливі слова на адресу влади. Тоді співробітники СБУ розцінили цю публікацію як заклик до повалення державного устрою, проте кримінальну справу проти пенсіонера порушили лише у 2020 році.
За цей час в Україні з’явився новий президент і новий парламент. Як зауважують в Українській Гельсінській спілці з прав людини, яка займається цієї справою, з часу публікації минуло вже два роки, і нині цей пост вже не актуальний.
Та й доказів, які б вказували на незаконну діяльність колишнього вчителя, важко знайти, вважають правозахисники.
На їхню думку, і на думку самого Володимира Терещенка, порушена проти нього кримінальна справа є помстою за його активну громадську діяльність. Свого часу Володимир Терещенко виступав за надання місту статусу гетьманської столиці, потім організовував пікети проти будівництва птахофабрики і боровся за збереження зелених насаджень.
Багато дописів у фейсбуці Володимира Терещенка або видалені автором, або призначені для обмеженого кола осіб. Сумнозвісний пост нам знайти не вдалося, проте стрічка рясніє сатиричними матеріалами на політичні теми. Серед іншого, у ній можна знайти і таку публікацію.
Про «Кабиляцьку народну республіку» і «воєнний сценарій з Україною»
Юристи вважають, що суд не доведе провини Володимира Терещенка, і, швидше за все, ця справа розвалиться як картковий будиночок, що трапилося зі справою так званого «кобиляцького сепаратиста». Користувач під ніком «Мішка» протягом 2014-2015 років залишив три коментарі під статтями в інтернетвиданні «Полтавщина».
В одній зі статей мова йшла про децентралізацію, в іншій – про проблеми окупованого півострова. Дописувач «Мішка» на судовому засіданні провини своєї не визнав і заявив, що він не мав на меті підривати українську державність, а його висловлювання мали саркастично–гумористичне забарвлення.
Суд не взяв до уваги висновки лінгвістичної експертизи про заклики до територіальних змін і виправдав дописувача.
А от жительці Волині доведеться сплатити 17 тисяч гривень штрафу за антиукраїнські коментарі у мережі «ВКонтакті». Дописувачка, зокрема, закликала «взяти Київ, викинути звідти всіх маріонеток Заходу і ліквідувати будь-які натяки на антиросійськість».
Суд визнав жінку винною у спробах насильницької зміни влади і поваленні конституційного ладу, а також у порушенні рівноправності громадян.
Найбільше вироків щодо постів, що зачіпають нацбезпеку – дослідження
Із 2014 до 2018 року українські суди ухвалили 118 вироків за публікації антидержавницького спрямування у соціальних мережах.
Найбільша кількість судових рішень стосувалась висловлювань, які зачіпали національну безпеку. Так, за підрив територіальної цілісності винесли 69 вироків, а за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу – 54.
Такі результати дослідження, яке провела громадська організація «Платформа прав людини».
Статті ККУ, за якими суди виносили рішення:
109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади);
110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
111 (державна зрада);
114-1 (перешкоджання законній діяльності Збройних Сил та інших військових формувань);
161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
258-2 (публічні заклики до вчинення терористичного акту);
295 (заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку);
436 (пропаганда війни).
Найбільша кількість кримінальних справ (82 %) була порушена через пости у соціальних мережах «ВКонтакті» та «Однокласники», також антидержавні дописи поширювали і через Фейсбук.
У переважній більшості випадків справи завершувались тим, що суди звільняли порушників від відбування покарання з випробувальним терміном від 1 до 3 років, і лише у 14,5% усіх справ засуджені отримали тюремні ув’язнення.
На думку адвоката і медіа-юриста ГО «Платформа прав людини» Людмили Опришко, це свідчить про те, що держава не вбачає небезпеки у поширенні такого контенту.
Як зауважила Людмила Опришко в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода, у подібних справах часто виникає проблема з лінгвістичною експертизою, коли складно довести, що є фактом, а що оціночним судженням. Подібна робота має бути покладена на суди, які повинні давати цьому правову оцінку.
«Якщо суддя формально підходить до розгляду справи, то ці висновки експертів потім лягають в основу обвинувачення і інколи в основу обвинувального вироку.
Як на мене, у нас розпливчасте уявлення про роль експерта, які часто виходять за межі своєї компетенції і фактично дають правову оцінку. Далі суди переписують ці висновки і вважають, що на їхній підставі можна доводити провину».
За словами юриста, часто досить складно знайти межу – чи є інформація, розміщена у соцмережах, незаконною чи це особистий погляд автора. На думку Людмили Опришко, свобода слова не повинна обмежувати права інших людей і призводити до знищення демократії.
Коли ми бачимо висловлювання, спрямовані на повалення конституційного ладу, то це вже не свобода слова, а зловживання нею!
«Коли ми бачимо висловлювання, спрямовані на повалення конституційного ладу, то це вже не свобода слова, а зловживання нею! Відтак держава на цілком законних підставах має запроваджувати кримінальну відповідальність за такий контент. Це доводить і практика Європейського суду з прав людини».
У судових рішеннях по таких справах відсутні чіткі механізми, що робити зі злочинним контентом, зауважує медіа-юрист. Якщо доведено, що відомості несуть небезпеку для держави і суспільства, то мають діяти правові інструменти, які би мали вплив на таку інформацію. Але таких інструментів Україна наразі не має.
