«Редан» уже налічує близько 200 мільйонів реципієнтів – Золотухін

За розробкою «ПВК «Редан», про який впродовж останніх днів активно говорять у соцмережах і ЗМІ і про затримання координаторів якого повідомили українські правоохоронці, точно не стоять російські спецслужби. Але зараз уже вони можуть використовувати цей молодіжний рух російського походження у гібридній війні проти України. На цьому в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» наголосив Дмитро Золотухін, виконавчий директор Інституту постінформаційного суспільства.

За його даними, загальна аудиторія поширення бренду «ПВК «Редан» вже становить близько 200 мільйонів осіб. Його українські учасники, здебільшого це неповнолітні діти, планували влаштовувати масові бійки, наприклад, у Львові та Києві.

Чи справді українська молодь так пов’язана з російської субкультурою, незважаючи на війну і заборону на російські соцмережі в Україні?

Золотухін вважає, що українцям час подумати про створення власних цікавих і сприятливих для української аудиторії (зокрема і для підлітків) субкультурних процесів.

– Пане Золотухін, ви у своєму дописі у Facebook пишете, що за розробкою, ймовірно, за популяризацією «ПВК «Редан» точно не стоять спецслужби. Ви можете сказати в нашому етері, чому це точно не ФСБ, як про це, зокрема, говорять представники української поліції?

– Я спостерігаю за розгортаннями інформаційних хвиль, у тому числі атакуючих Україну, з 2011 року, задовго до того, як почалася війна. Ми випустили книгу, яка називається «Біла книга спеціальних інформаційних операцій проти України 2014-2018». Мій досвід говорить про те, що зараз ту картину, яку ми бачимо з розповсюдження цієї інформації, яка здійснюється дуже інтенсивно, дуже швидко і дуже масштабно, спроєктувати такий процес практично неймовірно.

Ми з вами говоримо зараз на Радіо Свобода. До цього я провів вже до десяти етерів за останніх 48 годин. Загальна аудиторія поширення цього бренду, який називається «ПВК «Редан», вже становить, за моїми підрахунками, близько 200 мільйонів реципієнтів. Тому що це вже вийшло на телевізор. Якби спецслужби вміли таке робити, нас би з вами вже було стерто з обличчя Землі.

До 19-21 лютого 2023 року жодної інформації про цей субкультурний рух практично не було в широкому вжитку. Це були якісь внутрішні чати, якісь нішеві джерела інформації. До того ж, у цієї спільноти практично немає спікерів, немає якихось публічних людей, які говорять: так, це ми, ми становимо «ПВК «Редан».

Я вважаю, що є всі підстави думати про те, що для розгону цієї інформації, зокрема в Російській Федерації, були використані великі масштаби фінансових коштів. Це могли бути засоби, які були пущені на те, щоб платити окремим підліткам чи окремим організаторам для того, щоб вони розганяли цю інформацію, для того, щоб вони влаштовували ось такі бійки, для того, щоб вони влаштовували акції громадської непокори.

І в цьому контексті мою увагу дуже сильно привертає взагалі абревіатура «ПВК», яка вважається в Російській Федерації знаковою. Це власна назва, самоназва організації... транснаціональної Євгенія Пригожина, яка називається «Вагнер». У цьому разі, мені здається, що є підстави також думати про те, що ця технологія була використана для того, щоб зробити організацію «Вагнера» токсичною. Тобто зробити хайп і показати, що «ПВК» – це щось погане. Я вважаю, що можливо говорити про те, що є якісь політичні сили всередині Російської Федерації, які дуже стурбовані, яким дуже не подобається те, що робить Євген Пригожин, їм некомфортно і вважають, що потрібно припинити. І вони готові виділити для цього спеціальні фінансові кошти, знайти креативних молодих людей, які можуть зробити якийсь такий великий «двіж» в російському інформаційному просторі.

Але на певному етапі вся ця операція просто вийшла з-під контролю просто тому, що вона втратила цільову аудиторію. Те, що називається, потрапила в очікування цільової аудиторії, а саме, до молодих людей віком від 11-12 до 18 років, які на цей момент є дуже-дуже вразливими. При чому ж це дорослі в Росії говорять, що в нас все ненормально, ми – «вєлікіє», ми ведемо «спєціальную ваєнную апєрацію» проти «націстов». А насправді на дітях ця війна так само відображається. І терористичний режим, який існує в Росії, дуже серйозно впливає на підлітків, відбираючи у них майбутнє і фактично здійснюючи над ними насильство.

Не секрет, що воно знайшло своїх вподобайликів, воно знайшло людей, яким подобається бити один одному обличчя. Таким чином вони демонструють свою суб’єктність через такі от процеси. Те ж саме в принципі можна сказати і про територію Білорусі, де також вже було повідомлено про те, що там відбуваються ті ж самі процеси. Ну і, звичайно, Україна, яка є жертвою цієї війни. Я думаю, що ми навіть ще не підійшли до вивчення питання, а що ж відбувається у психіці наших молодих людей, на що вони будуть спроможні завтра.

– Зокрема кажуть, що і флешмоби, і сама субкультура змогла поширитися як в Білорусь, так і в Україну, то це пов’язано з тим, що цей інформаційний простір досі продовжує бути спільним, принаймні для дітей. Тому що досі залишаються платформи, через які це можна робити. І я так розумію, що не мало важливим є той фактор, що в Україні розуміють російську, говорять російською. І, власне, діти війни, які, можливо, народилися або свідомими почали ставати вже під час того, як війна з Росією вже тривала, вони продовжують говорити російською. Це фактор тут? Якщо працювати саме з цим, чи можна було би це таким чином обмежувати можливість таких флешмобів до потрапляння в Україну?

На фотографіях, зроблених під час російського вторгнення в Україну, хлопці імітують дорослих бійців із бутафорською зброєю, блокпостами та артилерією.

– Взагалі напрямок думок дуже правильний, але обмежувати флешмоби і взагалі щось обмежувати в інформаційному просторі – це пропаща справа. Я вважаю, що нашою великою проблемою залишається те, що дифузія контенту і дифузія ідей в цьому просторі, який пов'язаний, на превеликий жаль, російською мовою, продовжується. І її передумовою, її підставою є те, що Україна, на превеликий жаль, сама не народжує таких субкультур, які можуть бути цікавими і такі сприятливі саме для підліткової цільової аудиторії.

Хоча паростки цього і можливості того, що це може відбуватися, безперечно, є. Згадайте хоча би цей флешмоб стосовно після «Батько наш – Бандера, Україна – мати...», який взагалі народився в тік-тоці. По суті молодіжна і підліткова аудиторія почала його реплікувати постійно. Були навіть відео з класів, де вчителі були у шоці від таких пісень. І це було такою максималістською формою протесту. Тобто це говорить про те, що ми можемо таке робити на власних теренах власними якимись наративами. Це технологічно можливо. Просто керувати цим практично неможливо. Але чим більше ти буде це вкладати, тим більше воно буде підніматися.

Очевидно, люди, яким було потрібно, які були зацікавлені вкласти перші фінансові вливання в розповсюдження цієї інформації, можливо, у них була якась політична мета. Я не виключаю, все ж таки, що це було спрямовано насамперед проти Пригожина. Але потім саме ці фінансові вливання попали на такий благодатний ґрунт. І пішло-поїхало, як кажуть.

Наша мета має полягати в тому, на мій погляд, що ми маємо думати про те, яким чином творити субкультурні процеси, які б нас влаштовували в українському інформаційному середовищі, і вони були сприятливими і для всієї української аудиторії, і для підліткової, і молодіжної. І в першу чергу були їй цікаві.

Як діти бачать війну. Підбірка дитячих малюнків.

– Зокрема те, що є префікс «ПВК», то виходить, що ті, хто вступають у ці спільноти, підлітки, неповнолітні діти, вони не бачать в цьому проблеми. От про що це може свідчити?

– Я не думаю, що всі навіть знають, що таке «ЧВК» (російською – ред.), чи «ПВК». Я не впевнений, що, вступаючи у ці спільноти, молоді люди задумуються, що означає ця абревіатура з букв. Це ж ми з вами знаємо, тому що ми постійно живемо в цьому інформаційному просторі. Величезна кількість людей, особливо молодого віку, можливо, не знайомиться зовсім з цим контентом. Я вважаю саме, що ця абревіатура могла бути використана маніпулятивно, а зараз вона пояснюється учасниками цих спільнот, що це було просто зроблено по приколу, тому що «ПВК» є популярним...

– Воєнізоване таке угруповання. Це відповідно і прототип...

– Сполучення з «ПВК» популярним.

– Те, що Кремль, принаймні офіційно відмежовується від «Редану», вже є заяви і від Кремля, і від інших представників російської влади, що це абсолютно якась ворожа і нехороша історія для Росії, це ж, я так розумію, не означає, що Кремль не може використати це у гібридній війні проти України?

– Безумовно, ми можемо бачити декілька процесів одночасно. Тобто я вважаю, що спецслужба не спроможна таке створити з нуля. Але той факт, що спецслужби користуються будь-яким хайпом для того, щоб наносити шкоду, то так, це вони роблять. І зараз коли воно вже є, коли воно активно поширюється в українському інформаційному просторі, безумовно, воно може активно використовуватися і ГРУ Міноборони Росії, і ФСБ, і іншими спецслужбами.

Я вважаю, що ми постійним таким зверненням уваги на такі хайпи тільки їм допомагаємо. Замість того, щоб обговорювати, що нам не вистачає для власного розвитку, ми обговорюємо, що вони роблять проти нас. Ми таким чином їм допомагаємо.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Редан»: чому російська субкультура поширюється в Україні

Знімки відображають деякі з незліченних трагедій російського вторгнення в Україну. Матері та батьки оплакують своїх вбитих синів та дочок.